Петр Порошенко хочет видеть спарринг-партнером на президентских выборах “суку православную” Новинского

Профессор Львовской и Киево-Могилянской бизнес-школ Михаил Винницкий поделился в Facebook своими впечатлениями от уже начавшейся предвыборной кампании президента Украины.

Чи то я починаю вбачати конспірологію там де її нема, чи може навпаки — нюх на такі речі загострюється з віком, але мені ця вся справа з отриманням Томоса і проголошенням Помісної Церкви (менше ніж рік до виборів Президента!!!) починає не подобатися.

Якщо б я був радником Президента, якому доручено забезпечити виборчу перемогу Петра Олексійовича, як би я чинив?

1) Я б спробував зробити все для того, щоб в другий тур проти Порошенка (а у мене не було б сумніву, що чинний Президент попаде в другий тур) пройшов кандидат від ОпоБлоку.

2) Відомо, що змагатися в другому турі проти Юлі, Петро не хоче (боїться її непередбачуваності), тому її потрібно маргіналізувати. Як саме? Поживем, побачимо. Але зараз концентруємо сили на “розкрутку” чи то Бойка чи Новінського (із побаченої останніми днями на півдні України кількості бордів з обличчям останнього, здається ставку зроблено на “Суку православну” (с) Порошенко 2014).

3) Як розкрутити кандидата від ОпоБлоку настільки, щоб він вийшов в другий тур? Мовне питання чіпати ніззя — війна ж... Давайте мобілізуємо електорат Православної церкви МП! Давайте менше ніж рік перед виборами зробимо так, щоб ядро підтримки колишніх Регіоналів так збудиражилося, що вбачатимуть у виборах священну війну за правдиве Православіє! Давайте саме зараз (не через рік, а саме зараз) звернемося до Вселенського Патріарха з проханням визнати смертельних ворогів МП — Помісною православною церквою!

Якщо “бабушки МП” віритимуть, що їх церква під загрозою від “диявольського Порошенка, який в змові з Варфоломієм і Папою” (чи самим Сатаною — як скаже батюшка в неділю вже не важно), то вони точно проголосують за “свого” (найімовірніше — Новінського) в достатній кількості, щоб забезпечити ЮВТ третє місце. А в другому турі — там вже, як з Кучмою 1999го: комуніста (чи у сьогоднішньому вираженні — колишнього Регіонала) українці точно не оберуть...

Ось такою була б моя логіка (можливо), якби я був радником Президента.

Але Слава Богу я ним не є! Тому, що навіть якщо б така стратегія спрацювала на виборчу перемогу Порошенка, після перемоги ще треба було б забезпечити мир в країні. Кандидат, який програв Президентські вибори в другому турі точно приведе в Парламент дуже серйозну фракцію декілька місяців пізніше. І якщо це буде фракція релігійних фанатиків, та ще й з явно вираженою регіональною підтримкою, ми повернемо країну на десятиліття назад. А ще ми зробимо чудесний подаруночок карлику в Кремлі — війну можна буде відновлювати не для захисту російськомовних, а ще краще — на захист істинно-православних...

Ну але може це все мої конспірологічні замашки. Помісну Православну Церкву
ж потрібно? Ясно, що потрібно! От тільки можливо краще, щоб Томос дали вже наступного року, а не цього. Тоді це буде загально-національна заслуга (як без-віз), а не заслуга одного кандидата...

Просто думки в голос колись-молодого викладача-суспільствознавця...