Апеляція у справі Полтавського ГЗК: експерт застерігає від спроб тиску на суддів

Розгляд Східним апеляційним господарським судом справи про законність відкриття процедури банкрутства Полтавського гірничо-збагачувального комбінату, що входить до групи Ferrexpo, стане визначальним тестом для української судової системи щодо її здатності протистояти незаконному впливу. Про це у своєму блозі на сайті “Українські новини” пише політолог Олексій Голобуцький, передає “ДС”.

Як зазначає експерт, судове засідання, на якому колегія суддів у складі Гетьмана, Склярука та Хачатряна вирішуватиме питання щодо правомірності відкриття у лютому 2026 року справи про банкрутство підприємства, призначено на 30 квітня. Цей процес відбувається на тлі суттєвого ускладнення фінансового становища материнської компанії Ferrexpo.

Згідно з офіційними повідомленнями компанії на Лондонській фондовій біржі, рівень її ліквідності є вкрай низьким. На рахунках Ferrexpo залишається близько 17 млн доларів, яких, за оцінками ради директорів, вистачить для операційної діяльності лише до серпня поточного року. Для уникнення можливого делістингу та повноцінного банкрутства компанія має залучити 100 млн доларів до 1 травня.

Голобуцький наголошує, що залучення капіталу вимагає проведення додаткової емісії акцій, що призведе до розмиття частки мажоритарного акціонера Костянтина Жеваго. Політолог висловлює припущення, що бізнесмен може вдатися до спроб позапроцесуального впливу на судові рішення з метою збереження активів.

“Поки Ferrexpo заявляє, що переговори з мажоритарним акціонером тривають, схоже, що Жеваго вирішив піти іншим, вже традиційним для себе шляхом — купити потрібне для себе судове рішення”, - стверджує Голобуцький у своїй публікації.

Експерт звертає увагу на синхронний перебіг інших судових процесів, пов'язаних із підприємством. Зокрема, він вказує на розгляд справи про стягнення 100 млн доларів США з Полтавського ГЗК, який, за його словами, понад два роки перебував у Верховному Суді без руху, але раптово активізувався після виникнення реальної загрози банкрутства комбінату. Засідання у цій справі призначено на 1 травня — вдруге за останні три тижні.

“І тепер є всі підстави вважати, що схожий сценарій намагаються реалізувати і в самій справі про банкрутство Полтавського ГЗК: швидко, тихо і з потрібним для Жеваго результатом. Занадто багато збігів для одного процесу”, — підкреслює політолог.

Запровадження процедури банкрутства, на думку автора, становить пряму загрозу для контролю над фінансовими потоками підприємства. Цей процес вперше може забезпечити прозорість руху коштів Полтавського ГЗК та юридично зафіксувати напрямки їх руху.

“Вперше може показати, куди йшли гроші. Вперше може документально встановити, хто заробляв на підприємстві, поки воно накопичувало борги. І, можливо, вперше поставить питання не про сотні мільйонів гривень, а про сотні мільйонів доларів, які могли бути виведені за попередні роки”, — зазначає він.

У цьому контексті політолог нагадує про розслідування НАБУ щодо ймовірного надання неправомірної вигоди у розмірі 2,7 млн доларів США колишньому голові Верховного Суду Всеволоду Князєву за ухвалення рішення в інтересах структур, пов'язаних із Полтавським ГЗК. Голобуцький стверджує, що для Жеваго комбінат після втрати банку “Фінанси та Кредит” залишається ключовим активом, який генерує кошти.

Посилаючись на власні джерела у правоохоронних органах, політолог повідомляє про фіксацію “підвищеної активності” осіб, пов'язаних з інтересами мажоритарного акціонера, навколо поточного судового процесу у Східному апеляційному господарському суді. Голобуцький резюмує, що рішення суду стане показовим індикатором для всієї системи.

“Справа Полтавського ГЗК сьогодні — це лакмусовий папірець… Кожен, хто сьогодні спробує “підіграти” Жеваго, має розуміти просту річ: після історії з Князєвим такі рішення більше не зникають в архіві. Вони стають матеріалами наступних кримінальних проваджень”, — підсумовує політолог.