Євро-2012 плюс пора відпусток: залізничні квитки “тікають” до спекулянтів

Відсутністю квитків у потрібному напрямку в залізничних касах навряд чи можна когось здивувати. Особливо, якщо це стосується сезону відпусток і найпопулярніших в цей період квитків на Південь чи в Карпати. Найврожайніший час для перекупників і працівників залізниці, для яких квитки завжди “знайдуться”. Щоправда, вже за окрему плату.

Квитки на вагу золота

Скупчення людей біля залізничних кас на київському вокзалі в обідній час буднього дня нагадує, що гаряча курортна пора збіглася з проведенням в Україні Євро-2012.

Кілька шведських уболівальників, звернувшись по допомогу до дівчини-волонтерки намагаються порозумітися з працівницею каси, щоби побачити Донецьк.

“Зазвичай їздять в Одесу, Сімферополь, Донецьк чи Львів. Проблем із квитками для них наразі не виникало, — ділиться враженнями волонтер Марія, — але останнім часом іноземних туристів, які хочуть побачити інші міста України окрім столиці, чомусь поменшало”.

Отримати порцію засмаги на південних курортах, попри чемпіонат, хочуть встигнути й українці.

“Так, до Сімферополя. На 27 червня… Як немає квитків?” — біля однієї з кас обурюється молода невисока жінка, нервово перебираючи в руках гроші.

Діставши таку безпорадну відповідь касирки, розчарована Анна прямує до кас, де здають квитки.

“Хотіли з родиною поїхати на чотири вихідних, з 28 червня по 1 липня, на відпочинок до моря. Але, як завжди, немає квитків. Навряд чи хтось здає такі квитки, адже вони зараз на вагу золота. Хіба через перекупників, але в касі в середньому ціна коливається від 120 грн за плацкартні квитки, і від 200 грн — купе. А в перекупників коштуватимуть втридорога”, — додає жінка.

Напівпорожні вагони з комфортом

Після нововведень Укрзалізниці пасажири почали скаржитися на незручний графік та кількість поїздів, внаслідок чого вони мусять по кілька разів пересідати з поїзда на поїзд, а відповідно й більше витрачатися на поїздки, що і без того подорожчали.

Реформи залізниці не полегшили поїздки поїздом і тим, хто прямує до Західної України. Парадокс, але доїхати, наприклад, до Тернополя можна хіба, взявши квиток до Стрия чи іншої наступної станції. Неофіційно пояснюючи таку ситуацію, працівники залізниці стверджують, що це пов’язано насамперед з тим, що з Тернополя до Стрия поїздом ніхто не їздить, а отже, Укрзалізниця втрачає кошти.

“Квитки взяти важко на західний напрям. Треба щонайменше за місяць купувати, бо інакше їх не буде. А спланувати свій графік за такий термін важко, бо і навчаюсь, і працюю. От і доводиться здавати квиток, втрачаючи при цьому кошти”, — скаржиться студентка Христина, яка щойно здала квиток до Тернополя.

“Поїздом мені їздити вигідно, — продовжує дівчина, — купую квиток по студентському приблизно за 50 грн, тоді як маршруткою це обходиться удвічі дорожче — 120 грн”.

У паркому залізничному коридорі, переповненому стомленими спекою людьми, на солом’яному кошику для ягід та заповненому меншими такими самими посудинами і порожніми сумками, сидить пенсіонерка Ніна. Розпродавши урожай, вона чекає свого поїзда.

“Торік до Томашгорода на Рівненщині квиток коштував 15 грн, сьогодні я його купила за 107. Продаючи чорницю по 7—8 грн, вже й на хліб не можу заробити. А вдома роботи немає. Колгоспи закрили. Я хоч 900 гривень пенсії отримую. А сім’я велика — троє дітей і чоловік. Їм нема, де працювати. От і доводиться час від часу приїжджати”, — жаліється жінка.

Поправивши традиційну для старшого покоління шерстяну хустку з яскравими квітками, пенсіонерка витягує квиток:

“От подивіться… За Радянського Cоюзу цей поїзд (Київ — Львів. — Ред.) був колгоспний із вагонами загального типу. А де вони зараз?! Роблять з комфортом, а хто ж ними їздить. Минулого разу я їхала в напівпорожньому купейному вагоні. То для кого їх пускають?” — обурюється вона.

Таксист-посередник

У невеликому залі Південного вокзалу тупцює близько десяти міліціонерів. А тому півгодинні пошуки неофіційних продавців залізничних квитків біля кас вокзалу успіху не мають.

“Для чого Вам перекупники? — перепитує таксист Володимир, про що підказує бейдж на його грудях, який є офіційним дозволом працювати під час Євро-2012.

Показуючи власну значущість, він час від часу поправляє своє посвідчення, очікуючи на іноземних гостей біля виходу з вокзалу.

“Йдемо зі мною. Утім, у перекупників дорожче обійдеться”, — додає він.

Відводячи мене вбік, чоловік одночасно витягує телефон з робочої барсетки:

“Наташа, на 27 червня на Сімферополь реально зробити один квиток? Ні? Ніяк?” — перепитав він.

Знизуючи плечима, він знову зайняв робочу позицію.

“Хіба почекаєте, я спробую когось запитати. Погуляйте тут”, — додає він.

Чотири хвилини очікування — і таксист повернувся.

“Є купейний квиток. Він коштуватиме 450 грн... Але домовитися можна не сьогодні. Я ледве знайшов одного (перекупника. — Ред.), та ще й п’яного. Хочу все ж, щоб Ви з серйозною людиною поговорили. Подзвоніть мені завтра”, — сказав він, надиктовуючи мені номер мобільного, і додав:“Якби Ви раніше звернулися, то через касу могли би дістати квиток дешевше — за 300 гривень… І це стосується не лише квитків до Сімферополя”.

Наразі напередодні Дня Конституції поїздом можна виїхати з Києва в Одесу. До Львова вільні місця є лише в одному поїзді, що відправляється о 18:20. Жодних квитків в офіційних касах Укрзалізниці немає у напрямку Івано-Франківська, Донецька, Харкова, Сімферополя, Севастополя тощо. Звісно, кількість квитків в касах вокзалу змінюється, а тому завжди можна випробувати власну вдачу.

Вікторія МАТОЛА