Пригальмована іпотека, або Інфляційний іпотечний галоп

Нині, аби придбати житло, треба бути або мільйонером, або ж звертатися по кредитну допомогу до комерційних банків, котрі донедавна навперебій пропонували іпотечні позики. Проте інфляційні процеси змусили НБУ переглянути кредитні стосунки між банками і споживачами кредитів.
Рішення правильне. Захистить усіх?

Головний банк держави останнім часом прийняв кілька постанов, якими жорстко регламентував видачу кредитів, зменшивши термін погашення, і збільшив перелік умов для отримання такої позики. Для чого це робиться?

Насамперед, головним завданням НБУ є забезпечення стабільності гривні, а її неможливо утримати без стабільної роботи банків. Якщо останні ведуть непередбачувану кредитну політику, то це може призвести до загальної фінансової кризи, на кшталт тієї, що сьогодні спостерігається у США. Вона пов’язана з тим, що банки видали значні довгострокові кредити під заставу нерухомості людям, чиї фінансові можливості не забезпечували вчасно розрахнку за їх отримання.

Наші фінансові заклади залучали для іпотеки короткострокові кредити, тоді як самі видавали довгострокові позики на придбання житла. Могла б скластися така ситуація, коли їм треба було б віддавати залучені кошти, тоді як видані позики на житло треба було б очікувати ще кілька років. З урахуванням загальносвітової фінансової кризи сподіватися на залучення для розв’язання цієї проблеми фінансових ресурсів із—за кордону теж марно.

Саме через це Нацбанк вжив заходи для регулювання іпотеки. Зокрема, він прийняв постанову, яка зобов’язує банки вказувати у договорах реальну вартість кредитів, а дебіторів — реально розраховуватися за свої довготривалі фінансові зобов’язання. Певною мірою це дисциплінує як банки, так і позичальників. Але...

За даними відділу з кредитування фізичних осіб інвестиційно—будівельної корпорації “Авантаж”, для того, аби нині отримати кредит під житло, треба заробляти на одного члена сім’ї понад три тисячі доларів США в місяць (кредит на 10 років + відсотки), а ще кілька місяців тому частка іпотеки в економ—класі звичайних, “не крутих”, квартир становила 80 відсотків, у класі “бізнес” — 30— 40 відсотків.

Банкіри, у свою чергу, стверджують, що більшість кредиторів заздалегідь повертала займи, і їх частка дуже велика. Тут проблем вони не бачать.

Будівельники ж відзначають, що тепер, до збільшення цін на матеріали, землю під забудову, пайових відрахувань ще додалося зменшення потенційних інвесторів. Насамперед від цього постраждають лідери галузі, тобто великі забудовники.

У цій ситуації пересічному українцю залишається сподіватися лише на те, що дії НБУ і уряду все ж таки дадуть змогу у перспективі придбати житло.
“Довгі гроші” для банків — коротке очікування для населення

Своїми діями Нацбанк намагається підштовхнути уряд до системних реформ у економіці, як результат — у наших банків, пенсійних фондів з’являться “довгі” гроші, а це вже буде ресурс для довгострокового кредитування і, що найважливіше, не буде банкрутства банків і афер на кшталт “Еліта — Центр”.

Звичайно, заходи НБУ, на перший погляд, розраховані як на захист банківської системи, так і національної валюти. Але при цьому не враховується, що баланс в економіці має бути витриманий, і галузі, що утримують темпи інфляції, мають бути захищені. “Нерухомість і її кредитування є саме по собі на даний момент сильним антиінфляційним механізмом, але можлива ситуація, коли “нерухомі” кошти через неможливість кредитуватися ринуть на споживчий ринок, — відзначає голова правління інвестиційно—будівельної корпорації “Авантаж” Юрій Костоглодов. — І тоді при відповідному зменшенні будівельного буму, пропозицій, гальмуванні загалом економіки, адже будівництво є одним із її локомотивів, ціни на житло ще стрімкіше полізуть вгору і нинішня інфляція буде вважатися смішною і несерйозною”.

Віталій ЮРКІВ