Ігор Мазепа і справа проти нього. Атака влади на бізнес чи шахрайство із землею

19 січня суд у Києві обирає йому запобіжний захід.

А 18 січня працівники ДБР спільно із поліцейськими затримали Ігоря Мазепу на виїзді з України на кордоні із Польщею. Підставою стали підозри щодо бізнесмена у справі, що стосується нібито незаконного відчуження землі на Київщині.

Того ж дня затримали ще трьох фігурантів цієї справи, зокрема і брата Ігоря Мазепи, Юрія. Крім того, обшуки провели в Concorde Capital, одній з провідних інвестиційних компаній в Україні, заснованій Мазепою.

У чому його звинувачують і чи є у справі політика? Що каже він сам? Як реагують на ці події у бізнес-колах?

“Незаконне заволодіння землями” — версія слідчих

Автор фото ДБР

За повідомленням Офісу генпрокурора, під процесуальним керівництвом якого ДБР вело розслідування, “засновник інвестиційної компанії, його брат та інші учасники злочинної організації з використанням корупційних зв’язків у державних органах незаконно заволоділи землями водного фонду, на яких розташовані гідротехнічні споруди Київської ГЕС”.

Як уточнюють прокурори, йдеться про земельну ділянку у Вишгородському районі біля Київського водосховища площею понад 7 га вартістю більше 20 млн грн.

За версією прокуратури, події розгорталися так: “учасники злочинної організації” підшукували осіб, які за “грошову винагороду” підписували документи щодо виділення земельних ділянок у приватну власність.

Як уточнюють у ДБР, більшість із цих “підставних осіб” “були студентами столичних навчальних закладів, які були введені в оману та погодилися на пропозицію через скрутне матеріальне становище”.

Далі ці землі передавали “учасникам злочинної організації”. А ті, в свою чергу, переоформлювали їх на “представників забудовників елітної нерухомості, на чиє замовлення та фінансування вчинялись незаконні дії”.

У схемі, кажуть прокурори, не обійшлося без службовців Держгеокадастру. Але “організатором” всього називають саме Мазепу.

Все це, за даними прокуратури та ДБР, відбувалося у 2020-2021 роках.

Тепер учасникам схеми інкримінують створення та участь у злочинній організації, незаконну приватизацію державного майна, а також легалізацію майна, отриманого злочинним шляхом.

Якщо ці звинувачення будуть доведені в суді, фігурантам справи загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

У правоохоронних органах також нагадують, що перші вісім повідомлень про підозру учасникам справи зробили ще у листопаді 2023 року, і шестеро з них вже перебувають під вартою. А про саму справу вперше стало відомо в липні минулого року.

“З цифрами у них біда” — що каже про справу і затримання сам Мазепа

Автор фото ІГОР МАЗЕПА/FACEBOOK

Сам Ігор Мазепа, базуючись на документах, які йому надали при затриманні, каже, що справа стосується подій 10-річної давнини, але розслідування активізувалося лише півтора місяця тому.

І за цей час, як розповів бізнесмен журналістам перед засіданням суду, на якому йому обирають запобіжний захід, він не переховувався, активно працював, відкрито пересувався, навіть виїздив за кордон. І згодом повернувся, користувався банківськими картками, — “тобто мене можна знайти за 30 секунд”.

Юристи Ігоря Мазепи також заявили про те, що його затримання пов’язано із будівництвом котеджних містечок вздовж Дніпра ще у 2013 році. Саме тоді збудували КМ Goodlife Park, що має площу 40 га, яхт-клуб, мініготель, ресторан, дитячий парк, спортивні майданчики та фітнес-центр. В цей проєкт інвестував Ігор Мазепа.

Він, коментуючи своє затримання у дописі на Фейсбук, згадав про “усі дивні історії останніх місяців, де переслідують бізнесменів, активістів чи намагаються знецінити журналістів-розслідувачів”, додавши, що про це вже знають не лише в Україні, але й міжнародні партнери.

• Ігор Мазепа також твердить, що не знає, чому у справі про незаконне виділення державної землі “прийшли до нього”, а не до тих, хто цю землю виділяв.

“Відповіді на питання, чи затримали тих, хто виділяв, я не отримав”, — пише він у фейсбук.

Ще один момент, на який звертає увагу і сам бізнесмен, і оглядачі, це сума застави. Слідчі клопотають про заставу у 700 млн грн за самого Ігоря Мазепу, та 500 млн грн за його брата Юрія.

“Тобто, як мінімум 1,2 мільярда гривень за справу, де нібито збитки становлять 7 мільйонів. З цифрами у них біда: уявляю, які у них були шкільні оцінки з математики”, — коментує бізнесмен.

У прокуратурі ж велику суму застави пояснюють низкою чинників: те, що він має статус “організатора” у справі, його затримання на митному пості свідчить про намір виїхати за межі України та, ймовірно, ухилитись від явки до правоохоронних органів. Там також брали до уваги майновий стан самого Ігоря Мазепи, а також наявність інших підозрюваних, яких на цей час все ще розшукують.

Захисники Ігоря Мазепи також звертають увагу, що усі слідчі дії на кордоні, включно із обшуком авто, у якому їхав бізнесмен, відбулися без ухвали суду та допуску адвоката, хоч той і був на місці подій.

“З виламуванням дверей” — що кажуть про затримання засновника у Concorde Capital

Автор фото ОГПУ

Також без судового рішення провели обшуки і в Concorde Capital, засновником якої є Ігор Мазепа.

Там пов’язують затримання із “його публічною позицією щодо посилення тиску з боку правоохоронних органів на власників українського бізнесу”.

“Маємо справу з найбільшим ударом по інвестиційному ринку України за всю історію незалежності”, — йдеться у заяві пресслужби компанії.

Там також відзначають, що “силовики діяли протизаконно та агресивно, допустили всі можливі процесуальні порушення в ході серії обшуків: не допустили адвокатів, вилучали всі без розбору документи і особисті кошти працівників компанії, обшукали офіс компанії без ухвали суду та з виламуванням дверей”.

“Це не проблема Ігоря Мазепи чи Concorde Capital, це проблема всього українського бізнесу, який перебуває під неабияким тиском”, — вважають в інвестиційній компанії.

У Concorde Capital нагадують, що у травні 2023 року Ігор Мазепа “приєднався до потужного антирейдерського руху проти правоохоронців суддів, які використовують повноваження з незаконною метою”.

А наприкінці червня (тобто незадовго до того, як правоохоронці активізували земельну справу) відомі українські підприємці опублікували маніфест на захист 42-ї статті Конституції, яка покликана захищати підприємництво та вільну конкуренцію, і протистояти монополізму. Рух отримав назву “Маніфест-42”.

“Атаки тилових силовиків” — що кажуть у бізнесових колах

Саме “Маніфест-42” одним із перших відгукнувся на затримання бізнесмена. Там закликали об’єднатися до спротиву “свавіллю тилових силовиків”.

У заяві члени руху, що представляють десятки відомих українських компаній, наголошують, що численні звернення до президента Володимира Зеленського “щодо безпрецедентної хвилі безперервних атак тилових силовиків” на бізнес залишаються без належного реагування.

“Стаття 42 Конституції, яка гарантує право на підприємницьку діяльність, розтоптана на догоду корупціонерам, які засіли у силових структурах і грабують державу посеред війни. Гарант Конституції мовчить”, — йдеться у заяві громадського руху.

• “Він (Ігор Мазепа), як і багато інших бізнесменів, був серед тих, у кого вистачило сміливості відкрито і публічно говорити про свавілля силовиків”, — нагадує у дописі на Фейсбук перший заступник голови парламентського фінансового комітету Ярослав Железняк.

Він зауважує, що не є особливим прихильником Ігоря Мазепи, але той очолює одну із найбільших інвесткомпаній в Україні, “платник податків, за які в тому числі сплачується і моя зарплата, як чиновника”.

Депутат припускає, що історія є значно ширшою, ніж затримання бізнесмена:

“Це історія не про Ігоря. Ще раз, він не той бізнесмен, шляхом якого я захоплююсь. Але він все ж таки бізнесмен і черговий приклад як правоохоронці, зібрані в одному телефоні ОП, продовжують давити бізнес. І таких прикладів все більше”.

Ярослав Железняк також зауважує, що останнім часом “багато спілкувався на тему силовиків з різними дуже крутими бізнесменами (якими більшість з нас захоплюється)”.

“Вони майже всі планують виїжджати з країни. Не через війну, обстріли чи навіть податки….А через те, що у кожного існує ризик, що одного дня правоохоронці будуть ломитися у двері житла, де сплять їхні діти”, — пише один з керівників фінансового комітету парламенту.

Інвестбанкір та противник “воєнного комунізму” — хто такий Ігор Мазепа та його Concorde Capital

Автор фото ІГОР МАЗЕПА/FACEBOOK

Засновнику і гендиректору інвестиційної компанії Concorde Capital киянину Ігорю Мазепі 47 років.

Він навчався в Київському національному економічному університеті за двома спеціальностями — міжнародна економіка та право. Після цього фактично весь час працював в інвестиційному бізнесі, почавши кар’єру інвестиційного банкіра у російсько-американській інвестиційній компанії Prospect Investments. А у 2004 році заснував власну компанію Concorde Capital, яка вийшла в лідери серед інвесткомпаній в Україні.

Її команда неодноразово отримувала перші місця в різних рейтингах. Зокрема, у Reuters неодноразово визнавали аналітику компанії найкращою на ринку.

Concorde Capital залучила до України близько 4 млрд доларів інвестицій, а також спеціалізувалася на реструктуризації боргів державних та комерційних компаній, супроводжувала операції зі злиття та поглинання, приватизації.

Крім того, там розвивають проєкти у сфері медицини, нерухомості, альтернативної енергетики і онлайн торгівлі, які в компанії вважають найперспективнішими.

Сам Ігор Мазепа в інтерв’ю неодноразово підкреслював, що цікавиться виключно бізнесом, а не політикою. Хоча за часів президентства Петра Порошенка, коли його адміністрацією керував Борис Ложкін, Ігор Мазепа був його радником і неодноразово бував на Банковій.

“За психотипом я не держслужбовець. Я локальний український підприємець, який залучив багато грошей іноземних інвесторів в Україну. Я на своїй поляні “копошусь”, — заявляв він в інтерв’ю “Економічній правді” майже рік тому, у березні минулого року.

В цьому ж інтерв’ю він наголошував, що не виводив кошти за кордон перед війною і тримає їх в українських банках, а також не має жодних зв’язків із Росією.

Тоді ж бізнесмен зауважував, що не може залишатися осторонь нових тенденцій, які він спостерігає в країні. Зокрема, “погоджується з думками багатьох бізнесменів, які вважають, що країна йде до воєнного комунізму, де все державне, де все “наше”, де все контролюється”.

Він також зазначав, що за таких умов не варто очікувати на якісь іноземні інвестиції, — адже “інвестняні” потрібні навіть для українського бізнесу:

“Але ті няні, що є — мєнти, суди і всі інші, — можуть заняньчити до смерті”, — казав тоді Ігор Мазепа.

Він також розповідав про те, що нові олігархи вже з’явилися в Україні, але ще мають проявитися, а також казав про демотивацію, яку він помічає під час спілкування із керівниками найбільших державних компаній:

“Я не пішов цією дорогою, слава Богу, що не пішов. Хлопці, які щось намагалися змінити, зараз ходять з браслетами по судах. Кожному своє”, — казав бізнесмен менше року тому.