Блокада українських портів: кількість голодуючих у світі буде неймовірною

 Від початку війни росії проти України в світі гостро постала нова загроза — голод мільйонів людей. Через блокування українських портів російськими військами експорт зерна фактично неможливий. Наразі немає гідної альтернативи вивозу сировини через Чорне море, хоча ці шляхи і шукали. Розблокувати українські порти задля безперешкодного вивозу зерна та уникнення глобального голоду росію закликають інші держави та міжнародні організації, утім результатів поки немає. Хто найбільше залежить від українського зерна та скільки людей може опинитися під загрозою голоду через війну в Україні, спеціально для Апостроф TV розповів виконавчий директор Економічного дискусійного клубу ОЛЕГ ПЕНДЗИН.

У відновленні експорту зерна з України в першу чергу зацікавлений світ. На сьогодні активно ведуть перемовини з російською федерацією з приводу розблокування портів Організація Об'єднаних Націй, Туреччина та інші країни.

Чому так? 40% зерна продовольчої програми ООН закупляється в Україні. Тобто на сьогоднішній момент Україна безпосередньо годує 400 млн людей в світі. Усього ж блокування портів і неможливість вивезення зерна призводить до голоду 1,7 млрд людей в світі. Це абсолютно фантастичні цифри. Сьогодні немає жодної країни в світі, яка би в реальній дійсності не відчувала наслідки агресії російської федерації в Україні.

При чому треба розуміти, що, на жаль, альтернативи портам Чорного моря на сьогоднішній момент практично не знайдено. З України до Польщі було відправлено 25 тисяч тонн зерна. Далі воно пішло через Балтію, потім Ла-Манш та Гібралтар на південь Іспанії, де був покупець. Але вартість такого логістичного шляху надзвичайно дорога. І ми маємо інформацію про 50 тисяч тонн, які залізницею були доставлені до наших дунайських портів, а затим баржою спустили до румунської Констанци до Чорного моря. І там завантажили ці 50 тисяч тонн у суховантаж. Але це, знову ж таки, дуже дорого.

Окрім того, ми маємо розуміти, що липень — це початок збору врожаю. Очікується, що в Україні буде зібрано близько 45 млн тонн зерна, замість 72 млн минулорічних. Але разом з тими 22 млн тонн, які залишилися ще з минулого року, це дуже велика цифра. В нас завжди був настільки активний експорт, що близько 55 млн тонн ми ще можемо зберігати в елеваторах, а 70 млн тонн — ні. Тому є достатня потреба і для України відкрити експорт.

Ще один момент — це валютні надходження. Національний банк України для підтримки національної грошової одиниці та оплати критичного імпорту від початку війни витратив біля 8 млрд доларів. Без реальних надходжень з експорту української продукції валютні резерви тануть. Тому і в інтересах України, і в інтересах всього світу є потреба у розблокуванні портів Чорного моря. При чому, не просто розблокувати, а й розмінувати.

Тому, навіть якщо сьогодні будуть досягнуті якісь принципові згоди і буде забезпечена безпека для вивозу зерна, все одно це не питання місяця-півтора. І це дійсно є надзвичайно великою і серйозною проблемою, тому що поки що рішення немає, і якихось принципових згод не досягнуто.

На сьогоднішній момент ситуація яка? До кінця червня росія ввела нульову квоту на експорт власного зерна. Тому будь-який корабель під російським прапором, який іде з зерном, — це однозначно, стовідсотково вкрадене українське зерно. Альтернативи немає, тому що росіяни своє зерно не випускають зараз в силу того, що вони бояться панічних настроїв власного населення. Це перший момент.

Друге. Кожна партія зерна в реальній дійсності супроводжується серйозною купою документів де обов'язково має бути інформація про його походження. На сьогодні ми знаємо, що вже є приклади, коли це крадене зерно було відвантажене у Сирії. Також вкрадене зерно потрапило до Єгипту. Але попри надзвичайно великий дефіцит і дуже високу ціну на зерно, єгиптяни відмовилися купляти його купляти. В будь-якому випадку, торгівля краденим — це шалений удар по іміджу будь-якої країни. Треба розуміти, що сьогодні жодна країна в світі не буде бавитися в подібні речі.

Ще одне, перемовини між росіянами та турками можуть йти, але вони в дійсності нічого не значать доти, доки там немає України, яка буде приймати відповідні рішення. Окрім того, залишається питання безпеки для вивезення зерна. В нас уже є реальні пропозиції країн, щоб допомогти убезпечити українські порти від мін, які сьогодні там понакидали росіяни. Світ іде поволі до цих рішень, але поки остаточного рішення з цього приводу немає.

Олег ПЕНДЗИН, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу