Зробити мільйон FPV—дронів для ЗСУ цілком реально. Але чи треба?

На пресконференції 19 грудня керівник держави повідомив про переорієнтування Збройних сил на українські безпілотники. Масове виробництво їх повинно початись наступного року.

“Щодо виробництва — мільйон дронів наступного року ми виробимо. Зробимо все, щоб так і було”, — наголосив Зеленський.

Після цієї заяви міністр стратегічної промисловості Олександр Камишін уточнив, що мова йде лише про FPV-дрони. Лише за цей грудень їх планується виготовити близько 50 тисяч.

Мова йде про маленькі квадрокоптери ближнього радіуса дії з невеликим боєзарядом, які зазвичай керуються оператором в спеціальних окулярах доповненої реальності або з планшета.

В умовах зростаючого дефіциту артилерійських боєприпасів в ЗСУ такі дрони фактично перебрали на себе роль основного засобу ураження техніки і особового складу противника.

Це в інтерв'ю ВВС підтвердив заступник міністра оборони Іван Гаврилюк. “Щодо боєприпасів до артилерії, то це питання (дефіциту, — Ред.) буде виникати і далі. Тому в Україні ухвалили рішення вирішувати ці питання шляхом створення потужного виробництва БПЛА”, — сказав він.

Але чи спроможна Україна наростити виробництво власних безпілотників до таких величезних обсягів? Більшість опитаних ВВС спеціалістів запевняють, що так.

Готовність виробників

Колишній військовий аеророзвідник, а нині профільний радник міністра стратегічної промисловості Ярослав Олійник (позивний “Локі”) пояснює ВВС Україна, що до виробництва безпілотників залучені як приватні, так і державні підприємства. Їх потужності дозволяють говорити про 1 млн одиниць виготовленої продукції на рік.

“Я знаю наші потужності і це точно реально. Але за однієї умови — довгострокові контракти від Міноборони з необхідною передоплатою”.

Чому це важливо? Радник міністра вказує, що виробники, окрім грошей на закупівлю комплектуючих, логістику, зарплати, ще повинні мати розуміння, як розвивати своє виробництво: чи купувати додаткове обладнання, наприклад, чи наймати нових працівників. Без довгострокових контрактів це неможливо.

Великий плюс FPV-дронів — це їхня дешевизна. Фактично такий безпілотник в 2-3 рази дешевше за один 155-мм снаряд для артилерії.

Зібраний з китайських комплектуючих цивільний безпілотник коштує 400-500 доларів. Але, щоб перетворити його на військову зброю, необхідно прикріпити до нього бойову частину, а також бажано тепловізор і систему автоматичного наведення на ціль. Кінцева ціна може бути близько 1,5 тисячі доларів.

Тобто загалом на виготовлення 1 млн дронів за рік може бути витрачено від 400 млн до 1,5 млрд доларів, або ж від 16 до 60 млрд гривень. Це значна сума, але цілком підйомна для українського бюджету. До прикладу, в поточному році уряд виділив 40 млрд гривень для вітчизняних виробників безпілотників.

Радник міністра Ярослав Олійник з українським розвідувальним безпілотником Shark

За словами “Локі”, мета Мінстратегпрому — щоб у дронах українського виробництва кількість українських комплектуючих переважала над імпортованими.

“Україна має всі шанси стати ключовим гравцем на світовому ринку дронів… Якщо хтось із розробників ще розмірковує, чи робити йому цілісний дрон, чи окремі його компоненти — я би радив обирати другий варіант. — каже радник міністра. — Нині це дуже затребуваний продукт, практично не зайнята ніша на українському ринку. Попит на комплектуючі великий, і він зростатиме”.

Своєю чергою міністр цифрової трансформації Михайло Федоров заявив, що 2024 року Україна може виготовити навіть більше ніж 1 мільйон дронів.

“Насправді в наступному році буде зроблено навіть більше FPV. Вже законтрактовано майже кілька сотень тисяч тільки FPV, розгорнуті серійні виробництва з високим потенціалом локалізації більшості комплектуючих”, — сказав він “Українській правді”.

Чи це доцільно?

“Зробити мільйон FPV-дронів реально. Інше питання — чи це доцільно?”, — каже в розмові з ВВС Україна розробник безпілотників, який має довгострокові контракти з державою і активно постачає свої БПЛА у війська. Через питання безпеки він попросив не вказувати його ім'я і назву компанії.

Розробник зазначив, що заява Зеленського “правильна по суті, але неправильна по формі”.

Тобто, каже він, коректніше було б сказати, що українська влада підтримає значне нарощення виробництва не тільки FPV-дронів, але інших видів безпілотників, які є в дефіциті на фронті. Мова, перш за все, про баражуючі боєприпаси типу російського “Ланцета”, далекобійні дрони-камікадзе типу іранського “Шахеда” чи великі БПЛА як турецький “Байрактар”.

“Сказати про мільйон фпвішок — це дуже спрощений погляд на проблему”.

Мінстратегпром, в свою чергу, обіцяє не забувати про нарощення виробництва всіх типів БПЛА. До прикладу, ударних дронів великої дальності (1000+ км) міністерство планує виготовляти до 1000 одиниць за рік, середньої дальності (сотні км) — до 10 тисяч.

Ще одне питання, яке не так часто підіймається в публічному просторі, це якість українських безпілотників.

Через нагальність питання держава значно знизила вимоги до виробників і спростила процедури, каже розробник БПЛА. Але це також призвело того, що багато з цих виробів мають не надто хороші технічні показники. Як приклад, такі безпілотники не підготовлені для тривалого зберігання на складах, оскільки майже з конвеєра постачаються на фронт. Крім того, вони часто не враховують стрімкий розвиток РЕБ-технологій у росіян.

“Можу без проблем спрогнозувати, що ті дрони, які в нас є зараз, через рік вже будуть вважатися неефективними”, — каже співбесідник ВВС.

І найголовніше — зробити 1 млн дронів можливо, але де Україна візьме 1 млн бойових частин до них? Розробник БПЛА має великі сумніви, що на складах є така кількість.

Крім того, БЧ для FPV має бути уніфіковане і стандартизоване, наголошує фахівець. Це суттєво знизить кількість випадків травмування виробників і операторів при користуванні безпілотником.

На цю ж проблему вказує і військовий блогер, морський піхотинець Олександр Карпюк (відомий як Serg Marco). “Плати ініціації боєприпасів досі роблять по гаражах. І оскільки “яка плата надійна, а яка ніт” вираховується методом проб та помилок, то при цьому іноді гинуть інженери”, — зазначає він.

Щодо необхідної кількості БПЛА для фронту, то тут Карпюк наводить такі цифри: за місяць активних боїв одна бригада використовує 500-600 FPV-дронів, в окремих випадках — до тисячі.

Виходить, що на рік лише одна бойова бригада може втратити до 10 тисяч дронів. А таких бригад, які перебувають на лінії фронту, в Силах оборони декілька десятків.

“Тобто мільйон дронів для людини, яка бачить весь оборот безпілотників на фронті, не є фантастичною кількістю. Чи непідйомною. Особливо якщо частину цих дронів тобі треба тримати в резерві”, — резюмує Serg Marco.

Перегони противників

Інший аспект полягає в тому, що РФ також стрімко нарощує виробництво власних БПЛА.

На відміну від України, де основний тягар на себе взяли приватні розробники, в Росії цей процес замкнула на собі держава. І якщо в 2022 році українські війська переважали противника у використанні безпілотної авіації, зокрема і FPV-дронів, то в поточному році ситуація змінилась на протилежну, зазначають експерти.

“Зброя, яку ми перші успішно почали застосовувати, а тепер катастрофічно відстаємо”, — так описує ситуацію офіцер ЗСУ, командир підрозділу ударних безпілотників Юрій Касьянов.

За його словами, станом на зараз у росіян у 3-5 разів більше FPV-дронів, тобто приблизно 200 тисяч у грудні проти українських 50 тисяч. Якщо така динаміка збережеться у 2024 році, то наступного року у РФ буде приблизно 3 млн дронів проти 1 мільйона українських.

“Де тут перемога? В умовах браку боєприпасів у нас навпаки — має бути втричі більше дронів. Хто планує виробництво?”, — зазначає аеророзвідник.

Україна ніколи не передавить РФ ресурсною базою та кількістю, погоджується Олександр Карпюк. “Ми в цій війні мали успіхи за допомогою більш ефективного використання засобів. Нарощування кількості дронів без правильної стратегії використання — це не шлях перемоги”.

Ярослав Олійник каже, що поки на фронті є дефіцит боєприпасів масове виробництво FPV вкрай необхідне. Якщо ситуація зміниться, то зміниться і стратегія виробництва українських безпілотників.

“Доки матимемо якусь нестачу і ці дрони будуть її перекривати — доти вони залишатимуться актуальними для військових”, — наголошує він.

Український розробник БПЛА, попри скепсис, вказує на один, безумовно позитивний ефект від заяви президента Зеленського про “мільйон дронів”.

“Заява дала гарний посил виробникам: працюєте і не бійтесь — гроші будуть!”.

За його словами, вже зараз Україна — номер 1 у світі за темпами зростання виробництва БПЛА, хоча і не номер 1 за їх якістю.

Достатнє фінансування галузі і впевненість підприємств в довготривалій підтримці зможе вивести українців на провідні позиції за обома параметрами, впевнений він.

Олег ЧЕРНИШ