Землю повертають громадам, або Як Гройсман Раду і Порошенка обійшов

Уряд випередив парламент в рішенні про передавання в управління місцевим органам земель за межами населених пунктів.

За часів Януковича тисячі гектарів державної землі передали центральному органу — Земельному агентству (зараз Держгеокадастр — Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру), а місцевій владі лишили землі у межах населених пунктів та цвинтарі.

Після Революції гідності нова влада пообіцяла повернути громадам втрачені повноваження, але за три роки ні на крок у цьому питанні не просунулася.

Відповідне рішення повинні були ухвалити депутати, але подані законопроекти не знайшли підтримки більшості. Усіх випередив прем'єр Володимир Гройсман, який провів це рішення через Кабмін, проігнорувавши потуги Верховної Ради.

Співрозмовники ЕП припускають, що у такий спосіб голова уряду хоче забезпечити собі підтримку з боку місцевих органів на майбутніх виборах.

Далі більш детально про те, що ухвалив Кабмін і якою буде схема передавання земель місцевим громадам.

Що сталося

На засіданні 31 січня Кабінет міністрів ухвалив постанову про передавання близько 760 тис га сільськогосподарських земель державної власності в розпорядження ОТГ. Зараз цими землями розпоряджається Держгеокадастр.

До рішення уряду органи місцевого самоврядування мали вплив лише на 12% власних територій і були позбавлені можливості ефективно планувати їх розвиток.

Це означало, що всі питання стосовно землі вирішувалися в Києві. Начальники обласних управлінь Дергеокадастру погоджували із столицею всі питання про виділення земельних ділянок. Місцеві органи влади не могли організувати навіть кладовища за межами населених пунктів, бо на це потрібні були дозволи зверху.

Можливість розпоряджатися землею для ОТГ була одним з ключових питань успішного проведення реформи децентралізації. Ця тема обговорювалася у стінах Верховної Ради понад три роки. Наразі в Україні створено 665 об’єднаних територіальних громад.

Свої варіанти земельної децентралізації в парламенті представили депутати, президент і уряд, проте народні обранці не змогли підтримати жоден законопроект.

Останнім ривком стало голосування за президентський варіант законопроекту №7363 щодо земельної децентралізації вже після рішення уряду 6 лютого. В результаті країна ще раз побачила повну неспроможність парламенту обговорювати будь-які земельні питання.

“Політичної волі в парламенті вирішити питання передавання права розпорядження землями за межами населених пунктів нема. Там дуже багато зацікавлених залишити все як є”, — зазначає голова Асоціації об'єднаних територіальних громад, міський голова Новоукраїнська Олександр Корінний.

На його думку, в ситуації, що склалася, уряд ухвалив правильне політичне рішення.

“Реалізація ідеї передавання земельних ресурсів в управління громадам ніяк не просувалася, тому Кабмін змушений був вдатися до радикального рішення, взявши відповідальність на себе”, — пояснює перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк.

Депутати й експерти після цього почали говорити про старт президентської кампанії Гройсмана, адже саме він ухвалив рішення про передавання земель, а президентський законопроект так і не знайшов підтримки у Верховній Раді.

Як буде передаватися земля

Поки що зрозуміла лише загальна схема передавання земель від Держгеокадастру в управління ОТГ, але не дуже чітка картина щодо повноважень громад з управління отриманими землями.

Передавання земель буде здійснюватися за ініціативи ОТГ після подання відповідного звернення до Держгеокадастру.

Далі — підписання акту приймання-передавання та подання документа для реєстрації комунальної власності на ділянки. В середньому процедура передавання земель триватиме приблизно два місяці.

Якщо проаналізувати карту державних аграрних земель, то найбільше їх у Житомирській, Хмельницькій, Чернігівській, Полтавській, Миколаївській та Дніпропетровській областях. Там сконцентровано понад 40 тис га державних земель.

Аби громади отримали ці землі, їх спочатку слід інвентаризувати. Вартість інвентаризації 1 га може коливатися від 100 грн до 300 грн. Із 760 тис га, які планується передати ОТГ, неінвентаризованими лишається близько третини площ.

Прем'єр запевняє, що інвентаризація буде проведена за кошти держбюджету.

“Грошей на інвентаризацію цих земель у місцевих бюджетах може не вистачити, але я точно знаю, що готовий співфінансувати інвентаризацію”, — зазначає Корінний.

За оцінками уряду, у грудні 2018 року інвентаризація буде завершена, а в березні 2019 року всі українські ОТГ стануть власниками земель за межами населених пунктів.

Труднощі передавання

Держгеокадастр повинен забезпечити формування земельних ділянок державної власності за межами населених пунктів і передати їх ОТГ. Це непростий процес.

“Потрібно буде формувати кожну конкретну земельну ділянку, на яку треба буде робити землевпорядну документацію, визначати її межі, реєструвати у кадастрі, і лише після цього передавати. Це все недешева справа, і для цього потрібен певний час”, — вважає член ради асоціації “Земельна спілка України” Сергій Біленко.

За словами експерта, розпорядження уряду також передбачає передавання у власність громадам тих ділянок державної власності, які перебувають в оренді. Проте Земельний кодекс і закон “Про оренду землі” визначають, що для відчуження орендованої ділянки, а передавання у комунальну власність ОТГ це теж відчуження, потрібна згода орендаря.

Однак чи всі орендарі погодяться з цим? Розпорядження уряду стосується лише земельних ділянок сільськогосподарського призначення, адже іншими землями Держгеокадастр не розпоряджається.

“За межами населених пунктів розташовані й інші землі — від земель промисловості до земель рекреаційного призначення. Без ухвалення закону ці землі так і залишаться у державній власності”, — зазначає Біленко.

Чим управлятимуть громади

Не всі керівники ОТГ вважають земельну децентралізацію своєчасною.

“Прикро, що держава передає землі громадам в розпорядження, коли вони набули своїх власників чи орендарів. Уже не буде чим розпоряджатися”, — вважає голова Великосорочинської ОТГ Павло Полєков.

За його словами, на території його громади вже нема вільної землі навіть для особистих селянських господарств.

“Управління Держгеокадастру близько 200 га землі роздало учасникам АТО, які проживають за межами територіальної громади, а учасникам АТО з нашої громади землі не вистачило”, — скаржиться Полєков.

Про аналогічну ситуацію говорить Корінний.

“До нас приходять учасники АТО і просять виділити землю. Ми кліпаємо очима і не знаємо, де її взяти, бо не управляємо землями за межами населених пунктів.

Люди не хочуть з’ясовувати ці питання з чиновниками Дергеокадастру, а ми нічим не можемо допомогти. Тоді учасники АТО ставлять правильне питання: для чого потрібні місцеві вибори, якщо місцева влада нічого не вирішує?” — розповідає він.

Чи збільшаться бюджети ОТГ

Земельна децентралізація дасть можливість громадам реалізовувати свої рішення на всій території. Без землі робити просторове планування для інвестпроектів неможливо.

Для прикладу, сміттєпереробний завод у межах села чи міста будувати не хочеться, а він може бути дуже потрібним.

Коли інвестор приходить до громади з пропозицією реалізувати проект, для якого потрібна земля, громада, не маючи землі в межах населеного пункту, змушена відправляти такого інвестора просити землю в Держгеокадастр.

“Цей державний орган не має мотивації, щоб надати землю інвестору на території громади, на відміну від місцевої влади в ОТГ. Іноді після відвідин Держгеокадастру інвестори відмовляються від проектів, бо умови отримання землі часто мають корупційну складову”, — коментує експерт асоціації “Український клуб аграрного бізнесу” Роман Граб.

Важливо, щоб питання управління землею обговорювалися на сесіях з місцевими депутатами.

“У нас має бути можливість планувати розвиток громади. Це рішення, яке дасть плоди не післязавтра, а через кілька років. Рано чи пізно договори оренди на землі закінчаться, і місцева влада зможе виставити їх на прозорі торги, отримати додаткові доходи в місцеві бюджети”, — вважає Корінний.

Приріст доходів від плати за землю до бюджетів ОТГ, утворених у 2015-2016  роках, становить 20%, тоді як в середньому в Україні — 13%. У 2016 році в бюджети ОТГ надійшло 1,16 млрд грн плати за землю, а в 2017 році — уже 1,4 млрд грн.

“Це свідчить про більш ефективне управління та адміністрування земельних і податкових відносин в ОТГ, оскільки повноваження місцевої влади ширші”, — зазначає Граб.

Додатковий дохід створять державні землі, які значаться у запасі. Багато з них обробляється в тіні без жодних документів. За даними УКАБ, таких земель в Україні — близько 2,5 млн га.

Зараз з таких земель бюджет не отримує доходів. У разі передавання прихованих гектарів громадам фермери, які їх орендують, не зможуть їх обробляти без сплати податків та орендної плати.

У рішенні уряду можливі підводні камені, бо вільних земель небагато і вони не завжди якісні. У постанові уряду не вирішене питання визначення і внесення до кадастру відомостей про межі ОТГ та інших громад.

“Це буде актуально тоді, коли постане питання, хто розпоряджається певною територією. Показовим є, наприклад, питання меж Києва, які не завжди чітко зафіксовані”, — каже Біленко.

На його думку, важливо прописати можливість затвердження нормативної грошової оцінки землі за межами населених пунктів громадами.

“Зараз оцінку затверджують районні ради. Це неправильно, бо кошти від орендної плати та земельного податку ідуть в сільський бюджет. Саме сільські ради повинні визначати НГО, яка є базою оподаткування”, — додає Біленко.

Головне, щоб реформа земельної децентралізації не перетворилася на децентралізацію земельної корупції. Передавання функцій управління землею громадам не завжди означає ефективне і чесне управління ресурсами.

Тиск на місцеву владу з боку агрокомпаній посилиться, бо ніхто не захоче втрачати можливість обробляти землю дешево, а ще краще — без сплати податків. Питання в тому, чи зможуть громади встояти перед корупційними спокусами.

Оксана ПИРОЖОК