Засуджених — на фронт. Новий законопроєкт

Сам текст законопроєкту підготувало Міністерство юстиції України. 

Ми попросили роз’яснення від Міністерства юстиції щодо можливого залучення до лав ЗСУ засуджених, а також розпитали нардепів про перспективи ухвалення такого проєкту.

По-друге, таке рішення про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може ухвалити суд, якщо засуджений виявив бажання проходити службу та відповідає вимогам її проходження. 

По-третє, у разі ухилення від проходження військової служби, таку особу каратимуть позбавленням волі на строк від 5 до 8 років.

Як це має відбуватися? 

Після того, як засуджений виявить бажання підписати контракт, суд ухвалює рішення про умовно-дострокове звільнення, яке надішлють до відповідного територіального центру комплектування. Далі Національна гвардія має доставити таку особу до ТЦК для укладення контракту та подальшої його відправки у військову частину для проходження ВС.

Такі особи можуть укладати контракти на посади рядового, сержантського, старшинського, а також офіцерського складу — у відповідності до військового звання, за якими вони перебувають на військовому обліку. Строк служби — до закінчення особливого періоду. 

Адміністративний нагляд за такими особами здійснюватиме командир військової частини, також їх братимуть на окремий облік у спецпідрозділі ВЧ.

Важливо, що такі особи будуть служити виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин (спеціалізованих військових частинах). Для них буде передбачена щорічна основна відпустка, а також відпустка за сімейними обставинами.

Звільнення для таких осіб з військової служби пропонують у наступних випадках:

— у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров’я придатні до військової служби або під час дії воєнного стану визнані ВЛУ непридатними за станом здоров’я до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;

— у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі або визнані ВЛК непридатними за станом здоров’я з виключенням з військового обліку.

Контракт таких осіб припиняється (розривається) на таких підставах:

— за станом здоров’я — на підставі висновку ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;

— у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення або обмеження волі;

— у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням рішення про демобілізацію;

Мін'юст роз’яснює деталі 

Ще у лютому цього року міністр юстиції Денис Малюська розповідав, як його відомство напрацьовує механізм залучення таких осіб до лав ЗСУ. За його словами, у першу чергу, мова йде “про десятки тисяч, щонайменше 50 тис. громадян, яких не мобілізують, бо вони колись скоїли злочин”. 

Його заступниця Олена Висоцька додала, що варто врахувати ще 26 тисяч тих, хто наразі перебуває у місцях позбавлення волі. “Приблизно 2-3 тисячі заявляють про своє бажання служити, але чітко розрахувати наразі мобілізаційний потенціал серед засуджених дуже важко”, — сказала вона у коментарі LB.ua.

заступниця міністра юстиції Олена Висоцька

Висоцька підкреслила, що не матимуть права служити у ЗСУ засуджені, які отримали свої вироки за злочини проти основ національної безпеки.

“Інші категорії за цим проєктом можуть воювати та звільняти наші тимчасово окуповані території. Оскільки ми обговорюємо тільки проєкт закону, законодавець під час його розгляду прийде до певного спільного знаменнику”, — прогнозує вона.

Її колега, заступник міністра юстиції Андрій Гайченко в коментарі LB.ua додав, що такі категорії громадян — це великий мобілізаційний ресурс. 

“Велика кількість — це умовні строки, злочини, не пов`язані з насиллям. До прикладу, в результаті ДТП людина навіть не вбила, а спричинила тілесні ушкодження іншим особам. Однак така особа отримала судимість. Де від такої людини буде більше користі? Вдома, в колонії на утриманні держави чи на фронті? Ба більше, не всі ж з них отримають автомати. Нам також треба будувати фортифікаційні споруди, працювати в тилу. Тому все це — значний трудовий ресурс. Окремо Міноборони буде вирішувати, кого брати, а кого — ні. Але ми маємо відкрити цей шлях та можливість посилення наших ЗСУ такими людьми”, — сказав він.

Водночас екснардеп та юрист Леонід Ємець роз’яснив, що ст. 81 Кримінального кодексу умовне-дострокове звільнення можна застосовувати не до всіх засуджених. 

“А тільки для тих, хто відбув не менше 50% строку за кримінальний проступок або нетяжкий злочин. За виключенням корупційних злочинів та ДТП у стані наркотичного/алкогольного сп’яніння. Або відбули не менше двох третин строку за нетяжкі корупційні злочини та ДТП. Чи ті, хто відбув не менше трьох чвертей строку покарання за умисний особливо тяжкий злочин, де вже можлива заміна навіть довічного позбавлення волі. Тобто ці опції з урахуванням змін від Міністерства юстиції все одно залишаться незмінними. Вони доповнюються можливістю умовно-достроково звільнитися у разі мобілізації за їхнім бажанням”, — розповів він LB.ua.

Депутати обіцяють правки до проєкту

Одна авторок проєкту, представниця “Слуги народу” Марія Мезенцева, наголосила у спілкуванні з LB.ua, що у документі прописані важливі запобіжники, аби до лав ЗСУ не потрапляли засуджені за злочини проти основ нацбезпеки. Їх можна розширити статями щодо інших, зокрема, важких злочинів. 

“Тим більше, мова ж не йде про повне звільнення особи від відповідальності, а лише умовно-дострокове від відбування покарання для проходження військової служби. І ще одним результатом стане також певне виправлення особи, усвідомлення необхідності служити народу та спокутувати провину за вчинений раніше злочин”, — зазначила вона. 

Ще один колишній нардеп “Слуги народу”, нині член групи “За відновлення України” Анатолій Гунько (також співавтор законопроєкту) додав, що буде подавати правки, аби навіть ті, хто перебуває під слідством у СІЗО, отримали також право долучитися до лав ЗСУ.

Анатолій Гунько

Нардеп Анатолій Гунько, до речі, також перебував у Лук'янівському СІЗО Києва після того, як його затримали на одержанні неправомірної вигоди у розмірі 85 тис. доларів за нібито передачу в оренду державних земель. У жовтні минулого року після внесення застави у розмірі 10 млн гривень він вийшов із СІЗО. НАБУ повідомляло, що надалі нардепа чекає суд, однак це не заважає парламентарю працювати у комітеті з правової політики. 

За його словами, у тому ж столичному СІЗО перебуває як мінімум 3 тис. людей під вартою. 

“Скажу чесно, за 2,5 місяці мого перебування там я багато спілкувався з тими людьми. І там дуже багато охочих воювати. Наприклад, були такі, що не навмисно під час ДТП вбили людину. Це не рецидивісти. Чому б ні?”, — переконаний нардеп.

Голова профільного комітету з питань правоохоронної діяльності, член фракції “Слуга народу” Сергій Іонушас у коментарі LB.ua також зазначив, що в цілому підтримує ідею законопроєкту. Однак прогнозує, що під час розгляду ще до першого читання будуть дискусії щодо правок. 

Члени правоохоронного комітету також погоджуються, що точно будуть окремо обговорювати питання виключення права на умовно-дострокове звільнення у разі підписання контракту на ВС для вбивць, тих, хто вже скоїв військові злочини та сексуального насильства.

Утім, за прогнозами міністра юстиції Дениса Малюськи, затягувати з ухваленням закону в цілому не будуть. “Я очікую, що це буде точно весна, не пізніше”, — заявив він.