Заступник керівника Офісу президента Свириденко: Цього року ми прогнозуємо зростання на рівні 3,8% ВВП

— Уряд визначив “точки зростання” — пріоритетні галузі (технологічне виробництво, енергетична безпека, безпека життя, транспорт/інфраструктура і “Місто майстрів”/розвиток місцевих, унікальних виробництв), які стимулюватиме, і розраховує за інвестицій в $1 млрд на додаткове зростання економіки на 1-2%. Ви погоджуєтеся з такою оцінкою? Як оцінюєте потенціал такого підходу? 

— Наше бачення трансформації країни сконцентровано на 4 ключових сферах: безпека, енергетична незалежність, інфраструктурна стійкість та економічне зростання. 

Нам потрібно побудувати стійкий вуглецево-нейтральний енергетичний сектор, який буде інтегрований у європейський енергетичний ринок. Наш план передбачає інтеграцію із системою ENTSO-E, збільшення видобутку вуглеводнів, побудову сучасних атомних електростанцій та розвиток виробництва зеленого водню. 

Ще одна наша амбіція — стати великим логістичним центром у Східній Європі. Наші інфраструктурні проекти — це будівництво об’їзної дороги Києва, модернізація портів Чорного та Азовського морів, будівництво швидкісної залізничної лінії, модернізація та постачання локомотивів для Укрзалізниці. 

Серед наших галузевих пріоритетів — розвиток секторів, в яких бренд України вже є успішним на світових ринках. 

Ми хочемо, щоб Україна стала агропродовольчим хабом. Для цього зараз ми працюємо над проектом розбудови та реконструкції̈ сучасної інфраструктури зрошувальних систем та створення фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві. 

Ми розвиваємо в Україні цифровий хаб та запускаємо спеціальний правовий режим для ІТ індустрії. 

В наших планах — проекти з розвитку технологічних виробництв — повного циклу титанової та літієвої продукції, розвиток виробництв воєнної техніки, літаків, космічних технологій. 

Реалізація всіх цих проектів потребує інвестицій та дозволить суттєво прискорити економічне зростання. Тому я цілком підтримую Міністерство економіки у напрацюванні пакету проектів, які дозволять економіці швидше зростати. 

— Економіка України за перше півріччя 2021 року зросла, за даними Держстату та оцінками Мінекономіки, на 1,7%. Як оцінюєте такий результат? На яке зростання за результатами року очікуєте? 

— Економіка зараз долає вплив коронакризи. Щоб пом’якшити наслідки пандемії ми запустили низку програм підтримки в минулому та в цьому році. Вони спрацювали — нам вдалося пом’якшити економічний спад та підтримати людей, які втратили роботу, або компанії, які були змушені зупиняти свою роботу. 

Ми очікуємо, що повне відновлення економіки відбуватиметься впродовж цього та наступного років. У цьому році ми прогнозуємо зростання на рівні 3,8%. 

Вже можна спостерігати пожвавлення приватного споживання та зовнішнього попиту. Аграрії збирають рекордні врожаї, що також допоможе економіці зростати. Разом з тим, потенціал зростання сьогодні залежить від темпів вакцинації, а ризиком може бути поширення нових штамів коронавірусу. 

— Більшість макропрогнозів по Україні дають на 2022-2023 темпи зростання біля 3-4%. Наскільки вас влаштовують такі оцінки? Як пришвидшити темпи зростання та до якого рівня це можна зробити у 2022 та 2023 роках? 

— Більшість аналітиків очікує, що економіка остаточно відновиться у 2022 році. 

Наступного року ми плануємо запустити масштабні програми, які допоможуть економіці швидше повернутися на докризовий рівень та далі набирати оберти. Наша вимоги до цих програм — покращення якості життя людей. 

Ми плануємо побудувати в кожній області сучасні медичні містечка на базі обласних дорослих і дитячих лікарень, розширимо програми розвитку інфраструктури, продовжимо будувати дороги, інвестувати у розвиток портів, залізниці, будемо робити реконструкцію регіональних аеропортів, вокзалів, інвестувати у екологічний громадський транспорт. Ми також працюємо над проектом масштабної реконструкцію системи іригації. 

Ці програми допоможуть бізнесу швидко подолати всі перешкоди, які створила криза, а людям отримати впевненість у завтрашньому дні. 

— В нещодавньому указі президента щодо економічної безпеки сказано про продовження політики інфляційного таргетування з урахуванням потреби забезпечення економічного розвитку країни. На які зміни цієї політики ви розраховуєте? 

— Сьогодні інфляційне таргетування — це єдиний шлях для України. 

З урахуванням потреби економічного розвитку країни влада може переглядати саму інфляційну ціль або коридор відхилення від неї. Також НБУ може розвивати монетарні інструменти. Наприклад — використовувати подовжене рефінансування, як він це зробив під час кризи. Варто також розширювати лінійку похідних фінансових інструментів, наприклад валютних свопів, свопів процентних ставок, а також обсягів їх використання.

— Пенсійна реформа. Якою є позиція Офісу президента щодо основних параметрів накопичувального її рівня та етапності їх введення? 

— Враховуючи нашу демографічну ситуацію, немає сумнів у необхідності реформування пенсійної системи. Дизайн накопичувальної системи, над яким ми сьогодні працюємо, повинен відповідати на питання: за рахунок яких коштів будуть здійснюватися накопичувальні внески та де вони будуть накопичуватися. 

Серед можливих джерел накопичувальних внесків ми розглядаємо кошти ЄСВ, а також дотації бюджету. Накопичуватися кошти можуть у державних та недержавних пенсійних фондах, а також на пенсійних рахунках у банках. 

Профільний комітет сьогодні працює над впровадженням накопичувального рівня, починаючи з 2023 року. 

— Ринок землі. Як Ви оцінюєте законопроєкт щодо додаткового обмеження володіння землею юрособами у 500 га замість прийнятих раніше 10 тис. га? 

— Обмеження у 10 тисяч гектар було встановлено виходячи з економічної доцільності ведення діяльності з високою доданою вартістю. Наприклад, цукрових буряків, тваринництва тощо. Додаткове обмеження може не вплинути на одні види діяльності, наприклад, вирощування зернових, проте негативно позначитися на інших. Тому рішення парламенту про зміну обмеження повинно бути максимально виваженим та базуватися на конкретних розрахунках. 

— Як оцінюєте впровадження ініційованої президентом програми інвестнянь? За даними бізнес-омбудсмена, у другому кварталі цього року зафіксовано найбільша кількість скарг бізнесу за останні три роки. В чому проблема і як Офіс президента планує з цим боротися? 

— Закон про “інвестнянь” — унікальний для українського законодавства механізм. 

Він дає можливість інвесторам, які вкладають в економіку України щонайменше 20 млн євро, отримати супровід від спеціалізованої державної установи UkraineInvest та державну підтримку у формі інвестиційних стимулів.  Інвестиційні менеджери UkraineInvest забезпечують ефективний діалог інвестора з усіма залученими до процесу реалізації проекту інвестора органами. Їхня головна мета — прискорити реалізацію проекту, реагуючи на будь-які складнощі, з якими може стикатись інвестор, та оперативно їх усувати. 

Економічний ефект від цієї ініціативи — це питання часу, але з урахуванням того, що вся нормативна база для реалізації закону вже прийнята, довго чекати не доведеться. 

Звісно, системні проблеми у роботі бізнесу з контролюючими органами мають місце і робота над їх усуненням триває. Вже створено інфраструктуру для запуску роботи БЕБ та ДІАМ, спрощено процедури обігу земель, усунено низку бар'єрів для конкуренції на ринках, спрощено приєднання до електромереж, цифровізовано чимало адміністративних послуг та багато ін. 

Над підтримкою ж інвесторів у вирішенні їхніх проблемних питань в режимі реального часу працюють як “інвест-няні” UkraineInvest, так і установа бізнес-омбудсмена, а також фахівці відповідних органів влади. Спільна робота завжди дає позитивний результат. 

— Запуск Бюро економічної безпеки. Які надії з ним пов‘язуєте після вибору керівника? 

— Бюро економічної безпеки буде займатися розслідуванням усіх злочинів у сфері публічних фінансів. До їх функцій перейде розслідування економічних, фінансових та податкових злочинів, які були у податкової міліції, економічних підрозділах СБУ та Міністерстві внутрішніх справ. 

Бюро повинно стати сучасним аналітичним органом, який буде виявляти системні злочини, працюючи з базами даних. Його основний інструмент — аналітика, а не оперативно-розшукові заходи або обшуки в офісах. Це суттєво покращить умови для діяльності чесного бізнесу в Україні. 

Очільник БЕБ був обраний за процедурою, яка визначена в законі. Тепер він повинен починати величезну роботу по створенню відомства, набору людей, налагодженню процесів та розбудові спроможності цієї інституції. 

— На які великі інвестиційні проекти в цьому та наступному році можна очікувати? В яких галузях та з якими інвесторами? 

— Ми реалізуємо та плануємо реалізовувати у наступні роки проекти, які допомагають економіці відновитися та покращують життя людей.  Ми плануємо побудувати в кожній області сучасні медичні містечка, продовжувати проекти будівництва та реконструкції шкіл, дитячих садків, закладів культури та спорту. 

Проект побудови сучасної інфраструктури зрошуваних систем допоможе зробити якісні зміни у технологіях та продуктивності праці сільського господарства. 

Також в наших планах розширення проектів з розвитку інфраструктури — будівництво та реконструкція портів, залізниці, регіональних аеропортів, вокзалів, екологічного громадського транспорту. 

Є плани у UkraineInvest. До них від інвесторів надійшло 26 заявок на отримання державної підтримки інвестиційних проектів на суму $1,7 млрд відповідно до Закону “Про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями”. Ці проекти будуть реалізовані у галузях переробної промисловості, агропереробки, логістики, транспорту та туризму. 

— Трудова міграція та легалізація працевлаштування. Що планується зробити найближчим часом для зменшення першого та збільшення другого? 

— Щоб вирішити ці проблеми ми вже почали реформи трудового законодавства. 

Люди вже можуть легально працювати дистанційно. Українські та іноземні компанії вже давно застосовували таку практику, але ця робота фактично була “в сірій зоні”. Тепер цю роботу можна оформили легально. 

Ми запровадили електронні трудові книжки. Тепер і роботодавці, й працівники менше часу витрачатимуть на ведення документації. Всі дані про стаж працівника та його кваліфікації зберігатимуться в єдиній захищеній електронній системі. 

Ми усунули законодавчі прогалини, які обмежували права чоловіків для оформлення відпустки для догляду за дитиною. Тепер батько та матір мають рівні можливості. 

Але це лише початок. У нашому успадкованому з радянських часів законодавстві ще потрібно розв’язати багато проблем. 

Влада працює над законами, які дадуть бізнесу можливість укладати з працівниками угоди з нефіксованим робочим часом, запропонують нашим трудовим мігрантам підтримку для започаткування бізнесу, допоможуть позбутися дискримінації на робочому місці у будь-якій формі. Попереду також складні реформи соціального страхування та продовження реформи служби зайнятості. 

— Яких змін потребують програми “Доступні кредити 5-7-9” та “Доступна іпотека”?

— Програма “5-7-9” допомогла підтримати підприємців у скрутні часи, коли коронакриза набирала обертів. За різними програмами майже 12,5 тис. підприємств отримали кредити під низькі відсотки. Це компанії у сільському господарстві, торгівлі, готельному та ресторанному господарстві, промисловості. 

Завдяки цим кредитам компанії створили понад 20 тисяч нових робочих місць, а 200 тисяч працівників зберегли роботу. 

Сьогодні наша задача — відновлення економіки. Тому ми розглядаємо варіанти зміни дизайну програми. Серед них — запровадження окремого компоненту програми для ФОПів зі спрощеними вимогами щодо періодичності звітності, скорочення антикризової та посилення інвестиційної компоненти програми. 

Програму “Доступна іпотека 7%” ми запустили 1 березня. До програми вже приєдналося 17 уповноважених банків. За цей час уповноважені банки вже підписали 785 кредитних договорів на загальну суму 667 млн грн. Люди беруть кредити, щоб купувати житло і на первинному, і на вторинному ринках. 

Ці показники поки що не відповідають нашим задачам по програмі “доступна іпотека”. Вона повинна розгортатися швидше. Тому ми будемо аналізувати та, за потреби, коригувати дизайн програми, щоб вона ставала більш доступною для людей. 

— Якими є Ваші очікування щодо добровільного декларування: обсяг легалізованих активів та фіскальний ефект для бюджету? 

— Добровільне декларування — це унікальна можливість легалізувати свої активи для людей, які отримали неофіційні доходи та не сплатили з них податки до 1 січня 2021 року.  Кампанія з добровільного декларування вже почалася і люди можуть задекларувати свої статки, щоб далі їх вільно використовувати. Держава гарантуватиме звільнення цих людей від відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства. Нульове декларування для цих людей — це можливість почати “чисту” фінансову історію. 

Більш того, у майбутньому людям буде все складніше використовувати їх нелегалізовані статки. Тому я дуже раджу скористатися цією можливістю всім, у кого є такі активи. 

Ми запустили податкову амністію, щоб почати змінювати культуру сплати податків та дати людям можливість працювати за цивілізованими правилами. Фіскальні ефекти тут мають другорядне значення. Якщо люди зможуть вільно розпоряджатися своїми активами та інвестувати їх, це стане додатковим стимулом для зростання економіки. Відповідно ми будемо мати ширшу базу оподаткування у майбутньому.