Залізти в душу. Як Рада забрала недоторканність у Новинського

“Я нікуди не поїду, нікуди не втечу і переховуватись від слідства не буду. Я точно знаю, що ця справа сфабрикована. І те, що відбуватиметься і в досудовому розслідуванні, і в суді, я впевнений, розвалиться”, — вдавано спокійно заявляв у четвер на брифінгу народний депутат Вадим Новинський.

Приблизно такі ж слова він неодноразово повторював впродовж останніх тижнів.

Різниця полягала лише у тому, що в четвер цю заяву робив уже доторканний Новинський.

За кілька хвилин до того Верховна Рада 228 голосами дала добро генпрокурору Юрію Луценку на притягнення “православного олігарха” до кримінальної відповідальності.

Новинський на багаточисленних виступах останніх тижнів обіцяв прийняти спокійно будь-яке рішення Ради. І справді, спершу виглядав зібраним і спокійним. Натомість кожне речення його першої промови у якості доторканного лунало на все вищій і вищій ноті.

Як би Новинський не приховував це за посмішкою, його хвилювання постійно проривалось.

“Це рішення Верховної Ради говорить, що Рада дозволила ГПУ й надалі фабрикувати справи, без вини звинувачувати людей, саджати їх в тюрму, катувати їх там чи іншими способами добиватися свідчень і здійснювати політичну інквізицію. Верховна Рада з цим погодилась. Ми усе далі скочуємось до поліцейської держави”, — ледь тамуючи гнів, говорив Новинський.

І злитись було чому.

228 голосів “за”, які висвітлились на табло після голосування за подання генпрокурора, були справжньою несподіванкою. При тому не лише для Новинського, а й для самих депутатів коаліції.

Ще вранці того дня ніхто, включаючи Луценка, не вірив до кінця, що голоси знайдуться. Невидима робота “друзів Новинського”, які збирали союзників буквально в усіх фракціях Ради, була дуже ефективною. І, як показали результати голосування, до успіху залишалось небагато — три депутати.

“Не лізьте в душу”

Зняття недоторканності з Новинського з'явилось у сесійній залі з самого ранку четверга першим питанням. Лише у вівторок, 6 грудня, регламентний комітет зробив свій висновок щодо подання Луценка й передав його спікеру Ради Андрію Парубію.

Висновок цей був негативним. Комітет Павла Пинзеника вирішив, що в поданні генпрокурора немає доказів, які б однозначно доводили причетність Новинського до якогось злочину.

Треба визнати, вони мали на це право. Інша річ, що спікер такого простору для маневру не мав.

“У Парубія був насправді дуже складний вибір. Для нього зараз репутація Ради і його власна репутація — це майже одне й те ж. Як би це виглядало, що Рада навіть щодо Новинського не може зняти недоторканність?” — розповіла УП віце-спікер Оксана Сироїд.

І Парубій вирішив вносити подання в зал, не зважаючи на рішення комітету.

За даними УП, вранці у спікера і генпрокурора була нетривала зустріч, де обоє поділились сумнівами, чи знайдеться у Раді досить голосів для зняття недоторканності з Новинського. Проте дороги назад уже не було.

Якщо на першому засіданні комітету щодо подання на Новинського Луценко виглядав місцями незібрано і розгублено, то виступаючи в Раді, він був сама впевненість:

“…Хочу підкреслити: ні тоді, у 2014 році, ні зараз немає жодних об'єктивних підстав, які давали би можливість притягнути до відповідальності Драбинка (потерпілий і головний свідок проти Новинського — УП) у справі так званого “викрадення монашок”. Він там був і залишається свідком…

…На цей момент народний депутат Новинський проходить у справі як свідок. Без рішення Верховної Ради про притягнення до кримінальної відповідальності ми не можемо вписати його в іншому статусі — у підозру Януковича, Коряку або Захарченку…

…Від вашого рішення залежить, чи пан Новинський і далі буде, на відміну від усіх інших учасників реалізації злочинного плану екс-президента Януковича, свідком — чи буде пособником і йому буде оголошена підозра, а потім і обвинувальний акт…”

Луценко вивчив урок двох невдалих засідань регламентного комітету: після кожного звинувачення на адресу Новинського посилався на докази, які мали підтвердити його слова.

А сам Новинський переконував, що всі посилання генпрокурора марні, бо ніяких реальних доказів у нього немає.

“Якщо тільки до цього подання підійти не упереджено з юридичною освітою та уважно його прочитати, то одразу видно, що це просто політичний детектив, який створений на основі доносу, лжесвідчень, припущень і фантазій ГПУ...

…Організаторам пред'явлені підозри, у яких нічого не сказано про те, що в них були спільники. Мого прізвища в цих підозрах немає…

…Справа щодо “грифонівців” (як стверджує ГПУ, незаконна “охорона” Драбинка — УП) ведеться з 2014 року. Вже чотири рази її відправляли у Вишгородський райсуд. І чотири рази суд повертав її в ГПУ через відсутність складу злочину. І на даний момент статус “грифонівців” не визначений. Так у чому мене звинувачують? Кому я був пособником?..”

Можливо, під впливом “стилю” Луценка, після раніше озвучених аргументів Новинський вдався ще й до публічного жесту.

“У поданні генерального прокурора написано, що Янукович, задумавши свій злочинний план, надав мені громадянство. То я хочу сказати генпрокурору, щоб він це знав. Підставою для надання мені громадянства колишнім президентом було прохання міністра економіки в уряді Азарова — Петра Олексійовича Порошенка.

Ось цей лист, і ось його підпис, де сказано, що “за особливі заслуги перед Україною прошу надати громадянство громадянину Новинському”, — заявив він, показуючи документ.

“То виходить, що членом цього злочинного угрупування зі зміщення митрополита Володимира був і президент Порошенко”, — пожартував Новинський. Як покажуть майбутні події, зробив він це даремно.

За новою парламентською традицією, питання про зняття недоторканності розглядаються тільки за повною процедурою і без жодних відхилень від процедури. Тож висловитись про справу, хоча більше про самого Новинського, змогли фактично всі охочі.

Найбільш яскравим був виступ депутата від “Волі народу” Андрія Шипка, який по кількості шуму в залі й кулуарах, зумів переплюнути навіть Олега Ляшка.

“Усі знають, яка людина Вадим Владиславович. Скільки тут народних депутатів у залі, яким він особисто допоміг! У когось якась біда чи когось це. Хто підходить? Що, в цієї людини “подвійне дно”?! Скажіть, чи є у нього “подвійне дно”?! Ні!..

Але в цьому випадку все нагадує політичні розборки. Ми проти того, щоб Генпрокуратура втручалася у справи Церкви. Ми проти того, щоб Генеральна прокуратура влазила в душу українця!” — совістив депутатів колега Шипко.

Після “казання” з вуст Шипка в кулуари несподівано вийшов нечастий гість Ради депутат-олігарх Сергій Льовочкін. Власне, одна тільки поява одного з лідерів “Опоблоку” на ранковому засіданні свідчила, що справи — серйозні.

Більше того, він навіть охоче почав відповідати на запитання журналістів.

“Ця справа абсолютно сфабрикована й політично мотивована. Причина — владі нема про що звітувати народу. Тому вона має змінювати порядок денний. На політичні переслідування. Але вже зараз відомо, що Вадим Новинський абсолютно невинен”, — повторював Льовочкін “офіційну позицію” партії.

На запитання УП, чи брав він участь як глава Адміністрації Януковича в зустрічі свого шефа із митрополитом Володимиром і Новинським, яка відбувались на Банковій, Льовочкін вдає, що нічого про це не знав.

— Мені про цю зустріч нічого не відомо. Але я переконаний, що якщо на зустрічі, як сказав генпрокурор, були присутні Янукович, Новинський, Сабодан і Драбинко, то які свідчення про цю зустріч можуть давати люди, які тоді співпрацювали з Драбинком?

— А ви, як голова АП, не брали участі в організації цієї зустрічі?

— Я не був на ній. Мені про це нічого невідомо. Усі “докази” — це уявлення однієї сторони процесу. Це все робиться тільки для того, щоб відвернути увагу від провалів влади.

Фактично синхронно з цим у сесійні залі генпрокурор Луценко відповідає на такий самий закид іншого лідера “Опоблоку” Юрія Бойка.

“Партія регіонів” каже, що це спеціальне відволікання уваги, щоб якось партія влади відволікла увагу людей. Колеги, ця справа була порушена за заявою народного депутата Андрія Деркача у далекому 2014 році, коли Порошенко навіть президентом не був. Тому, пане керівник фракції, залиште ці видумки для того часу, коли я прийду наступного разу”, — натякаючи Бойку на легендарні “вишки”, парирував Луценко.

“Дуже важливо довести всьому світу, що Янукович хотів узурпувати українську церкву. Це недопустимо ні для кого. І якщо ми це доведемо, то жоден президент, крім молитви, більше в церкву ні за чим ходити не буде”, — мотивував генпрокурор депутатів.

І вони його почули.

“За” зняття недоторканності з Новинського проголосували 228 депутатів. Хоча цієї цифри на табло не мусило бути.

Друзі, вороги і зірвана угода

Президентська фракція БПП віддала за подання Луценка аж 103 голоси. Хоча, за даними УП, ще вранці четверга на таку цифру ніхто не сподівався.

Зранку фракція скасувала своє традиційне засідання, через що формалізованого рішення щодо підтримки чи не підтримки питання Новинського в БПП не було.

Попри це керівники БПП запевнили УП, що депутатів насправді довелося мобілізовувати.

“У нас була мобілізація на голосування. Так, нам було важливо дати більше 100 голосів. Фракція проголосувала так, як проголосувала. 103 голоси, повірте, — це дуже хороший результат, який коштував чимало енергії”, — зізнався один із лідерів БПП.

Показово те, що за зняття недоторканності з Новинського прийшли голосували навіть “важковаговики” президентської фракції Ігор Кононенко, Сергій Березенко, Олександр Третьяков, Олександр Грановський та інші.

“Несподівані” втрати у БПП виникли в іншому місці.

Група “УДАРу” не голосувала за подання Луценка ледь не в повному складі. Лідер цієї групи Оксана Продан майже одразу після голосування запевнила УП, що мала поважну причину не прийти в Раду вранці.

“У мене вкрали машину, тож я мусила писати заяву, підписувати протоколи й решта. Повірте, я б із більшим бажанням була в залі”, — розповіла Продан.

Однак це не пояснило, чому багато “ударівців”, які були присутні в залі, не проголосували. Один з колишніх соратників Кличка натякнув, що тут не обійшлось без впливу “колишніх спонсорів” Льовочкіна-Фірташа.

Скаржаться на “ударівців” і в президентському оточенні.

“Група “УДАР” реально підставила, але я не знаю, чи вони зараз орієнтуються на тих, на кого були орієнтовані раніше. Не хочеться валити своїх колег”, — розповів один із впливових депутатів БПП.

Не менш дивною ситуація була й у фракції “Народного фронту”. НФ наче й дав 55 голосів, але до останнього моменту всередині партії тривали дискусії.

Деякі депутати з фракції розповідають, що зняття недоторканності з Новинського планували не допустити друг Яценюка Андрій Іванчук та один зі спонсорів партії Микола Мартиненко.

Іванчук пропонував деяким депутатам своєї фракції не голосувати за подання ГПУ, бо воно “погано виписане”, і “так можна притягнути до відповідальності кожного”.

Мартиненко так само був проти зняття недоторканності з Новинського. За даними УП, він навіть мав з цього приводу розмову на Банковій. Як переконують співрозмовники УП, було погоджено, що голосів за подання “не додадуть” і БПП, і НФ.

Натомість президентська сила в останній момент дала аж 103 голоси. За даними видання ZN.ua, причиною активізації став усе той же невдалий жарт Новинського з листом Порошенка.

Колишній помічник Мартиненка, в.о. голови регламентного комітету Павло Пинзеник “утримався”, а “борець з русским миром” Микола Княжицький виявився “відсутнім”, хоча пізніше активно голосував.

Так само “відсутнім” вирішив бути й бізнес-партнер сім'ї Авакова Ігор Котвіцький.

“Це моя позиція”, — прокоментував він журналістам УП своє неголосування, але в чому вона полягає, пояснити відмовився.

У фракції “Батьківщина” за зняття недоторканності з Вадима Новинського проголосувало 12 депутатів. Здебільшого це молоде крило “Батьківщини”. Варто наголосити, що “за” натиснула і сама лідерка фракції Юлія Тимошенко.

Старі партійці, як Сергій Власенко, Андрій Кожем'якін, Іван Кириленко чи Олександр Абдуллін, за подання генеральної прокуратури не голосували.

“Абдуліна сьогодні не було взагалі (за даними ранкової реєстрації Абдулін був присутній на засіданні ВР — УП). Власенко як адвокат каже, що подання виписано неправильно та з помилками”, — пояснив їхній однофракцієць Сергій Соболєв.

Трохи більше голосів дали депутати з фракції “Радикальна партія”. 15 “радикалів” на чолі з лідером Олегом Ляшком допомогли зробити Новинського доторканним.

Пікантності цьому рішенню РПЛ додавав той факт, що партія Ляшка останнім часом має “теплі” стосунки з бізнес-партнером Новинського Рінатом Ахметовим.

Вказівку принципово не голосувати отримали депутати з партії “Укроп”, якою зараз опікується олігарх Ігор Коломойський.

“Це схоже на олігархічну солідарність”, — пояснює мотиви Коломойського один із членів “Укропу”.

Однак інша “укропівка” Ірина Констанкевич, обрана на останніх довиборах, переконує, що рішення приймала сама і їй “не вистачило юридичної обґрунтованості у поданні”.

Загалом же позиція “Укропу” коштувала йому одного депутата. Андрій Денисенко проголосував за подання Луценка і публічно оголосив про вихід з партії.

“Оскільки ніхто, крім мене, із депутатів-членів політичної партії “Укроп” не голосував за притягнення цього агента Путіна до кримінальної відповідальності — і це була саме партійна позиція, оголошена мені в кількох телефонних дзвінках — я не бачу для себе можливості називати цю партію патріотичною й надалі перебувати в її лавах”, — написав Денисенко у своєму Facebook.

А от олігархічні групи “Воля народу” і “Відродження” одразу заявили, що не голосуватимуть за подання Луценка.

І так і вчинили.

“По перше, усі ми раніше були в одній фракції (Партії регіонів — УП). По-друге, як ми за це могли голосувати? Це цілком церковна справа, Драбинко там реально махінації з грошима робив у церкві, усі це знають”, — пояснив свою позицію один з лідерів групи “Відродження”.

Хто по-справжньому радів голосуванню за подання Луценка — то це фракція “Самопоміч”.

Усі як один присутні депутати партії Садового проголосували за притягнення Новинського до кримінальної відповідальності.

Два попередніх пленарних тижні депутати “Самопомочі” навіть не заходили до парламентської зали, вимагаючи внести на розгляд подання Луценка.

Не під запис деякі депутати “Самопомочі” обурювалися таким рішенням, оскільки не могли зайти й проголосувати за свої ж законопроекти.

“Усе, ми повернулись. Ми вже працюємо”, — піднесено відрапортував УП один із лідерів “Самопомочі” Єгор Соболєв одразу після голосування питання Новинського.

Проте радості “Самопомочі” могло й не бути. “Знаєте, частина “Народного фронту” дуже не хотіла цього результату. Але люди просто не встигли повиймати картки. Спершу голосів було більше, однак коли побачили, що вистачає голосів, почали виймати картки. Не встигли. Мені на моніторі видно було”, — розповіла УП віце-спікер Сироїд.

“Але головне навіть не прізвище Новинського. Це ж не про нього історія. Це про те, чи може ця Рада дати відповідь російському лобі. А воно тут дуже сильне”, — додала вона.

*   *   *

Чи не вперше Верховна Рада зняла недоторканність зі свого депутата, маючи негативний висновок профільного комітету.

Не допомогла цього уникнути навіть дуже показна солідарність кола “впливових” майже у всіх фракціях парламенту. Як жартували депутати у кулуарах після голосування, “рішали” своїх не здають”.

Однак навіть попри це голосів за подання Луценка вистачило.

Чим це обернеться для “політичних еліт”, чи не стане Новинський ще одним джерелом політичної напруги, як ним уже став Онищенко, — не береться спрогнозувати ніхто.

Сам же нардеп, тепер доторканний, ніби натякаючи, сказав у своєму виступі в Раді відомий афоризм: “Не питайте, по кому подзвін, він по вас”.

Найцікавіше тепер — з'ясувати, кого ж саме він мав на увазі.

Роман РОМАНЮК, Роман КРАВЕЦЬ