Закон про “забрати”: місцеві громади залишать без військового ПДФО

У жовтні Рада провалила урядовий закон про ПДФО, відтоді його готували до повторного другого читання. 

Документ фактично залишили без змін: кошти від військового ПДФО заберуть з місцевих бюджетів до спецфонду держскарбниці. І не з наступного року, а заднім числом — з 1 жовтня 2023-го. Опозиція й Асоціація міст України критикують задум і попереджають: громади залишаться без грошей. 

Натомість у податковому комітеті парламенту запевняють: точно не буде жодної закупівлі “барабанів” — це робили саме громади. Коштом військового ПДФО держава придбає дрони, військову техніку й обладнання, а 10% з наступного року залишаться безпосередньо у військових частинах. 

Понад 1600 правок опозиції до другого читання не врахували. Тож за що може проголосувати парламент?

Радниця голови Асоціації міст, колишня нардепка Оксана Продан назвала цей проєкт просто — “про забрати” ПДФО в місцевих рад буцім як допомогу військовим підрозділам. “Але насправді про реальну допомогу військовим у проєкті не йдеться”, — наголосила вона.

Дискусії між депутатами й Мінфіном тривали понад місяць. Опозиційні фракції виступали категорично проти закону. Лише 17 жовтня його винесли на розгляд сесійної зали в другому читанні. Хоча в проєкті пропонували забрати ПДФО вже з 1 жовтня.

Тоді неочікувано для “Слуги народу” за законопроєкт проголосували лише 223 депутатів. Цікаво, що вкотре допомогли голосами дві групи — уламки забороненої фракції ОПЗЖ і “Відновлення України”(“Слуга народу” — 171, “Європейська солідарність” — 0, “Батьківщина” — 0, Платформа за життя та мир — 15, “За майбутнє” — 0, “Голос” — 10, “Довіра” — 9, “Відновлення України” — 12, позафракційні — 6). 

Але трьох голосів таки забракло. 

“По суті, у місцевих бюджетів пропонували забрати 64% доходів, залишивши їх оголеними. А ці кошти потім безконтрольно витрачати на бруківку, дороги й не на військових”, — переконувала представниця “Європейської солідарності” Ірина Геращенко.

Утім голова податкового комітету Данило Гетманцев пояснював, що ПДФО, навпаки, не розчинятиметься в загальному казані держбюджету.

“Гроші не підуть на дороги (бруківку, барабани), а будуть спрямовані до спецфонду. За рахунок цих коштів будуть профінансовані закупки дронів, військової техніки й обладнання, розвиток програм ОПК, 10% узагалі залишиться безпосередньо у військових частинах”, — писав Гетманцев.

Член комітету з організації державної влади та місцевого самоврядування, нардеп “Слуги народу” Віталій Безгін також наполягав, що відповідні зміни до Бюджетного кодексу слід ухвалити. 

“Якщо цього не буде, то програють ЗСУ і громади. Питання редакції”, — писав Безгін.

Рішення комітету про повторне друге читання без змін 

Отже, щойно закон провалили, нардепи й урядовці взялися працювати на повторне друге читання. 31 жовтня Комітет ВРУ з питань бюджету розглянув законопроєкт №10037 на повторне друге й ухвалив рекомендувати Раді прийняти першу редакцію фактично без змін.

Тобто з 1 жовтня й до кінця 2023 року військовий ПДФО забрати до спецфонду в пропорції:

• 50% — Держспецзв'язку на закупівлі спеціальної техніки й обладнання; 

• 50% — Мінстратегпрому на закупівлю артилерійських систем і боєприпасів.

3 1 січня 2024 року і до 31 грудня року, у якому скасують воєнний стан, військовий ПДФО розподіляти в пропорціях: 

• 45% — Держспецзв'язку на закупівлі спеціальної техніки й обладнання;

• 45% — Мінстратегпрому на реформування й розвиток ОПК, розроблення, освоєння й упровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення;

• 10% — військовим частинам відповідно до сплаченого ПДФО згідно з порядком, який установив уряд.

Але знову включилася опозиція. Зокрема, член бюджетного комітету, нардеп фракції “Європейська солідарність” Олексій Гончаренко повідомив, що до проєкту подали 1641 правку, з них і 146 його.

Гончаренко пропонував забрати ПДФО не з 1 жовтня, а хоча б з 1 січня 2024 року. “На моє питання, як можна забрати заднім числом, у комітеті відповіли: “Ми просто перерахуємо”. Дуже дивне рішення. Ну тоді можна і з 2018 року перерахувати”, — обурився парламентарій. 

Також опозиція пропонувала спрямувати кошти ПДФО військових на фортифікаційні споруди в прикордонних регіонах, 10% — на ремонт житла військових, 30% — на потреби конкретних військових частин, 35% — на Міноборони для тилового забезпечення. “На жаль, влада не чує наших пропозицій”, — скаржилася Ірина Геращенко. 

Тривалий розгляд правок у напівпорожній залі й “креатив” у бюджеті 

4 листопада, у суботу, після того як у Раді виступила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, нардепи зайшли в довгий розгляд поправок. За регламентом, навіть якщо комітет відхилив їх, нардепи мають право поставити їх у сесійній залі “на підтвердження”. Що й робили опозиційні депутати до пізнього вечора в майже порожній залі. Бо нардепи “Слуги народу” й інших фракцій і груп просто залишили Раду. Лише Артур Герасимов з “Європейської солідарності” за 60 хвилин озвучив понад 100 правок 40 колегам.

“Парламент закінчив на сьогодні лише 861 правку з 1641”, — написав о 23:09 у суботу перший заступник голови податкового комітету, представник “Голосу” Ярослав Железняк.

7 листопада, у вівторок, Рада продовжила поправковий марафон. Знову в напівпорожній сесійній залі. 

“Врешті, нуль правок опозиції було враховано. До другого читання нічого не змінилося”, — додав LB.ua Ярослав Железняк.

Цікаво, що ще до ухвалення документа про військовий ПДФО між першим і другим читаннями проєкту Державного бюджету на 2024 рік уряд вдався до “креативного” кроку: вніс у тіло закону про бюджет ще не прийняті норми про вилучення військового ПДФО.

Уже 8 листопада Верховна Рада України планує ухвалити бюджет-2024 і скандальний закон про ПДФО в цілому.