За лаштунками політики: змова Яценюка і Ахметова

10 квітня добіг кінця піврічний період, відведений Коломойському для виплати 1,8 мільярда гривень дивідендів з Укрнафти в бюджет. Жодної копійки за ці шість місяців не надійшло — і жодних заходів реагування Яценюком не вжито.

Аналогічно з Ахметовим. У лютому я писав, що призначений урядом керівник державного підприємства “Енергоринок” Юрій Гнатюк перевів півмільярда гривень в зону АТО.

200 мільйонів гривень отримав Олександр Янукович на “Донбасенерго”, а 300 мільйонів — Рінат Ахметов на “Східенерго” за електроенергію, яку спожили там же — на окупованих терористами територіях. Гроші було переведено ДП “Енергоринок” за рішенням судів, в день винесення ухвал, за 25 хвилин до завершення робочого дня, не оскаржуючи в апеляції та попри рішення РНБОУ не сплачувати в зону АТО.

Цією мовчазною згодою керівник ДП “Енергоринок” показав, що був у змові — адже величезні обсяги грошей були в нього акумульовані попри чинну на той момент заборону Нацкомісії регулювання ринку платити гроші в зону АТО.

Було порушено кримінальне провадження у цій справі, я був допитаний Генпрокуратурою, також на допит ходив і Гнатюк. Переказ півмільярда в зону АТО не відбувся, бо на гроші наклала арешт фінансова розвідка.

Але, як виявилося, Яценюк не вжив жодних заходів впливу на Гнатюка — не кажучи вже про його відсторонення з посади.

І тепер зрозуміло чому. Бо Гнатюк був необхідний для ще однієї складової змови в інтересах Ахметова.

Енергопостачальна компанія “ДніпроОблЕнерго”, яка належить Ахметову, накопичила заборгованість 1 мільярд гривень перед державним підприємством “Енергоринок”. Пояснення — бо комунальні та державні підприємства Дніпропетровської області не вчасно сплачують грошові кошти за отриману електроенергію.

Насправді, заборгованість споживачів за весь 2014 рік перед “ДніпроОблЕнерго” зросла на 280 мільйонів, тоді як борг Ахметова перед державним підприємством досягнув мільярда.

Аби його не погашати, Ахметов пішов до суду. І от 11 лютого 2015 року Господарський суд Дніпропетровської області виніс рішення, яким розстрочив на півтора роки (!) погашення цієї заборгованості Ахметовим. Основні суми погашення припадають на грудень 2015 — 344 мільйони, та липень 2016 — 422 мільйони гривень.

І що ви думаєте? Поставлений Яценюком керівник “Енергоринку” Гнатюк прийняв це рішення до виконання без будь-яких оскаржень!

Фактично, це — мільярдна дірка в ДП “Енергоринок”, яку він повинен покривати за рахунок позик — в тому числі “Ощадбанку”, який нещодавно вже позичав 2 мільярди для генерації, з яких півтора мільярди пішло на ДТЕК.

Мільярд, який Ахметов розстрочив на півтора роки, при ставці 2 відсотки в місяць несе потенційні збитки для ДП “Енергоринок” в розмірі 250 мільйонів гривень. Звичайно, Ахметову краще, аби цей тягар брала на себе держава в особі ДП “Енергоринок” та “Ощадбанку”, аніж пошуком мільярду був обтяжений особисто олігарх.

Я так багато пишу про Яценюка, тому що саме він має повноваження призначати керівника ДП “Енергоринок” і саме Яценюк є гарантом збереження інтересів Ахметова в українській енергетиці, яку Ахметов без конкурентів скупив за часів Януковича.

Ключовим радником Яценюка є Сергій Тітенко, колишній керівник Нацкомісії регулювання енергоринку. Сьогодні він є неформальним радником Яценюка і сидить в Кабміні на прем'єрському поверсі — ось фотографія кабінету 717 з його прізвищем на табличці.

Яценюк не афішує зв'язки з Тітенком, оскільки саме ця людина була ковалем енергетичної монополії Ахметова — Тітенко напередодні скупки Ахметовим активів підвищив поріг концентрації в енергетиці з 25 до 33 відсотків, щоб Ахметов уникнув ідентифікації як монополіст.

Зараз ключовим для Ахметова є призначення свого керівника Антимонопольного комітету, оскільки від цієї особи залежить його майбутнє — в Ахметова, який сконцентрував під собою Дніпроенерго, Західенерго та Східенерго, перебуває 70 відсотків теплової генерації України.

Сьогодні Ахметов не може знайти собі таких же надійних людей, як за часів Януковича, коли в АМКУ першим заступником працював Равіль Кузьмін.

Власне, тому призначення керівника Антимонопольного блокується вже не один місяць. За неформальним розписом у коаліції, Антимонопольний належить до квоти Яценюка, але ніхто не зможе дати гарантій того, що запропонована “Народним фронтом” кандидатура зможе одночасно задовольнити і Ахметова, і сесійну залу. Тому для олігарха найкраще зберігати чинного в.о. голови Антимонопольного Микола Бараша, який в силу статусу обмежений у своїй свободі дій.

Олігархічний консенсус, який намагається утримати Яценюк, зрозумілий — бо ці люди є надійним джерелом надходження коштів у партійну касу та доступу до телеефірів. З ними краще не воювати, а товаришувати. Але часи змінюються — і запит суспільства на руйнування олігархічних змов робить дедалі складнішим життя для Яценюка.