Як зупинялася сталь: причини і наслідки консервації підприємств окупованого Донбасу

Кабмін вже попередив про імовірні віяльні відключення електрики та опалення у семи областях.

Та це не єдиний наслідок блокади. Вона стала загрозою для підприємств-гігантів як на підконтрольній, так і на непідконтрольній Україні територіях.

З так званої “ЛНР” на підконтрольну територію України простягаються дві залізничні гілки. Одна з них іде лише на Луганську ТЕС у місті Щастя — вона працює.

Інша, якою товари рухаються далі, заблокована від 25 січня 2017 року на перетині Світланове — Шепілове — 42-ий кілометр залізничного полотна. Раніше цим шляхом возили з непідконтрольної території вугілля марки “антрацит” для ТЕС. Цією ж гілкою в “ЛНР” постачають руду та інші породи для алчевського металургійного комбінату, продукцію якого Україна експортує в Європу.

100% сировини для меткомбінату завозяться з підконтрольної України на окуповану, в Україну та Європу повертаються звідти також 100% продукції. Такі цифри Громадському підтверджує Сергій Тарута — екс-глава ради директорів Індустріального союзу Донбасу, якому належить Алчевський меткомбінат і Алчевський коксохім.

З 26 січня через блокаду залізниці ані сировина, ані готова продукція у жоден з боків не везуться.

Рух в обидва боки залізничної гілки Світланове-Шепілове на Луганщині заблокований з кінця січня Фото: сторінка В'ячеслава Аброськіна у facebook

Що відбувається на підприємствах

“Ми закриваємось на місяць поки що. Зараз за дві доби маємо підготувати підприємство до довгої консервації, — кажуть Громадському в керівництві Алчевського меткомбінату. — 11 тисяч 612 працівників будуть приходити лише на денну зміну, поки що у відпустки за власний рахунок їх не відправляємо, там побачимо. Ви б краще сюди не дзвонили, тут все слухають” — закінчує розмову з нами окупований Алчевськ.

Алчевській меткомбінат і коксохім — два містоутворюючих підприємства. Вони давали ⅔ міського бюджету. 30 тисяч алчевців так чи інакше пов’язані з роботою на цих підприємствах.

Прохідна Алчевського коксохіму Фото: архів isd.com.ua

Наразі фактично і меткомбінат, і коксохім контролюються на 49,99% акцій Олегом Мкртчаном. З ним за цю частку у міжнародному арбітражі судиться Сергій Тарута. Ще 50% + 2 акції належать консорціуму російських інвесторів на чолі з Олександром Катуніним (за підтримки Внєшекономбанку Росії). В реєстрі юридичних осіб втім досі фігурують Тарута та Мкртчан.

Сергій Тарута пояснює що від справ відійшов, але спілкується і підтримує відносини з працівниками підприємств. В грудні 2016 року він коментував Громадському свої стосунки з керівництвом і акціонерами підприємств так:

“Я лише допомагаю їм (керівництву — ред.) домовлятись із Міністерством оборони, владою українською, щоб там не обстрілювали залізничні колії, де йде сировина і продукція”.

Цех безперервного розливання сталі Алчевського металургійного комбінату Фото: архів isd.com.ua

Обидва алчевських підприємства перереєстровані на підконтрольній Україні території — у місті Сєвєродонецьку. За даними Державної фіскальної служби, вони є підприємствами номер один за кількістю сплачених податків до бюджету Луганської області.

Киснево-конвертерний цех на Алчевскьому металургійному комбінаті

Фото: архів isd.com.ua

“Зараз зупинився не тільки Алчевський меткомбінат, а й Алчевський коксохім та компанія “Екоенергія” (обслуговує електростанцію, що забезпечує потреби меткомбінату та коксохіму в електроспоживанні — ред.). Тепер будуть вимушені зупинитись Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського, бо тільки з алчевського комбінату туди постачався кокс. Так само зупиниться і маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча та “Азовсталь”. Через зупинку роботи підприємств без роботи залишаться близько 20 тисяч людей, які зараз проживають в Алчевську. Ще близько 20 тисяч можуть втратити роботу через зупинку підприємства у Дніпродзержинську, а в Маріуполі — приблизно 300 — 400 тисяч людей” — пояснює можливі наслідки для країни Тарута.

Екс-глава ради директорів Індустріального союзу Донбасу (ІСД), якому належить Алчевський меткомбінат і Алчевський коксохім, Сергій Тарута

Фото: Громадське

Генеральний директор комбінату ім. Ілліча Юрій Зінченко вказує на 18 тисяч працівників його підприємства. 

В свою чергу генеральний директор “Азовсталі” Енвер Цкітишвілі називає цифру своїх працівників — 11 тисяч. Якщо врахувати усіх підрядників та ремонтників, то це загалом 40 тисяч людей — пояснили Громадському в прес-службі компанії Метінвест. Ще 6 тисяч — це робітники порту, які виживають за рахунок поставок металу.

“Сергій Олексійович мав на увазі, що ця блокада зачепить усіх мешканців Маріуполя” — поточнють у прес-службі Метінвесту.

Володимир Гуц — заступник голови луганської військово-цивільної адміністрації в коментарі Громадському обурюється:

“Блокування — це удар під дих для Луганської області, та і взагалі для економіки країни”.

Але конкретних цифр — і податків, і обсягів товару, що перевозиться луганською залізницею, — у військово-цивільній адміністрації не знають.

СБУ блокаду залізниці не коментує Фото: сторінка Семена Семенченка у facebook

“Розумієте, вони очевидно все одно щось платять в “ЛНР”, ми ж не знаємо, хто там що скаже і як це перевірити” — каже Володимир Гуц.

Українська податкова до Алчевська зараз дістатись не може. Відповідно немає змоги і порахувати кількість податків. Подібна ситуація і з оплатою Алчевським меткомбінатом комунальних послуг: борг за електроенергію підприємства з початку війни сягнув майже мільярда гривень.

Прокатний стан-3000 на Алчевському меткомбінаті

Фото: архів isd.com.ua

Як зупинялася сталь

У 2015 році контроль над двома підприємствами і над містом Алчевськом загалом намагався встановити Олексій Мозговий — командир батальйону “ЛНР” з позивним “Прізрак”. 23 травня 2015-го його автомобіль підірвали і розстріляли з автоматичної зброї на дорозі з Алчевська в Луганськ. Тоді загинув Мозговий, його прес-секретарка, охоронці і троє місцевих мешканців, які опинились поруч.

16 червня 2015 року бійці роти “Торнадо” на станції Світланове Луганської області зупинили потяг з чавуном, що прямував з Алчевська до Кам’янського (колишній Дзержинськ). Бійці стверджували, що 20 вагонів з чавуном і коксовою крихтою їхали з підробленими документами за 2011 рік на нібито фіктивну фірму. Пізніше через цю затримку тодішнім керівником Луганщини Геннадієм Москалем було ініційоване внутрішнє розслідування. Згодом “Торнадо” розформували. Зараз 12 бійців роти чекають на вирок суду у СІЗО, їх звинувачують у зґвалтуваннях, мародерстві, заволодінні чужим майном та перевищенні повноважень.

screenshot з відео

Заступник командира роти “Торнадо” Микола Цукур в коментарі Громадському заявив, що затримали його і побратимів саме за те, що вони зупиняли контрабанду на лінії зіткнення.

“З цим потягом йшлось про 18 мільйонів гривень. І були підроблені документи. Але ніхто не розбирався, постраждали лише ми” — сказав Цукур Громадському.  

В свою чергу Геннадій Москаль наполягав, що всі документи були тоді в порядку, а СБУ дозволила провіз цих товарів через лінію розмежування.

Усі податки — в “республіку”

В окупованому Луганську розмови про те, що найбільше підприємство так званої “ЛНР” мало б платити податки в бюджет “республіки” велись давно. Нинішній самопроголошений керівник “ЛНР” Ігор Плотницький неодноразово намагався блокувати відвантаження з і на комбінат сировини і продукції. Остання така спроба була на початку 2016 року. Завжди ці спроби закінчувались нічим. Офіційно — і це неодноразово Громадському підтверджував Сергій Тарута, — нічого в бюджет “ЛНР”  алчевський меткомбінат не платить.

“Так зване керівництво розуміє, що якщо вони будуть щось вимагати і підприємство зупинить роботу, то почнуться бунти в місті. А для нас це плюс, що люди працюють на заводі, отримують зарплату на картки в гривнях, а не воюють в незаконних збройних формуваннях” — каже екс-співвласник підприємств.

Великосортний стан-600 на Алчевському меткомбінаті Фото: архів isd.com.ua

Однак, 10 лютого 2017 року депутати так званого парламенту “ЛНР” ухвалили в першому читанні “законопроект”, згідно якого нерезиденти юридичні і фізичні особи повинні до 31 березня 2017 року зареєструватись у “податковій системі “ЛНР” і сплачувати податки в бюджет “республіки”. Інакше підприємства можуть бути націоналізовані.

Серед таких нерезидентів названі підприємства ахметівського холдингу ДТЕК, зокрема “Ровенькиантрацит” та “Свердловантрацит”, на яких видобувається вугілля класу “А”, а також Алчевській меткомбінат та коксохім. “Глава республіки” Ігор Плотницький гаряче привітав таку законодавчу ініціативу “парламентарів”.

Настя СТАНКО