Як зміцнення гривні шкодить економіці України

З початку року українська гривня зміцнилася до долара США на 13%. За цим показником національна валюта України в 2019 році стала світовим лідером.

Основними причинами зміцнення гривні є:

— Надходження валюти від нерезидентів, які в 2019 році придбали українських облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) на $3,5 млрд. Інвестувати в ОВДП їх мотивує висока дохідність, яка прив'язана до високої ставки рефінансування НБУ (з вересня вона дорівнює 16,5%). Відповідно, перед тим як купити ОВДП, іноземці обмінювали на міжбанківському ринку України валюту на гривню. Це викликало надлишок валюти і зміцнення курсу гривні.

— Недостатні темпи викупу Нацбанком на міжбанку надлишків валюти від нерезидентів не задовольняють в повному обсягу попиту на гривню.

— Аграрії та металурги, прагнувши скористатись тимчасовим ростом міжнародних цін на руду, зерно та олію, збільшили обсяги експорту. Відповідно зросли і обсяги надходження валютної виручки в країну.

— Збільшення надходжень валюти від українських заробітчан та IT-аутсорсинг-компаній, які виконують замовлення для іноземних корпорацій. В січні-червні 2019 року обсяг приватних грошових переказів в Україну становив $5,5 млрд. А ріст валютної виручки за півроку від експорту IT-послуг, за даними Держстату, становив 12% — до $1,13 млрд.

Результат збігу цих факторів видно на графіку динаміки курсу долара США до гривні в 2019 році.

Чому ріст гривні шкодить економіці?

Зміцнення курсу гривні робить дешевим імпорт в Україну та дорогим експорт нашої продукції в інші країни.

Саме тому в умовах глобальної економіки, частиною якої є Україна, розвинені країни намагаються стримувати зміцнення своїх валют по відношенню до валют основних країн-конкурентів.

Так, президент США Дональд Трамп неодноразово вимагав від Федеральної резервної системи (ФРС) зниження відсоткової ставки, яка б ослабила долар. Політика сильного долара, на думку президента США, шкодить великим компаніям-експортерам.

Зміцнення гривні зриває плани з наповнення державного бюджету: в першому півріччі 2019 року надходження від імпортного ПДВ (одна з основних статей наповнення бюджету) були на 12% нижчим від запланованих.

Окрім того, зміцнення гривні і пожвавлення споживчих настроїв українців впливає і на торгівельний баланс. А саме через те, що імпорт став дешевшим, а експорт дорожчим, за шість місяців 2019 році негативне сальдо торгового балансу становило $1,6 млрд. Ріст майже в два рази порівняно з аналогічним періодом 2018 року.

Тобто, в грошовому вираженні Україна в січні-лютому експортувала товарів на $1,6 млрд менше, ніж імпортувала.

Зміцнення курсу гривні обмежує можливість українських експортерів швидко реагувати на падіння міжнародних цін на сировину.

Зокрема, в кінці другого кварталу на світових біржах почали знижуватися ціни на основну експорту продукцію України: руду і метал, зерно та соняшникову олію. Відповідно через міцну гривню наші експортери програють конкурентам в цінах.

Так, в липні світові ціни на залізну руду досягли піку $120 за тонц. Але потім розпочалося стрімке падіння. На 23 вересня вартість залізної руди знизилася на 22% порівняно з липневим піком.

За півроку Україна експортувала руди на $2,2 млрд, або на 28% більше порівняно з аналогічним періодом 2018 року, саме за рахунок різкого росту цін. Вниз пішли і ціни на сталь та стальний прокат. Це графік динаміки цін на гарячекатану сталь та арматуру на одній з китайських бірж. Китай — найбільший споживач сталі в світі.

Експорт сталі — ключова стаття експорту для України. За півроку українські підприємства продали чорних металів та виробів з них на $6,4 млрд.

Поставки зерна на міжнародні ринки — друга стаття експортного доходу України. За результатами 2018/2019 маркетингового року Україна встановила рекорд з експорту зернових. А за півроку 2019 українські компанії експортували зернових на $5,15 млрд, що на 44% більше аналогічного періоду.

Рекорд було встановлено завдяки росту фізичних обсягів, що дозволило компенсувати падіння цін. За даними Agrochart, в регіоні Чорного моря ціни на пшеницю знижуються протягом всього 2019 року, а на кукурудзу поповзли вниз в липні.

Рослинних жирів Україна експортує більше, ніж залізної руди — $2,8 млрд за шість місяців 2019 року у грошовому вираженні. Мова йде, в першу чергу, про соняшникову олію, де Україна посідає перше місце в світі з її виробництва та експорту.

Протягом року ціни на українську соняшникову олію активно зростали: на 17% з січня. Але в серпні різко пішли вниз і на 23 вересня падіння порівняно з серпнем становило 6%.

В 2018 році ціни на соняшникову олію також почали активно знижуватися починаючи з липня. Відповідно падіння в 2019 році може бути викликано сезонним фактором — початком збору урожаю соняшника в Україні.

Таким чином, Україна опинилася в ситуації, коли таке бажане для споживачів зміцнення курсу гривні становить загрозу для росту економіки та наповнення державного бюджету.

Юрій ВІННІЧУК