Як зберегти гроші під час війни

Економісти для розуміння тенденцій у мікрофінансах дивляться на такий показник, як реальні доходи населення, тобто доходи з урахуванням зростання цін. За 2022 рік реальні доходи українців упали на 21%, адже інфляція стрімко зростала весь рік і була двозначною. За підсумками 2023-го, падіння реальних доходів зупинилося, але до докризових показників рівень доходів повертатиметься дуже повільно, — за рік, що минає, вдалося відвоювати лише 4%.

І навіть цей незначний плюс не має нас заспокоювати. За даними ООН, у 65% домогосподарств в Україні з лютого 2022 року доходи знизилися, а частка сімей, для яких основним джерелом доходу є оплачувана робота, зменшилася з 67 до 53%. При цьому 45% населення України належить щонайменше до однієї з вразливих груп (ВПО, батьки-одинаки, багатодітні, люди похилого віку, особи з інвалідністю).

Останній інфляційний звіт НБУ підтверджує дані ООН: проведені опитування показують, що, незважаючи на зростання реальних доходів населення, кількість українців, які економлять на харчуванні, збільшилася у 2023 році до 26,2% з 19,9% у 2022-му.

Це доволі дивний показник, якщо зважити на жовтневу статистику щодо продовольчої інфляції. В ній ми побачимо мінімальне значення індикатора з кінця 2020 року у 2,6% р/р. За такого низького зростання цін збільшення економії на продуктах харчування не має бути. Тож або українці ще не встигли відчути на своєму гаманці спад інфляції в країні, або 2023 року сталося додаткове розшарування доходів. Тобто у більшості населення реальні доходи продовжили падати і цього року, а реальне (і статистично значуще) зростання відбулося у незначної частини громадян України.

Якщо ви у клубі щасливчиків і ваші доходи дійсно перестали знижуватися, можна поступово починати збільшувати витрати на все те, що ви відкладали у пік кризи. Спочатку це має стосуватися першочергових потреб: медичних послуг, оновлення та термомодернізації житла, ремонту чи заміни несправної техніки. Якщо позитивна динаміка триватиме, можна поступово розширювати список витрат і збільшувати заощадження, коли першочергові питання буде вирішено.

Якщо ж ви серед тих, хто ніякого реального зростання доходів не відчув, має сенс перебувати у фінансовій “обороні”. Тобто витрачати мінімум необхідного, а все, що залишається, спрямовувати у валютні інструменти та фінансові інструменти з фіксованою прибутковістю на кшталт банківських вкладів і держоблігацій. Підходу, що через інфляцію та девальваційні ризики краще витрачати все і зараз, варто уникати. Залишатися взагалі без фінансової подушки безпеки у таких складних умовах дуже небезпечно.

Тим паче що інші непрямі ознаки підтверджують, що до реального зростання доходів ще далеко. Споживча довіра українців у жовтні впала до мінімального рівня із середини 2022 року — 79,9 пункту. Останні дані щодо динаміки роздрібних продажів показали зниження з 3,3% до 0,2% у червні. А споживче кредитування після чотирьох місяців безперервного зростання у вересні несподівано впало на 0,8% м/м.

Усе це говорить про якщо і покращення фінансового стану громадян, то дуже кволе. Можливо, ситуація в найближчі місяці зміниться, але поки цього не сталося, виходити з фінансових “окопів” небезпечно. Та й психологічно потім буде важко знову повертатися до некомфортного режиму економії. Краще потерпіти до більш впевнених сигналів про покращення ситуації. А доки вони не надходять, треба шукати позитивні моменти. Навіть у поточній ситуації вони є.

Дохідності за банківськими вкладами та облігаціями внутрішніх державних позик (ОВДП) вищі за рівень інфляції. Таке в Україні буває нечасто. Нині це вже не просто інструменти боротьби із знеціненням грошей і збереження капіталу, а й інструменти для реального заробітку.

Середні річні ставки за 3-місячними та 6-місячними вкладами у гривнях становлять 14,39 та 14,98% відповідно. Це трохи вище від ставок за 9-місячними та 12-місячними депозитами. При поточній інфляції в 5,3% р/р і форвардній на наступні 12 місяців у 9,5% р/р реальна річна дохідність короткострокових вкладів становитиме близько 4—5%. За ОВДП вона може бути ще вищою. Так, небагато, але рік тому і цього не було. Оскільки НБУ у перспективі, зважаючи на загальну макроекономічну стабілізацію, продовжить пом’якшувати монетарну політику, що зазвичай призводить до зниження депозитних ставок, використати поточний момент для примноження накопичень варто. Тим більше що до закінчення воєнного стану всі банківські вклади гарантовані державою на 100% незалежно від суми.

Втім, розміщувати всі кошти у гривневих інструментах, звичайно, не слід. Частину заощаджень (25—50%) варто розмістити на валютному депозиті, так, жодних прибутків такий вклад вам не принесе, але він зможе захистити ваші кревні від ризику девальвації. Можна розглянути і складніші валютні інструменти, з вищою прибутковістю, але вони потребують відповідної кваліфікації чи допомоги фінансового консультанта. Також, попри все, частину грошей усе ще доцільно зберігати у готівці та на розрахунковому рахунку. До закінчення гарячої фази бойових дій це матиме сенс хоча б із погляду безпеки.

Якщо побоювання виявляться марними та позитивну динаміку у реальних доходах невдовзі відчує більшість громадян країни, стратегію сімейного бюджету можна буде легко скоригувати. Витрати збільшити, завдяки реальному зростанню трудових чи підприємницьких доходів, а пасивні заробітки від вкладів, облігацій та інших інструментів залишити на колишньому рівні. Але наразі про таку зміну стратегії думати зарано.

Максим ОРИЩАК, аналітик компанії “Центр біржових технологій”