Донецький флот крадених кораблів

Чим це обернеться для ринку перевезень у Чорному морі?

Узаконений грабунок

Першими на новину про захоплення суден відреагували італійські судновласники. “Росія хоче націоналізувати наш суховантаж “Царівна”, — забив на сполох керівний директор італійської Fratelli Cosulich Group Аугусто Косуліч. Заснована у 1857 році у Трієсті Fratelli Cosulich Group є однією з найбільших судноплавних компаній Італії. Бізнес-операції групи охоплюють кілька областей судноплавної галузі.

За словами Аугусто Косуліча, представник “ДНР” усно поінформував їхню компанію про намір забрати балкер “Царівна”. “Це крадіжка, ніби у тебе машину викрали”, — коментує Косуліч.

Балкер “Царівна”, що належить судноплавній компанії Vulcania srl, яка входить до групи Fratelli Cosulich SpA, перебував у порту Маріуполя з 24 березня 2022 року. Судно із 15 000 т слябів на борту для італійських сталепрокатних підприємств мало піти в порт Монфальконе. За даними судновласника, ринкова вартість корабля становить близько $8—9 млн, а вартість вантажу слябів — $12 млн.

Власник “Царівни” сподівався самостійно домовитися із росіянами та вивести судно з Маріуполя. На словах окупаційна влада не перешкоджала евакуації кораблів. Але пізніше росіяни звинуватили іноземні держави у небажанні забирати свої судна з Маріуполя: мовляв, керівництво країн компаній-судновласників не вживає заходів з виведення суден з акваторії порту.

Власники захоплених кораблів кажуть, що ситуація виглядала інакше: після захоплення порту російськими військами до представника компанії Fratelli Cosulich Group від імені “Донецької республіки” звернулися і запропонували купити корабель. Ціну, яку він озвучив, італійці назвали “смішною” і навіть не розглядали пропозицію. Після відмови продати судно пролунала заява Пушиліна про “націоналізацію” суховантажу.

“Корабель не купують, а вилучають його — це узаконений грабунок”, — вважає Аугусто Косуліч і просить владу Італії допомогти розблокувати захоплене Росією судно із вантажем металу в порту Маріуполя.

У світі шоковані масовими пограбуваннями у портах України

Щойно історія із захопленням судна набула розголосу в Італії, тему одразу ж підхопили місцеві політики, морські міжнародні організації та ЗМІ.

“Республіка, якої не існує, націоналізує судно італійського судновласника, що прямує до Монфальконе, із вантажем сталі, призначеним для підприємств Сан-Джорджо-ді-Ногаро. Сюрреалістична ситуація, яку уряд має прояснити якнайшвидше”, — вказує у депутатському запиті однопартійка Берлусконі, членкиня італійського парламенту Сандра Савіно (Sandra Savino).

“Я сподіваюся, що міністерство втрутиться і захистить інтереси робітників нашої країни та регіону Фріулі-Венеція, які залежать від постачання залізних плит на їхні підприємства до Сан-Джорджо-ді-Ногаро”, — описує наслідки захоплення судна сенаторка Татьяна Ройц (Tatjana Rojc) у листі до МЗС Італії.

Міжнародна компанія Intresco Ltd, яка надає послуги управління суднами, із головним офісом на Мальті, поскаржилася до Міжнародної морської організації (International Maritime Organization, IMO) у звʼязку з викраденням вантажів та суден у Маріуполі.

У ноті, яку Intresco надіслала до IMO від імені постраждалої судноплавної компанії Smarta Shipping Ltd, повідомляється, що “ДНР” має намір конфіскувати суховантаж Smarta під ліберійським прапором. Він прибув 21 лютого 2022 року в порт Маріуполь для завантаження металопродукції, призначеної для відправлення в турецький порт Діліскелесі. На борту судна наразі 6200 т оплаченого листового металу, що належить турецьким компаніям. Причиною конфіскації суховантажу Smarta влада “ДНР” назвала нібито небажання судновласника забрати судно з Маріуполя. “Все це неправда, ми протестуємо проти дій, які вважаємо піратством”, — зазначається у ноті.

Intresco наголошує: “Якщо відбудеться націоналізація суден нейтральних країн “Донецькою республікою”, це матиме катастрофічні наслідки для всіх судновласників, зокрема й для російських, які працюють під іноземними прапорами”.

Гірше за піратів. Правова кваліфікація “націоналізації” кораблів

Юристам важко буде кваліфікувати “конфіскацію” суден владою “ДНР” як піратство. У міжнародному морському праві цей злочин має чітке визначення.

Згідно зі статтею 101 Конвенції ООН з морського права 1982 року, піратство — це акт насильства, затримання або пограбування, що вчиняється з особистою метою екіпажем або пасажирами будь-якого приватновласницького судна проти іншого судна, або проти осіб, або майна, що перебуває на його борту. Ключовою у тексті статті є фраза “з особистою метою екіпажем або пасажирами будь-якого приватновласницького судна”. Тобто піратство можуть коїти лише фізичні особи та їхні обʼєднання, що не діють від імені держав та не уповноважені на такі дії будь-яким органом влади.

Однак це зовсім не означає, що захоплення суден нейтральних країн владою “ДНР” залишиться без наслідків. Згідно з міжнародним правом, акти насильства, що скоюються військовими (державними) суднами за наказом, мають розглядатися вже як акт агресії. Відповідно до статті 3 резолюції 3314 Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року, актом агресії є напад збройних сил держави на морські та повітряні флоти іншої держави.

Важливо, що акти агресії “ДНР” були спрямовані проти кораблів, що належать судновласникам країн — членів НАТО — Туреччини та Італії.

“Націоналізація” зробить Чорне море занадто дорогим

“В умовах розширюваної морської блокади Росії цей акт розбою лише додасть неприємностей російському судноплавству та портам”, — написав російський експерт із торговельного судноплавства та піратства, засновник інтернет-видання “Морський бюлетень” Михайло Войтенко. На його думку, після маріупольських “націоналізацій” страхові компанії можуть розцінювати заходи суден до російських портів як форс-мажор або оголосять внутрішні води Росії зоною воєнного ризику. Це збільшить вартість страхування суден і вантажів.

Побоювання російського експерта підтвердив президент управління портової системи Східної Адріатики італієць Зено ДʼАгостіно. “Чорне море стає складно відвідувати, деякі порти закриті, а деякі морські райони заміновані. Оскільки через це відбулося неймовірне зростання витрат на страхування, той, хто входить у Чорне море, значно збільшив витрати на перевезення”, — зазначив він в інтервʼю спеціалізованому виданню shippingitaly.it.

Тим часом Fratelli Cosulich Group, яка раніше для перевезення сталі з Маріуполя спеціально придбала сім суден, шукає альтернативних маршрутів в обхід Чорного моря. Оскільки судна не можуть зайти до портів Маріуполя, Одеси та Миколаєва, компанія веде переговори із “Чеськими залізницями”, аби потягом доправляти вантаж до портів Хорватії і далі кораблями до пунктів призначення, поділився планами Аугусто Косуліч.

Мета авантюри із захопленням суден практично недосяжна

У Кремлі розуміють, до яких наслідків може призвести захоплення суден нейтральних країн.

Незабаром після заяв ватажка невизнаної “Донецької республіки” російське консульство у Генуї вийшло на контакт із власником балкера “Царівна”. Російські дипломати повідомили, що “націоналізація корабля “Царівна” у порту Маріуполя була непорозумінням і що російські дипломати готові звʼязати їх із представником “ДНР”, хай навіть і не визнаної на міжнародному рівні, щоб подивитися, чи можна знайти спосіб повернути судно”, — переказав зміст переговорів губернатор Лігурії Джованні Тоті.

Тобто мета російської авантюри із конфіскацією іноземних суден у Маріуполі — як мінімум домогтися контактів невизнаної республіки з представниками судновласників, а ще краще з уповноваженими від влади Італії. Після цього росіяни оголосять, що Італія розпочала офіційні переговори із “ДНР” про повернення судна і таким чином визнає це квазіутворення.

Поки що реакція на ініціативи російських дипломатів в Італії стримана. “Заяву про націоналізацію корабля було зроблено сепаратистською організацією, не визнаною на міжнародному рівні”, — заявив агентству ANSA губернатор Лігурії Джованні Тоті. За його словами, вона не виходить ні від України, якій на законних підставах належить Донецька область, ні від Росії, яка фактично контролює “ДНР”. Тому офіційні переговори із проросійськими сепаратистами є майже нездійсненною місією.

Юрій УЗДЕМІР