Як відновити річкову логістику

“Азійські тигри” — індустріальні країни Сходу — будували свої реформи на основі бізнес-рішень, які дозволяли з мінімальних ресурсів отримати максимум прибутку.

Мінімальний, але найбільш цінний ресурс у даному випадку — винахідливість та оптимальні рішення.

Маючи волю до корінних змін у суспільстві, реформатори більшу частину робочого дня проводили за круглими столами.

Так законотворці, урядовці, бізнес та громадськість створювали новий продукт для блага держави.

Для успішних реформ замало прозорої та некорумпованої системи. Нам потрібні нові творчі та інноваційні рішення, які дадуть поштовх розвитку економіки.

Одним з таких проектів може стати ініціатива щодо відновлення судноплавства по Дніпру та Південному Бугу.

Мінагрополітики співпрацює з Міністерством інфраструктури у проекті щодо відновлення річкових перевезень. Це відкриває нові логістичні можливості для аграрної продукції в Україні і за кордоном.

Аграрна галузь — локомотив української економіки, який здатен забезпечити міцні позиції на світових ринках. Для реалізації наших планів — збільшення виробництва зерна до 100 млн тонн — мусимо забезпечити відповідну інфраструктуру та логістику.

Сподіватися лише на матір-природу та родючість українських земель замало. Якщо ж говорити про фактор родючості та інші географічні умови, то слід відзначити таке.

Дніпро та Південний Буг мають можливості для судноплавства протягом всього року за умов поглиблення дна та забезпечення роботи спецзасобів на деяких ділянках.

Основні порти країни розміщені близько до регіонів ведення агробізнесу, а природні можливості ґрунтів мають потенціал для значного збільшення врожайності.

Для успішної реалізації зернових необхідно відновити та створити нові річкові і морські елеватори.

Фото nkoapmp.org

Основний товар, який планується транспортувати ріками, — зерно — ключова експортна позиція України. У 2014 році Україна продала за кордон зернових та технічних культур на 8,2 млрд дол. У структурі експорту аграрної продукції частка зерна становила 39%, технічних культур — 10%.

На тлі зростання виробництва зерна експортна складова їх реалізації стає домінуючою. Так, середньорічний обсяг продажу за межі країни зернових і зернобобових з 2008 року по 2012 рік — 19,6 млн тонн на рік — виріс у 2,5 разу порівняно з 2003-2007 роками — 8 млн тонн на рік.

Архітектура транспортної системи ринку протягом п'яти років суттєво змінилася. Частка залізничних перевезень зерна скоротилася з 70% до 60%, автоперевезень — зросла з 27% до 35%, частка річкових перевезень — критично низька. По річці перевозити вантаж удвічі дешевше, ніж залізницею, та учетверо — ніж автомобілем.

Слід також врахувати факт взаємодії із залізничним транспортом. Більша частина рухомого складу морально та фізично застаріла, більше того — перевантажена. Період з листопада по грудень найбільш напружений для залізничних перевезень.

Це негативно впливає на швидкість перевезень та викликає значні корупційні зловживання. Саме у цей період мусимо перенести частину навантаження на річкові перевезення. У випадку необхідності подовження терміну є питання стосовно замерзання рік, яке теж потребує технічного рішення.

Річкові перевезення Дніпром — не новинка. У часи СРСР обсяги перевезень сягали 60-70 млн тонн на рік.

В Україні частка річкових перевезень зерна становить лише 5%, тоді як у Франції — 25%, у США — 55%. Одна з перешкод для розвитку річного судноплавства Дніпром — пороги, однак є рішення і для цієї проблеми — шлюзи. Сучасне обладнання мусить працювати так, аби не зашкодити екосистемі рік.

Фото udport.ru

Основні напрями роботи — поглиблення дна на деяких ділянках, налагодження роботи шлюзів, системи річкових та портових елеваторів.

Також слід надати доступ до річкового судноплавства іноземним компаніям. Україна фактично не має власного флоту. У 2000 році ми мали 1 670 суден, у 2010 році — 904, у 2013 році — лише 635 суден, включаючи буксири, тягачі та допоміжний флот.

Аби не виникло ситуації, що поглиблений Дніпро через місяць покриється мулом, слід залучати інших гравців. Це відповідає потребам ринку і забезпечить конкуренцію. Для відкриття доступу кораблям під іноземним прапором треба змінити деякі закони.

Сучасна аграрна галузь — не просто зернятко, вкинуте в землю. Це розгалужена система взаємодії багатьох суб'єктів, де правильно налагоджена логістика вартує левової частини ціни.

У багатьох країнах світу є практика формування кластерів виробництва та збуту продукції. Це стимулює внутрішній ринок споживання та підтримує вітчизняного виробника. Розвиток інфраструктури — умова розвитку експортного потенціалу та відкриття нових можливостей для аграріїв.

Олексій ПАВЛЕНКО, міністр аграрної політики та продовольства