Як світ торгує з Кримом попри санкції та українське законодавство

Від редакції LB.ua: 16 серпня 2016 року на сайті міжнародної мережі журналістів-розслідувачів OCCRP вийшов текст International trade with Crimea ongoing despite sanctions про те, як світ торгує з тимчасово окупованим Кримом попри санкції та українське законодавство. Автори статті — українські журналісти Олександр Гуменюк (Громадське), Максим Кицюк (фрілансер), Олена Логінова (Радіо Свобода) та Андрій Яніцький (LB.ua). 

Сьогодні ми публікуємо українську версію цього тексту.

У тексті йдеться про понад 600 зафіксованих у портах півострова суден за весь час після анексії. Варто зауважити, що йдеться про всі різновиди суден, окрім військових та допоміжних, а не тільки про торговельні. У перелік входять всі зафіксовані у портах судна, тобто як ті судна, які були у портах до анексії та були захоплені росіянами, так і ті, що заходили у порти Криму пізніше. Автори не ставили за мету дослідити динаміку іноземних суднозаходів по роках. Проте вони навели конкретні приклади, коли іноземці порушили санкції та/або українське законодавство, а також знайшли кінцевих власників деяких суден.

Нелегальний вояж. Судно The General офіційно йшло з турецької бухти Немрут до українського Херсону. Проте мешканці Криму сфотографували його під час завантаження металу у Севастопольському порту. Посадовці кажуть, що судно мусило вимкнути систему AIS, щоб цей його візит у Крим залишився непоміченим. Інфографика OCCRP

Після того, як два роки тому російські війська окупували Крим, Україна закрила торговельні порти півострова. Пізніше Європа та США запровадили власні санкції відносно кримських портів. Проте, за чей час понад 600 судів було зафіксовано у портах півострова (див. пояснення вище, — LB.ua). Дослідження OCCRP показує, як бізнесмени із Заходу та Близького Сходу продовжують торгувати з Кримом, порушуючи політику своїх країн. Водночас навіть за українським законодавством на сьогоднішній день не притягнуто до відповідальності жодного власника судна або капітана-порушника.

Кораблі-привиди

На початку грудня 2015 року судно General під жовто-блакитним прапором острівної держави Палау проходило Босфор, протоку що з'єднує Мармурове море з Чорним у Стамбулі. Офіційним маршрутом було заявлено Немрут-Бей (недалеко від турецького міста Ізмір на березі Егейського моря) — Херсон. 

Однак 4 грудня судно стало на рейд навпроти Севастопольської бухти, де базується російський флот. General зникло з радарів системи морської навігації AIS на десять днів. 14 грудня навігатор знову увімкнули, судно повернулося у турецький порт, так і не заходячи у Херсон.

Згідно світових правил судноплавства, кожне судно, яке здійснює міжнародні рейси, має бути обладнаним системою навігації AIS. Стежити за рухом суден з навігаторами AIS по всьому світу можна, наприклад, користуючись сайтом http://www.marinetraffic.com/. Саме на ньому журналісти OCCRP, які майже рік стежили за рухом суден навколо Криму, помітили зникнення судна General. Було очевидно, що судно вимкнуло AIS, а це, як свідчать фахівці, можна зробити лише знеструмивши його.

З 9 по 11 грудня 2015 року, на прохання журналістів OCCRP, мешканці Севастополя зробили низку фотографій, на яких судно General завантажує металобрухт у Севастопольській бухті. Фотографії показують, що, всупереч міжнародним заборонам, судно вантажило металобрухт в Інкермані щонайменше 5 днів.

Тривалі пошуки замовника закінчились нічим. Лише вдалося з’ясувати, що судно General належить ліванській компанії New Marine Co, даних про яку немає у відкритих реєстрах Лівану (Lebanon). Телефони компанії не відповідали протягом кількох місяців. Спроби зв'язатися з компанією не увінчалися успіхом.

16 червня 2014 року, через кілька місяців після анексії Криму Росією, Україна закриває півострів для міжнародного судноплавства. Згодом ЄС та США також забороняють відвудувати кримські порти та запроваджують санкції. Попри це сотні кораблів під прапорами різних країн відвідують півострів. Інформацію про кораблі-порушники в Україні збирають як офіційні, так і неофіційні структури.

Згідно з даними Державної гідрографічної служби України, Міністерства інфраструктури України, а також громадської організації “Майдан закордонних справ” та Міністерства Інфраструктури України, станом на серпень 2016 року, 631 судно було зафіксоване у портах окупованої Автономної Республіки Крим та міста Севастополя (йдеться про всі різновиди суден, окрім військових та допоміжних; як про ті, що вже перебували у портах на час анексії, так і про ті, що заходили у порти після неї). Більшість з них, а це 352 судна, мають російські прапор або реєстрацію. Проте, суден з українською реєстрацією та під прапором України чимало — 97. У той же час з окупованим Кримом торгують і європейці: за останні два роки 28 суден зайшли у Крим під прапорами країн ЄС, 43 зареєстровані в країнах ЄС, 22 належать бенефіціарам з ЄС.

Судно MS Südkap, власником якого є німецька компанія Krey Schiffahrts GmbH, знаходився в у Керченському порту наприкінці липня 2014 року.

Після відправки листа з запитаннями у німецьку фірму, журналіст OCCRP подзвонив у компанію та поспілкувався з її генеральним директором Даніелем Гренсеманом. Він лише сказав, що його компанія мала величезні проблеми через відвідування їхнім кораблем Криму. Однак, на листа не відповів.

Інспектор Krey Schiffahrts капітан Максим Бабенко телефоном намагався пояснити, як загалом працює німецька компанія: “Наші судна зафрахтовані третіми компаніями, які знаходять вантажі і перевозять їх. Тобто ми перевозимо фактично, а вантажі знаходять вони. У нас є певний список винятків, куди наші судна не ходять з тих чи інших причин. Це окремий список, який обговорюється. До Криму… не знаю вже там він український чи російський, тобто з цього питання у нас позиції однозначної немає, як і у всіх, як мені здається, в світі. “

У Посольстві Німеччини в Україні пообіцяли повідомити компетентні органи в Німеччині аби останні вказали на наявні докази слідству. “Уряд Німеччини і її партнери по ЄС неодноразово підтвердили свою рішуче засудження незаконної анексії Криму і Севастополя Російською Федерацією і не будуть визнавати її. Ця позиція залишається незмінною.” — підкреслили дипломати.

Реакція інших європейських посольств на виявлені журналістами порушення була набагато спокійнішою або її зовсім не було.

Як, наприклад, посольство Греції не відповіло на запит щодо великого танкера Kriti, який у червні 2014 року заходив у Керч. Хоча на той момент Україна ще офіційно не закрила кримські торгові порти, Генасамблея ООН вже опублікувала рішення про те що всі країни, в тому числі Греція підтримують територіальну цілісність України. Kriti — це судно з флоту багатої та відомої грецької родини Вардиноянніс (Vardinogiannis). Ані посольство Греції в Україні, ані фірма-власник судна на відповіли на питання журналістів, що ж робило грецьке судно в окупованому Криму.

У 2015 році ще одне судно приїжджало у Крим по металобрухт. У жовтні у тій же Севастопольській бухті судно Ramzi під прапором Того вдруге за рік вантажило металобрухт. Це судно належить румунській компанії JSM MARITIME LTD. А вона, у свою чергу, є частиною родинного бізнесу сирійського підприємця Johar Hasan . Якщо подивитися на географію портів, куди судно Ramzi направлялося після відвідування Криму, то це переважно Близький Схід: Beirut, Tripoli, Jieh. З відповіді на запит зрозуміло, що румуни контролюють лише кораблі з румунським прапором. А Ramzi — під прапором Того.

Зміна прапорів

Власником судна може бути фірма з однієї країни, а прапор — з іншої. Більше того — судно-порушник легко може змінити прапор на будь-якої іншої держави.

Колишній працівник турецької компанії Palmali Алі Алієв розповідає , як його компанія змінює прапори,проходячи Керченську протоку. “Коли ми раніше проходили Керченську протоку, ми піднімали український прапор, а зараз піднімаємо російський”, сказав він, але заперечував, що кораблі відвідують порти Криму.

Palmali Group — одна з найвідоміших логістичних компаній у Туреччині. Флот Palmali налічує понад 100 суден. Серед найбільших клієнтів компанії -російський Лукойл та азербайджанський Socar. Наприкінці 2015-го іноземні ЗМІ писали, що влада Мальти розслідує причетність Palmali до торгівлі нафтою з терористичним угрупуванням Ісламська держава.

За останні два роки шість суден з флоту Palmali відвідали Крим. Вони не змінюють своїх маршрутів попри міжнародні заборони.

Манісімов, який є турком азербайджанського походження успіх своєї компанії пояснює так у інтерв'ю російському Forbes: : “У чому плюс нашої компанії? Де б ми не були — ми свої, В Росії — ми росіяни, в Туреччині — ми турки, в Азербайджані — ми з цієї країни.” Однак, на запит OCCRP у компанії не відповіли.

Коли журналісти OCCRP завітали у офіс компанії у Стамбулі, знімати на території офісу заборонили і порадили звертатися у медіа-відділ, який не надіслав відповіді за кілька місяців.

“Туреччина не визнає анексію Криму. Ми не скомпрометує наші принципи заради торгівлі з невеликою ділянкою землі. Це було ясно з самого початку, “ пояснив посол Туреччини в Україні. “Турецькі кораблі не можуть вийти з турецького порту заявляючи, що вони збираються до Криму. Але, можливо, деякі з суден під прапорами інших країн йдуть до Росії, але вони насправді відвідують Крим. Це ... не пов'язано з офіційною позицією Туреччини “.

Безкарні порушники

Наразі українські правоохоронці розслідують лише чотири кримінальні справи за фактами незаконного в’їзду на окуповані території за минулі два роки (за допомогою суден, — LB.ua). У Херсонському порту стоїть заарештоване турецьке судно Kanton: у 2014-му воно заходило у анексований Крим, а у березні 2015-го зайшло у Херсон, де його і заарештували.

Виконуючий обовязки начальника адміністрації Херсонського морського порту Ілля Рижков показує це судно і жаліється, що рішення по ньому ще не ухвалене. “Капітан разом з екіпажем залишили судно”, — каже Рижков.

Прокуратура веде ще три розслідування щодо в’їзду суден на окуповані території. Про підозру повідомлено чотирьом особам, їх оголошено у розшук. Згідно Кримінального кодексу України, притягнути до відповідальності можна лише капітана та членів команди корабля-порушника, яким загрожує до 5 років ув’язнення. Компанію-оператора, яка керує судном, або судновласника покарати вкрай складно — немає юридичних механізмів. Міністерство інфраструктури збирає інформацію про судна, які відвідують Крим після закриття портів і передає цю інформацію до прокуратури та Міністерства закордонних справ.

Міністр закордонних справ Павло Клімкін каже, що кожен випадок такого порушення відстежується: “По-перше, ми дуже чітко надаємо офіційний протест. По-друге, для порушників закриваються українські порти, ми звертаємось до інших вплинути на цих порушників, отримуємо майже у всіх випадках офіційні відповіді”.

Пан Клімкін згадує судна та країни, які журналісти OCCRP досліджували на предмет порушення українського законодавства. Він також запевняє, що останнім часом випадків порушень поменшало.