Як спрямувати сотні мільярдів агресора на відбудову України

Перемога у війні з росією — це надскладна місія, яка випала на долю кожного українця зараз. 

Ми маємо справу з підступним і жорстоким ворогом. Але перші два місяці повномасштабного вторгнення довели, що Україна цілком здатна протистояти російським окупантам та завдавати їм поразок. 

Під Києвом, Сумами, Черніговом, Харковом ми мужньо розбили армію рф та змусили її тікати. 

Зараз Збройні сили України героїчно тримають оборону на Донбасі, під Харковом, на Запоріжжі та українському півдні. 

І я впевнена, що ми обов'язково зможемо зупинити та відкинути ворога. Та для перемоги ще потрібно багато чого зробити. 

Як тільки бойові дії закінчаться або коли їх інтенсивність значно впаде, нам доведеться відразу мати справу з кількома надважкими викликами.

І те, як швидко Україна подолає наслідки війни, визначатиме наше майбутнє не менше, ніж безпосередній результат бойових дій. 

З якими викликами матиме справу Україна?

1. Як повернути якомога більше українців додому — і в рідні міста, і в країну з-за кордону? Як забезпечити усіх, хто постраждав, житлом та роботою? 

2. Як швидко відновити всю критичну та соціальну інфраструктуру? 

3. Як забезпечити довгостроковий економічний розвиток? 

4. Як швидко посилити власну систему безпеки, щоб новий напад росії Україні вже не загрожував? 

Бо якщо в результаті війни Україна втратить мільйони громадян, які не повернуться до країни, то відновлення розтягнеться на десятиріччя. 

Без економічного розвитку ми не зможемо вдало інтегруватися до ЄС та забезпечувати свою та європейську безпеку. 

Для відповіді на кожне питання нашого відновлення нам потрібні: 

1. Компетентний менеджмент. 

2. Адекватна стратегія дій. 

3. Гроші. Дуже багато грошей. 

Ми, безумовно, розраховуємо на підтримку наших партнерів і в питаннях менеджменту, і в питаннях планування відновлення країни. 

Але без грошей, яких треба десятки і сотні мільярдів доларів, ефективне повоєнне відновлення України неможливе. Буде справедливо, якщо за руйнування в Україні заплатить країна-агресор, тобто росія. 

Всі розуміють, що росія за підсумками війни ніколи не заплатить ніяких репарацій добровільно. 

Бо доки у росії зберігається ядерна зброя, вона вважає себе “захищеною” від таких принижень, як компенсація завданих збитків. Тому ми з партнерами маємо діяти проактивно.

Зараз США, Великобританія, країни ЄС та інші наші партнери сукупно заблокували російські активи на суму до 600 мільярдів доларів, в тому числі близько 350 мільярдів — гроші Центрального банку росії. 

Ці величезні грошові резерви, які були накопичені росією з нафтових та газових доходів та весь цей час генеруються для забезпечення роботи режиму на випадок війни, мають піти на повоєнне відновлення України.

Росія, безумовно, не відмовиться від цих кривавих грошей просто так. Ми цілком очевидно можемо прогнозувати і судові позови, і активізацію російського лобі та пропагандистської машини. Росія хоче, щоб її нафтові та газові доходи, отримані на Заході, вбивали і надалі. 

Саме тому ми з колегами пропонуємо діяти вже зараз. У наших союзників в Америці та Європі є доступні механізми “зарезервувати” ці гроші для українських потреб та позбавити російського агресора цих ресурсів у довгостроковій перспективі. А також вже зараз використати їх для підтримки України. 

Для цього можна застосувати перевірений механізм санкцій: США кілька разів застосовували механізм вилучення грошових активів у диктаторських режимів. Серед останніх прикладів:

1. Афганістан. 7 мільярдів доларів афганського центрального банку були заморожені у США після захоплення влади талібами. Половину цих грошей американський уряд зарезервував для гуманітарних потреб афганців. 

2. Іран. 2012 року Конгрес США направив гроші центрального банку Ірану на виплати жертвам терактів іранського режиму. 

3. Ірак. Майже 2 мільярди доларів іракського режиму, що зберігалися в американських банках, отримав новий уряд Іраку після повалення режиму Хусейна. 

Що потрібно для того, щоб вже зараз зарезервувати всі заблоковані російські кошти для відновлення України? Найкращий механізм — це законопроєкт, який буде затверджено Конгресом США. 

Він має забезпечити можливість використати на відновлення України та підтримку українців як гроші центрального банку росії (доходи від нафти та газу), так і заблоковані активи путіна та його поплічників, які були придбані на корупційні доходи. 

Аналогічні акти європейських країн також допоможуть Україні, але головний сигнал мають подати американський уряд та американський парламент як лідери вільного світу.

Якщо такий закон буде підтримано обома партіями (а до цього є всі передумови) в Конгресі та президентом Байденом, більша частка кривавих грошей кремля попрацює на щось корисне — на компенсацію завданих збитків. 

Коли і на що мають витрачатися ці гроші? Це буде прямо залежати від рішучості та благих намірів наших партнерів, їх готовності справедливо витратити ці гроші на потреби постраждалого українського народу. 

Якщо це вдасться зробити швидко — наприклад, протягом наступних 6-8 тижнів — то вже зараз частина цих грошей може бути використана для підтримки українських біженців, для відновлення критичної інфраструктури у постраждалих від окупації чи обстрілів містах та селах для підтримки економічної активності, для купівлі зброї для більш результативного захисту українського цивільного населення від російської окупаційної армії та російського терористичного режиму. 

А вже після перемоги України — на економічне та інфраструктурне відновлення, на будівництво нового житла, на потреби національної оборони. 

Якщо ж процес затягнеться, якщо для цього очевидного рішення нашим партнерам знадобляться місяці, то ці гроші треба буди витрачати вже безпосередньо на відбудову зруйнованих міст, на відбудову транспортної та енергетичної інфраструктури, на переозброєння української армії після війни. 

Але нашим партнерам треба дуже чітко усвідомлювати, що чим повільніше просувається підтримка України — грошима, зброєю чи будь-якими іншими ресурсами — тим більше треба буде потім витратити на відбудову і постраждалої від звірств російських окупантів України, і європейської та світової економік, що також страждають від цього збройного конфлікту.

Тож діяти треба вже зараз!

Кіра РУДИК,  голова партії “Голос”