Як працює уряд Гончарука. Хто чий міністр, закриті засідання Кабміну та загрози ротації

У той вечір Зеленський виглядав значно краще за тодішнього президента. Артист швидше реагував, озвучував гостріші претензії у бік Порошенка, більш вдало грав на публіку.

Очевидці розповідають, що такий хід дебатів засмучував майбутнього прем'єра. З їхніх слів, того дня Гончарук вболівав не за Зеленського. 

Однак, якби він міг зазирнути в найближче майбутнє, його настрій миттєво покращився би. Всього лише за місяць Гончарук приєднався до нового глави держави та почав курувати економічний блок Офіса президента. 

“Нам треба було знайти заступника Богдана з економічних питань, але у нас такої людини не було. Ще до виборчої кампанії Баканов, Костюк і Разумков познайомилися з Олексієм в офісі BRDO, яким він керував. Він справив на них позитивне враження. От вони про нього згадали і порадили Богдану придивитися”, — розповідає УП джерело в Зе!команді.  

За короткий термін роботи на Банковій Гончарук настільки влився у команду, що Зеленський довірив йому посаду прем'єр-міністра, попри те, що Богдан тоді не підтримував його призначення. 

Володимиру Олександровичу був потрібен спраглий до успіху, але слабкий у політичному плані прем'єр, який раптом не почав би вести свою окрему підкилимну гру.

З іншого боку, президент потребував керівника уряду, який координуватиме свої дії напряму з Офісом без зайвих застережень, у стилі: “саме на Грушевського мають задавати економічний порядок денний, а не на Банковій”.

Серед усіх можливих претендентів Гончарук не ставив особливих додаткових умов та підійшов для цієї ролі найкраще.

“Я є частиною команди Зеленського. Він — політичний лідер команди, яка була обрана українським народом, і, абсолютно точно, він — це той камертон, з яким потрібно звіряти всі складні рішення, які ми будемо приймати. Ми така собі команда менеджерів, яка найнята навести лад у процесах”, — говорив прем'єр-міністр в інтерв'ю УП наприкінці серпня. 

З дня призначення нового Кабміну минуло більше двох місяців, однак навіть у фракції “Слуга народу”, яка власне і призначала цей уряд, далеко не всі розуміють, як він насправді функціонує та навіть як формувався його склад. 

У зв'язку з тим, що тепер уряд працює у напівзакритому режимі, “Українська правда” вирішила розібратися, як трудяться нові міністри, як відбуваються засідання Кабміну, та які загрози стоять перед урядом Олексія Гончарука.

Як зібрали Кабмін

Зазвичай Кабінет міністрів формувався за партійними квотами, через складні домовленості між парламентом та Банковою.

Раніше у Верховній Раді відбувалися довгі баталії за перерозподіл міністерств. Щоб зібрати необхідні голоси для створення уряду, президентам доводилося по кілька разів зустрічатися з головами всіх фракцій та шукати компроміси.

Саме у цьому й полягає найбільша відмінність формування Кабміну Гончарука — у ньому немає партійних квот, через що самі ж урядовці називають себе #урядомтехнократів.

Насправді “Слуга народу” зібрала монобільшість у Раді, тому при голосуванні за призначення уряду їм не були потрібні партнери. 

На засіданні фракції “СН” 29 серпня президент Зеленський просто зачитав з аркуша склад Кабміну, а ввечері без зайвого обговорення фракція голосувала за призначення уряду, попри те, що більшість з озвучених прізвищ депутатам ні про що не говорили. 

Всі знали, що кандидатури в уряд затверджувалися в Офісі президента. 

Через брак незаплямованих кадрів, претендентів у міністерства на Банковій шукали як тільки могли.

В основному підбором міністрів займався сам майбутній прем'єр, а вже після цього Зеленський особисто зустрічався з кожним кандидатом. 

Деяких урядовців допомагали шукати і члени “Слуги народу”. 

Наприклад, кандидатуру Андрія Загороднюка на міністра оборони Зеленському рекомендував лідер фракції “СН” Давид Арахамія.

Кандидатку в міністри охорони здоров'я Зоряну Скалецьку президенту порадив власник клініки “Борис” Михайло Радуцький.

Міністра культури, молоді та спорту Володимира Бородянського та міністерку розвитку громад Альону Бабак Зеленський запросив до Кабміну сам — він давно був з ними знайомий. 

Також президент рекомендував Гончаруку міністра закордонних справ Вадима Пристайка, який ще навесні приєднався до Зе!команди, та віцепрем'єра з питань цифрових трансформацій Михайла Федорова, який курував діджитал напрямок виборчої кампанії Зе.

До окремої групи в Кабміні можна віднести міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та міністерку фінансів Оксану Маркарову, які залишилися на своїх посадах завдяки домовленостям з командою президента.

Всіх інших до уряду привів і презентував Зеленському Гончарук. 

Найближчими до прем'єра вважають міністрів, яких він особисто пропонував записати у список партії “Слуги народу” на парламентських виборах: це міністр юстиції Денис Малюська й міністр енергетики та захисту довкілля України Олексій Оржель, які з ним раніше працювали в BRDO, а також міністерка освіти Ганна Новосад і міністр інфраструктури Владислав Криклій. 

“Важко сказати, що хтось ближчий до Гончарука чи хтось не ближчий. От на засіданнях уряду чи на нарадах він ставиться до всіх рівно. Понятійно ми розуміємо, що BRDOшники — це його люди, але якось по-іншому це ніяк не проявлялося”, — розповідає УП один з міністрів. 

Найбільша відмінність Гончарука від попередників — це цілком закриті засідання Кабінету міністрів, в тому числі й для ЗМІ

Як працює #урядтехнократів

Одразу після призначення уряду Гончарук вирішив організувати для нового Кабміну стратегічну сесію.

7 та 8 вересня всі міністри у повному складі виїхали з урядового кварталу у невеликий коворкінг по вулиці Пушкінській у Києві.

“Це була така невелика освітня локація, де все готово — фліпчарти, дошки, маркери. 20 квадратних метрів. Я навіть знаю, що там були проблеми з охороною, тому що у нас там є члени Кабміну, яких охороняють, і для охоронців це взагалі було вбивство — як там розташуватися?” — розповідав раніше в інтерв'ю УП віцепрем'єр Михайло Федорів.

Молодий прем'єр вирішив самостійно модерувати стратсесію. Гончарук просив кожного урядовця по черзі озвучувати бачення розвитку свого міністерства на найближчі роки. 

Сам же голова уряду переконував скептичних колег в тому, що вірить, ніби економіка України у найближчі роки може зрости на 40%. 

“Якщо чесно, то це було більше знайомство одне з одним, тому що не всі міністри були знайомі між собою. Раніше урядовців могли вивозити на якісь п'янки, а Олексій вирішив у такий спосіб нас роззнайомити”, — пояснює УП один з членів Кабміну. 

Загалом, урядовці говорять, що Гончарук досить демократичний керівник, який дає кожному висловитися та озвучити свою позицію. Водночас він страшенний трудоголік, який допізна сидить у робочому кабінеті на сьомому поверсі Кабміну навіть на вихідних.

Його постійна зайнятість пов'язана не лише з бажанням працювати чи страхом провалитися, а скоріше з відсутністю досвіду управління складними системами. 

Весь його попередній досвід роботи у виконавчій владі — це посада радника міністра екології.

Інша проблема нового уряду — відсутність урядових комітетів, якими в часи Гройсмана опікувалися віцепрем'єри. Комітети займалися підготовкою урядових законопроєктів та постанов Кабміну. 

Через це в організаційному питанні робота Кабміну досі є несистемною. 

Наочним прикладом несистемності можна вважати регулярні додаткові засідання Кабінету міністрів на вихідних, через що уряд Гончарука жартома називають “урядом вихідного дня”.

Запрошення на робочі наради та засідання члени Кабміну отримують через Google-календар. 

Та найчастіше міністри комунікують одне з одним через груповий чат у WhatsApp, куди мають доступ виключно члени уряду. 

Традиційно засідання Кабміну відбуваються зранку в середу. Останнім часом міністри збираються близько 10 ранку, щоб обговорити порядок денний без стенограми.

Там Гончарук дізнається, чи планує хтось подати на розгляд питання з голосу, запитує позиції міністрів та й загалом утрясає можливі конфліктні питання. 

Після обговорень міністри роблять коротку перерву, потім повертаються у зал засідань на офіційну частину засідання уряду.

Найбільша відмінність Гончарука від попередників — це цілком закриті засідання Кабінету міністрів, у тому числі й для ЗМІ. 

Замість трансляцій прем'єр проводить підсумкові брифінги, де журналістам дозволяють ставити запитання виключно по темі засідання уряду. 

“Зрозумій, при журналістах не може бути відвертої дискусії. От, наприклад, у нас були спори стосовно кредитування житла для молоді. І деякі міністри казали, що це питання не на часі, давайте зараз в дороги вкладемо і ще щось. Чи при камерах хтось посмів би сказати, що кредитування молоді не пріоритет? Та ніколи в житті! Тобто на закритих засіданнях ми можемо чесно спілкуватися одне з одним”, — розповідає один з членів Кабміну. 

Як переконують УП міністри на умовах анонімності, Кабмін засідає у дружній атмосфері. 

Коли Гончарук розуміє, що якась важлива для ОПУ постанова може не пройти, він починає переконувати своїх колег у важливості такого голосування. Однак все одно залишає вибір за кожним. 

“Олексій не переламує і не хитрує. От він кожному дає слово. Часом дає аж забагато висловлюватися. От ніби вже все зрозуміло, ми готові приймати якесь рішення, але все одно продовжується говоріння”, — каже один з членів уряду. 

На засіданнях уряду досить акуратно себе поводить Арсен Аваков, до якого призначення молоді міністри остерігалися. 

Та зараз вони ледь не в захваті від міністра внутрішніх справ і ставляться до нього як до такого собі “урядового ветерана”, в якого можна запитувати поради.

“Аваков — “обаяшка” на засіданнях. Ще ні разу не було, щоб він з кимось сварився чи когось необґрунтовано критикував. Виступає по ділу. Може вказувати на якісь процесуальні помилки, наводити приклади, типу: “Друзі, якщо ми зараз зробимо так, то це неправильно. Ми п'ять років тому робили схожу помилку і так нічого не вирішується”. Тобто Аваков — це такий собі кладязь досвіду”, — захоплено розповідає УП один з нових урядовців. 

Не останню роль в роботі уряду відіграє Банкова. За даними УП, майже регулярно в Офісі президента відбуваються координаційні наради, де можуть брати участь Андрій Богдан, його заступниця з економічних питань Юлія Ковалів та перший заступник голови Офіса Сергій Трофімов. З іншої сторони — прем'єр, міністр фінансів, міністр юстиції, міністр енергетики та захисту довкілля, а також міністр Кабінету міністрів. 

За останні два місяці в уряді ще не виникало великого конфлікту чи серйозного протистояння між міністрами, який би показав, хто на що здатен.

За великим рахунком, весь цей час вони перебували у стані “медового місяця”: вчилися, набирали команди, призначали собі заступників. 

Тепер Кабмін входить у реальність — коли зима близько. У прямому та переносному значенні цього словосполучення.

Проблеми прем'єра

18 жовтня Олексій Гончарук зібрав фракцію “Слуга народу” в Катрусиному кінозалі Верховної Ради, щоб вмовити депутатів швидко проголосувати законопроєкт про анбандлінг “Нафтогазу”. 

Прем'єр сподівався, що без проблем зможе досягти своєї мети. Замість цього почув у свій бік лише негатив та навіть нецензурну лексику. 

“Слуги” обурювалися відсутністю нормальної комунікації з парламентом, а також тим, що уряд завчасно не подає законопроєкти на розгляд ВРУ.

“Один із депутатів сказав Олексію прямо в очі — ми не довіряємо уряду. І вся фракція почала йому аплодувати”, — переказували тоді автору цих рядків члени фракції “Слуга народу”, що залишали скандальне засідання фракції. 

Врешті-решт ВРУ ухвалила анбандлінг, але це був перший тривожний дзвоник для Гончарука. 

Відсутність політичної ваги та досвіду ведення перемовин з класичними й цинічними політиками — очевидне слабке місце наймолодшого прем'єра. 

Без допомоги Андрія Богдана чи Володимира Зеленського він не зможе переконати навіть “Слугу народу” голосувати за непопулярні речі, як, наприклад, законопроєкт про відкриття ринку землі. 

У випадку переговорів з іншими фракціями ситуація буде ще гіршою.

Оскільки “старі” політики поки що утримуються від критики Зеленського через його високий рейтинг, Гончарук стане легкою мішенню для політичних ігор з боку Порошенка, Тимошенко, Льовочкіна, Медведчука та інших. 

Інша слабка сторона прем'єра — брак системної комунікації з медіа. 

Причому, це претензія не так до Гончарука, як до його пресслужби та людей, що займаються його піаром у стилі “Чашка прем'єра”.

Можливо, вони добре справлялися з роботою у BRDO, але в уряді вони відмежовують журналістів від прем'єра, якому незабаром знадобиться публічний захист від атак недоброзичливців.

Наприклад, для цього матеріалу ми хотіли зустрітися з Гончаруком, але за два тижні пресслужба так і не змогла організувати хоча б десятихвилинну зустріч.

Ще один недолік наймолодшого прем'єра — відсутність досвіду державного управління.

“Льоша молодець, він старається, постійно вчиться, ставить правильні питання. Але нині все, що він може — це не реформувати, а максимум оптимізувати”, — констатує джерело, яке працює в Кабміні і побажало залишитися неназваним. 

Зрештою, згадані слабкості можуть зовсім скоро призвести до ротацій всередині Кабміну. 

Офіс президента поставив уряду дедлайн — до кінця року показати результати, які б задовільнили команду президента. Якщо показники будуть невтішними, з “двійошниками” попрощаються після Нового року. 

“Вони зараз собі визначають пріоритетні напрямки, які обіцяють досягнути до кінця року. Відповідно, наша команда вся збереться, разом з ними будемо обговорювати й будемо приймати відповідні рішення”, — розповідав в інтерв'ю УП керівник Офіса Богдан. 

Якщо Володимир Зеленський з часом почне втрачати електоральні симпатії, йому доведеться скидати негативний баласт для підтримки свого іміджу. 

Звільнення кількох урядовців — найлегший для цього сценарій. 

Далі, якщо буде потрібно, у відставку може піти весь Кабмін, а згодом і Верховна Рада, яка з кожним днем обростає все більшою кількістю скандалів. 

І не варто апелювати до річного імунітету діяльності уряду після затвердження його програми. 

Не забувайте, що на Банковій сидять чи не найспритніші юристи, які вже мають досвід і успішних виборчих кампаній, і суперечливого розпуску ВРУ. 

Роман КРАВЕЦЬ