Як кандидати у президенти вирішуватимуть екологічні проблеми

3 лютого закінчився строк прийому документів для реєстрації кандидатів у президенти України. Процедура реєстрації завершиться 9 лютого, тому ще не всі кандидати є у переліку на сайті ЦВК. 

Але вже сьогодні можна аналізувати програми кандидатів з умовної “першої десятки”.

Звичайно, вимоги до програм, які подаються до ЦВК, не дозволяють розгорнуто виписувати проблематику, але чи стоїть зелене питання на порядку денному кандидатів взагалі? Розглянемо детальніше.

Згідно останніх опитувань, до умовної першої десятки увійшли: Володимир Зеленський, Петро Порошенко, Юлія Тимошенко, Юрій Бойко, Анатолій Гриценко, Олег Ляшко, Олександр Шевченко, Андрій Садовий, Євгеній Мураєв, Олександр Вілкул, Ілля Кива та Руслан Кошулинський.

Зважаючи на те, що серед кандидатів не зареєстрованим залишається діючий Президент Петро Порошенко, то його програма поки не аналізуватиметься.

Щодо тих, хто зареєструвався, то “зелене питання” виглядає так.

Володимир Зеленський у своїй програмі двічі згадує про екологію. У першому визначає, що “Екологія країни — це інвестиція в майбутні покоління. Введення європейських стандартів промислового і продовольчого виробництва.”

А тоді відзначає, що “Україна має стати світовим екологічним продовольчим супермаркетом.”

У програмі Юлії Тимошенко згадується лише про нову енергетичну політику, в якій “Ми створимо умови для стрімкого розвитку відновлюваної енергетики: сонячної, вітрової, геотермальної та інших.”

У передвиборчій програмі Юрія Бойко відсутня екологічна складова.

Анатолій Гриценко зазначив, що якщо його оберуть на посаду президента, “Не буде фінансування освіти, науки, культури, медицини і екології за залишковим принципом — буде вкладення коштів у людський капітал, формування світогляду людини, її професійності, у гармонійний культурний розвиток, моральне і фізичне здоров’я.”

Та про те, що “Не буде варварського ставлення до природи — будуть європейські стандарти екології та виконання Плану дій, напрацьованого нашою командою спільно з вченими-екологами.”

Олег Ляшко не “озеленив” свою передвиборчу програму кандидата у президенти жодним згадуванням про екологічні проблеми чи їхнє вирішення.

Програма Олександра Шевченка включає екоскладову. Так кандидат зазначає, що “Показник тривалості життя є інтегральним показником якості життя. Він залежить від багатьох чинників, зокрема: (серед іншого — авт.) стану екології”. І те, що “Особливу увагу приділимо екології, на якій не маємо права економити.”

Андрій Садовий вважає, що необхідно “Зобов’язати державні компанії впроваджувати соціально відповідальну стратегію діяльності щодо персоналу, споживачів, екології тощо, зокрема оприлюднювати нефінансові показники діяльності.”

У програмі кандидата Євгенія Мураєва екологічні питання не фіксуються.

Олександр Вілкул згадує про довкілля виключно в економічному ключі. Прогнозуючи майбутнє за свого президентства, відзначає “У громадах залишаються 100% податку на прибуток фізичних осіб і екологічного податку, рентних платежів та акцизних зборів.”

Ілля Кива в економічному блоці відзначає “Розвиток енергокомплексу. Природні ресурси — власність народу, а не олігархів! Ми будемо розвивати енергонезалежність, виробництво і використання альтернативних джерел енергії, біопалива.”

Підсумовуючи результати аналізу програм кандидатів з умовної першої десятки, можна зробити висновки, що менше половини, лише 4 політика вважають, що держава потребує вирішення проблем довкілля.

Ще двоє вважають, що варто вирішувати енергетичні проблеми шляхом розвитку альтернативних джерел енергії. Один кандидат впевнений, що варто вирішувати економічні проблеми за рахунок екологічних.

Інші кандидати не вважали за потрібне включати екологічну проблематику в свої передвиборчі програми, які подавалися ними до ЦВК.

Я принципово не додавала ті пункти, які містили питання перерозподілу природних ресурсів або ренти від їхнє використання, бо Україна та її ресурси мають не тільки та не стільки використовуватися, скільки захищатися та зберігатися для майбутніх поколінь.

Ірина ЧЕРНИШ, членкиня Громадської ради при Мінприроди, учасниця руху Save Dnipro