Rambler's Top100
ДАЙДЖЕСТ

“Військова” реформа держапарату: скоротити не можна лишити

[14:46 12 июля 2022 года ] [ Апостроф, 12 июля 2022 ]

Механічне скорочення відомств та чиновників може не принести очікуваного результату.

 Кабмін вдруге з початку каденції Володимира Зеленського озвучив плани суттєвого скорочення чиновницького апарату. Якщо минулого разу плани не були реалізовані, в тому числі через опір профспілок, то цього разу непроста ситуація в економіці змушує уряд приймати жорсткі рішення. Згідно з витоком у ЗМІ, кількість чиновників мають намір скоротити вдвічі, зменшивши кількість міністрів, центральних органів виконавчої влади та державних підприємств. Передбачається, що таке скорочення стане частиною урядового “плану Маршалла” щодо повоєнного відновлення України. Наскільки такий підхід може стати результативним, читайте у матеріалі “Апострофа”.

Плани щодо скорочення бюрократів і міністерств продиктовані гострою нестачею грошей. Доходи скарбниці лише на третину покривають витрати. Мільярдний дефіцит, що утворюється щомісяця, вдається покривати за рахунок іноземної допомоги, якої також не вистачає, щоб заткнути всі “дірки”.

Кабмін просить НБУ “надрукувати” більше грошей, але довго це не може тривати. Емісія загрожує неконтрольованим стрибком інфляції та знецінюванням гривні, що в умовах відкритого вторгнення РФ гарантовано означає підрив економічної обороноздатності держави.

Реформа, яку розробляє Мінцифри, торкнеться лише держслужбовців, яких в Україні налічується 168,2 тис. Ще 32,8 тис. посад залишаються вакантними. Штатна чисельність держслужбовців складає 205 тис. осіб. Сюди входять працівники Офісу президента, уряду, парламенту, міністерств, центральних органів виконавчої влади та їх територіальних підрозділів, обл- та райадміністрацій, судів та інших держустанов. Тобто педагогів та співробітників МНС скорочувати не будуть.

 

При цьому держава залишається найбільшим роботодавцем з урахуванням того, що в місцевому самоврядуванні, різних комісіях, агентствах і службах працює понад 5 млн осіб.

Злиття міністерств

Судячи з планів, скорочувати та оптимізувати будуть передусім сам уряд. З 20 міністрів мають намір залишити 12. Міністерство розвитку громад та територій, Міністерство реінтеграції тимчасово окупованих територій та Міністерство інфраструктури зіллють в одне Міністерство розвитку громад, інфраструктури, територій та реінтеграції.

Мінекономіки та Мінагрополітики поєднають із Міністерством стратегічних галузей економіки, назвавши Міністерством інновацій та економічного розвитку.

Міненергетики та Мінекології, згідно з планами, стануть Міністерством енергетики, сталого розвитку та природних ресурсів. Міносвіти, Міністерство молоді та спорту та Міністерство культури об'єднують у Міністерство розвитку людського капіталу.

Міністерство у справах ветеранів ліквідують, а деяким міністерствам “навісять” додаткові функції. Мінсоцполітики стане Міністерством добробуту та розвитку продуктивних сил, МЗС — Міністерством закордонних справ та євроінтеграції.

 

Якщо все це буде реалізовано, то у центральних апаратах міністерств залишиться 2,7 тис. працівників (зараз близько 9,2 тис.), у територіальних органах — близько 9 тис. замість нинішніх 15 тис. працівників.

Скорочення міністерств та чиновників увійде до урядового варіанту “плану Маршалла” щодо повоєнного відновлення України, який Київ лобіює перед західними партнерами.

“Йдеться не про міжнародні зобов'язання Києва перед Заходом для отримання допомоги. Озвучений план — ідея нашої влади як реакції на сигнали, які вони одержують від закордонних партнерів. Адже ненормально, коли, відверто кажучи, бідна країна має настільки великий держапарат. Наш уряд готовий піти на скорочення, але тут криється корінь проблеми. Західні партнери не вимагають скоротити саме кількість чиновників, а пропонують почати з функцій держапарату. Наприклад, у нас є Держагентство з туризму, тоді як туристичні перлини України (Львів, Одеса, Карпати та інші) розвивалися всупереч впливу чиновників, а не завдяки йому”, — пояснив у коментарі “Апострофу” голова експертної організації StateWatch Гліб Каневський.

Скорочення “перевіряючих”

Чиновникам, які потрапили під скорочення, мають намір надати фінансову підтримку: грант у 10 тис. гривень на перенавчання чи оплату послуг рекрутингової агенції, яка шукатиме колишнім бюрократам роботу.

При цьому автори реформи наголошують, що загалом витрати на чиновників не зменшаться, оскільки тим, що залишилися на службі, заради “мотивації” доведеться платити ринкові зарплати.

“Витрати на весь державний апарат становлять близько 2% ВВП. Навіть якщо кількість чиновників скоротять у два рази, як планують автори програми, то (навіть з урахуванням виплат та компенсацій) економія становитиме 1% ВВП, що дає плюс 0,1% до темпів економічного зростання. Такі скорочення корисні, але бюджетна економія не може бути основною метою. Головне завдання — скоротити функції, зробивши держапарат менш обтяжливим для громадян та бізнесу”, — сказав “Апострофу” старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський.

Згідно з планами Кабміну, перевіряючих та контролюючих чиновників також має бути менше. Розглядається варіант скорочень штатів у Податковій службі, а також у Пенсійному фонді та Державній службі статистики, у центральних апаратах яких працює близько 13 тис. осіб, а у територіальних підрозділах — близько 80 тис.

 

За планами Мінцифри, після реформи з 58 таких органів залишать 43, у центральних апаратах яких працюватиме сукупно близько 4,3 тис. осіб, а у територіальних підрозділах — менше 40 тис. співробітників.

Перевірками займеться Єдина державна інспекція. Інші перевіряючі “контори” або закриють, або позбавлять контрольних функцій. Відповідно, кількість “ревізорів” хочуть зменшити з 55 тис. до 10 тис. за рахунок автоматизації, цифровізації та аутсорсингу.

Наскільки такий підхід може спрацювати — питання є відкритим.

“У нас, на жаль, будь-яка хороша ідея може призвести до поганого результату. Скорочення чиновників не повинно погіршувати якість надання держпослуг. Можна так скоротити, що одразу кілька галузей паралізує. По-друге, як таке відбувається у цивілізованих країнах? Там нічого механічно не скорочують, а спочатку розробляють новий алгоритм держуправління, усувають дублюючі функції. Коли цей алгоритм проходить апробацію, йдуть безпосередньо скорочення. У нас же залишається старий алгоритм роботи, але з меншою кількістю чиновників”, — каже економічний та фінансовий аналітик Олексій Кущ.

Лазівки для “обраних”?

Щоб реформа виглядала “стильно та молодіжно”, її автори пропонують переглянути підходи до оплати праці, замінивши стару радянську систему рангів на систему “грейдів” (від англійського “grade” — “оцінка”). Розмір зарплати мають намір прив'язати до рівня знань, навичок та рівня впливу роботи на кінцевий результат, а не до формальної кількості років трудового стажу.

Зарплата у структурі оплати займе 70%. Решта — бонуси за результатами роботи з урахуванням виконання KPI та поставлених завдань. Нині діє протилежний принцип — оклад чиновника становить 30%, а решта — надбавки та премії.

Проблема в тому, що обидві схеми мають вади та не рятують трудові колективи від міжсобойчиків та кулуарних схем для “своїх”. Підозри, що негласні системи оцінювання збережуться, і у разі впровадження реформи загострилися після того, як стало відомо, що заступником міністра соцполітики з питань європейської інтеграції призначили 25-річну Ганну Сергєєву.

У міністерстві її представили як інфлуенсера та блогера, але зараз її Instagram доступний лише для передплатників.

Оклад чиновниці становить 68 тис без надбавок та премій, що вдвічі більше, ніж у президента Володимира Зеленського. Судячи з офіційної біографії, Ганна Сергєєва не має досвіду в питаннях європейської інтеграції.

 

На держслужбі вона працює лише рік, а до початку чиновницької кар'єри працювала директором київської фірми “Сервіс Ревізор”, яка займалася бізнес-консалтингом, салонами краси та перукарнями. Загальний трудовий стаж новопризначеного заступника міністра — три з невеликим роки.

Якщо запропонована реформа буде реалізована, то подібні призначення можуть стати нормою, оскільки наявність стажу роботи фактично перестане бути актуальною вимогою для просування по службі. І в такому разі “мажори” можуть окупувати міністерства, що не може не мати сумні наслідки.

 

Володимир ШЕВЧУК

 

 

Добавить в FacebookДобавить в TwitterДобавить в LivejournalДобавить в Linkedin

Что скажете, Аноним?

Если Вы зарегистрированный пользователь и хотите участвовать в дискуссии — введите
свой логин (email) , пароль  и нажмите .

Если Вы еще не зарегистрировались, зайдите на страницу регистрации.

Код состоит из цифр и латинских букв, изображенных на картинке. Для перезагрузки кода кликните на картинке.

ДАЙДЖЕСТ
НОВОСТИ
АНАЛИТИКА
ПАРТНЁРЫ
pекламные ссылки

miavia estudia

(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины

При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены

Сделано в miavia estudia.