Минулого тижня розірвалася інформаційна бомба, яку за масштабами порівнюють із WikiLeaks — у мережу злили секретні військові документи США, які, зокрема, стосуються російської війни в Україні.
Розголошення таємних матеріалів аналітики уже називають найсерйознішим порушенням національної безпеки Вашингтона, яке може мати вплив на двосторонні відносини з союзниками та подальший обмін інформацією.
Окремо постає питання про наслідки цих публікацій для України в контексті підготовки до потенційного контрнаступу.
Про це ми поговорили у студії “Європейської правди”.
Якщо ж ви віддаєте перевагу читанню — ми зібрали для вас у цій публікації найважливіші деталі.
Як починався злив
Видання New York Times 6 квітня опублікувало матеріал про те, що Пентагон почав розслідувати витік таємних документів, що стосуються підготовки сил оборони України.
Документи, що опинилися в мережі, були схожі на фотографії паперів (саме фото, а не відскановані копії), таблиць з термінами постачання озброєння, описом підрозділів та іншими чутливими даними, такими як розхід боєприпасів для HIMARS. Документам, ймовірно, було близько п'яти тижнів — у них наведені дати, станом на які оцінюються потреби України в озброєнні.
Ще до публікації NYT документи з’явилися у російських телеграм-каналах, де так само акцентувалося на тому, що вони містять інформацію про контрнаступ. Пізніше стало зрозуміло, що деякі документи — щонайменше ті, що поширювалися в російських джерелах — були відредаговані на користь РФ.
Протягом наступних кількох днів почали з’являтися нові порції документів.
За даними інтернет-розслідувачів, ще до масової появи у ЗМІ на різних дискусійних майданчиках були опубліковані 107 фотографій документів, які пізніше були видалені. Протягом останніх днів було опубліковано близько 70 фото — імовірно, з того масиву.
Далеко не всі документи “зливу” стосуються України. У них йдеться про різні країни і регіони.
Утім, схоже, що всі документи походять зі США.
Тому цей злив став перш за все ударом по цілісності американської системи захисту інформації. Тим більше, що документи, ймовірно, були підготовлені різними розвідувальними службами.
На частині опублікованих документів видно грифи “таємно” і NOFORN (no foreign nationals), що забороняє розповсюдження серед іноземних спецслужб і військових. Якщо ці позначки є правдивими, то це підтверджує, що злив відбувся у США, адже такі папери не могли потрапити навіть до союзників по НАТО. Навіть попри те, що у них нерідко немає жодної справді секретної інформації.
Геймерська диверсія
Те, як документ потрапили в інтернет, заслуговує на окрему увагу.
За три дні після повідомлень у світових ЗМІ про “зливи” розслідувач Bellingcat Арік Толер опублікував матеріал про те, як міг статися витік. За його даними, документи вперше були опубліковані в мережі на початку березня на Discord — популярній серед геймерів платформі обміну повідомленнями.
Канали Discord, на яких вдалося знайти злиті папери, жодним чином не дотичні до війни в Україні — вони присвячені комп’ютерній грі Minecraft, а також філіппінській YouTube-знаменитості WowMao.
Згодом ці фото поширили на інших сайтах, зокрема на форумі 4Chan, а вже після цього вони з’явилися в Telegram, Twitter і у великих медіа.
Ще 4 березня — більше ніж за місяць до публікацій у ЗМІ — на сервері Discord під назвою “Map Earth Minecraft” було опубліковано 10 документів. Користувач, який поділився даними, пізніше заявив у Twitter, що він знайшов їх у публікації іншого користувача на іншому сервері Discord під назвою WowMao, керованому фанатами популярного однойменного ютубера.
Справді, 1 і 2 березня у публікаціях на WowMao з’явилися понад 30 документів, багато з яких мають гриф “цілком таємно” — тобто перші документи потрапили у мережу перед публікацією на сервері Minecraft.
Але згодом на сервері фанатів Minecraft у дописах того ж користувача з’явилися десятки інших документів про Україну, перш ніж їх видалили 7 квітня.
На той момент документи “вилилися” за межі Discord, а також потрапили до росіян.
Як стверджує Bellingcat, проросійські Telegram-канали почали поширювати їх 5 квітня (перший допис опублікував канал Donbass Devushka). А за кілька годин до цього на платформі 4chan анонімний користувач опублікував кілька, здавалося б, схожих документів (які, швидше за все, походять зі зливів на Discord).
Основою зображень на Telegram і 4chan була однакова карта з низкою статистичних даних — у тому числі там наводилася загальна кількість загиблих у бою солдатів (позначена як КІА, тобто killed in action) з російського та українського боку після повномасштабного вторгнення РФ.
Верхівка айсберга
Можна впевнено стверджувати: проросійський телеграм-канал фальсифікував документ, імовірно, отриманий з 4chan. Про це свідчить і пізніший час публікації Donbass Devushka, і значно більша розмитість документа, і проблеми зі шрифтами. Крім того, на картинці наведена сума різних показників — у телеграм-версії ці цифри не збігаються. А на одному зображенні назва ПВК “Вагнер” англійської мовою була вказана як Vagner, тоді як правильно писати Wagner.
Це дає підстави припустити, що напис змінив не носій англійської мови.
Але чи був першоджерелом зливу саме сервер WowMao?
І чи йдеться про злив лише цих документів?
Користувачі Discord у спілкуванні з Bellingcat стверджували, що подібні документи потрапляли на сервери цього сервісу і раніше. Зокрема, зображення були опубліковані в січні на ще одному, видаленому зараз сервері, який часто називають “Thug Shaker Central”.
Тоді вони не привернули увагу медіа, не “вилилися” у Twitter і, як наслідок, не потрапили до уваги російських пропагандистів.
Утім, ця деталь дозволяє припустити, що йдеться лише про верхівку айсберга, тим більше, що останній злив — дрібний порівняно з кількістю документів, опублікованих на початку року. Наразі від цього сервера не залишилося жодних слідів, окрім свідчень цих користувачів і розрізнених посилань на його існування на 4chan, тому перевірити достовірність цієї інформації неможливо.
Втім, у наступні кілька днів почала з’являтися інформація про нові документи, тому можна припустити, що хтось зберіг їх та ще може оприлюднити.
Що в документах про Україну
У документах, які стосуються України, як вже зазначалося, немає, власне, інформації про плани контрнаступу, про який багато говорять в останні тижні. Втім, там є інформація про підготовку 12 бригад по кілька тисяч військових, які, звісно ж, мають брати участь у цьому контрнаступі.
Повідомляється, що три бригади мали сформувати самі українці, а решта дев’ять нібито формуються за допомогою США, союзників і партнерів. Бригади загалом повинні отримати на озброєння 253 танки та близько 1500 одиниць іншої бронетехніки різних видів. Згідно з документами, шість бригад мали завершити навчання до 31 березня, решта — до кінця квітня.
В одному з документів під грифом “секретно”, датованому 23 лютого цього року, детально описується, що українські системи протиповітряної оборони радянських часів С-300 вичерпають запас ракет до 2 травня за нинішніх темпів використання. Слід зазначити, що з того часу масовані ракетні удари РФ стали відбуватися набагато рідше.
Є документ, що демонструє мапу з нібито становищем довкола Бахмута. Також є певна інформація про потреби України в озброєнні, але навряд її лише можна вважати таємницею — Україна публічно порушує питання про необхідність літаків, важкого озброєння та боєприпасів, а у документах йдеться саме про це.
Згодом видання The Washington Post опублікувало інформацію про ще один документ, згідно з яким американська розвідка вважає, що проблеми України з накопиченням військ, боєприпасів і техніки можуть призвести до того, що її військові “значно відстануть” від початкових цілей Києва щодо очікуваного контрнаступу.
Оцінка з грифом “цілком таємно”, датована початком лютого, попереджає про значні “недоліки у формуванні та підтримці сил”, а також про ймовірність того, що така операція призведе лише до “скромних територіальних здобутків”. Це помітний відхід від публічних заяв адміністрації Байдена про боєздатність української армії.
У питаннях, які не стосуються або лише побічно стосуються України, резонансних даних більше.
Що в документах є про інших
Низка опублікованих документів містить інформацію про країни, які надають допомогу Україні, і частина її може здивувати. Наприклад, один з документів стверджує, що Сербія погодилася постачати зброю Києву або вже відправила її.
Белград є близьким союзником Росії. Офіційно Сербія заявляє, що не допомагає жодній зі сторін. Глава сербського Міноборони Мілош Вучевич відразу заперечив постачання зброї Україні, заявивши, що його країну намагаються таким чином втягнути у війну.
Інший документ, нібито сформований зі звітів ЦРУ, стверджує, що прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан 22 лютого на закритій нараді назвав США одним з трьох головних ворогів його партії “Фідес”. Втім, ця інформація була відома і раніше з публікацій угорських ЗМІ.
Інший таємний документ розповідає про інцидент над Чорним морем з “майже збиттям” стратегічного розвідувального літака. Йдеться про те, що російський винищувач ледь не збив британський літак-розвідник RC-135 River Joint біля узбережжя Криму у вересні 2022 року.
Утім, британські ЗМІ, цитуючи джерела у Міноборони Британії, повідомляють, що повідомлення “містять неточності та не відображають того, що сталося в міжнародному повітряному просторі над Чорним морем”. Міністр оборони Бен Уоллес повідомив про інцидент парламенту в жовтні і тоді заявив, що Лондон не вважає цей випадок навмисною ескалацією, а що він стався через технічну несправність. Він також звинуватив Москву в непродуманих діях.
У документах також є інформація про внутрішні дискусії топ-посадовців Південної Кореї, які нібито висловили стурбованість тим, що артилерійські снаряди, що прямують до США, можуть зрештою потрапити в Україну. Можливість того, що південнокорейська зброя може бути використана Україною, була б дуже проблематичною для президента Юн Сок Йоля, оскільки це порушувало б давню політику країни щодо відмови від експорту зброї до країн, які перебувають у стані війни.
“Псевдозлив” чи катастрофа?
У Кремлі, звісно, не згаяли нагоди скористатися злитою інформацією на свою користь. Речник президента Росії Дмитрій Пєсков заявив, що “документи свідчать про масштаби участі США та НАТО в Україні”. Хоча схоже, що в Росії не мають чіткої лінії щодо цієї історії — так, заступник глави МЗС РФ Рябков, навпаки, заявив, що цей злив — фейк, вигаданий США.
Українська влада відреагувала на зливи відразу після публікації NYT. В Офісі президента поставили під сумнів правдивість документів, а радник глави ОП Михайло Подоляк дав зрозуміти, що вважає Росію відповідальною за витік інформації.
“З розпаду СРСР російська розвідка деградувала настільки, що єдиний спосіб відмитися від “солсберівських пригод”, “триденних планів” та інших провалів — це фотошоп та “віртуальні псевдозливи”. Москві надто хочеться зірвати український контрнаступ. Але справжні плани росіяни побачать на полі. Скоро”, — написав він у Twitter 7 квітня.
Представник Головного управління розвідки Андрій Юсов того ж дня заявив, що злиті в мережу документи — підробка та спецоперація російських спецслужб. “З попереднього аналізу цих матеріалів ми бачимо брехливі цифри по втратах з обох сторін. Частина інформація явно зібрана з відкритих джерел”, — сказав він.
Втім, у США серйозно поставились до витоку інформації та натякали на автентичність документів, зазначаючи при цьому, що частина з них була змінена для публікації в російських мережах.
І це природно, зважаючи на те, що джерело витоку, схоже, перебуває у США та має доступ до конфіденційної інформації.
Мін'юст США почав кримінальне розслідування витоку інформації, а адміністрація Байдена підтвердила, що веде переговори з партнерами, щоб обмежити шкоду низці двосторонніх відносин.
“Ми продовжуватимемо розслідування і перевернемо кожен камінь, доки не знайдемо джерело цього та його масштаби”, — заявив глава Пентагону Ллойд Остін.
Юрій ОНИЩЕНКО, журналіст “Європейської правди”
