Війна понизила градус. Як світ згадував Україну на найбільшому кліматичному саміті

На фоні енергетичної кризи, спричиненої російським вторгненням в Україну, газовим шантажем та нафтовою ціновою змовою з ОПЕК, а також на тлі надзвичайних лих, спричинених наслідками змін клімату, конференцію відкрили заклики до негайних дій та прискорення відмови від викопного палива.

Це супроводжується публікацією звітів про надзвичайний кліматичний стан.

“Брутальна та протизаконна війна Путіна в Україні спровокувала численні глобальні кризи: поставила під загрозу енергетичну та продовольчу безпеку, спричиняє інфляцію та зростання боргу.

Ці кризи посилили вразливість до змін клімату і негативні наслідки пандемії. Попри цей контекст, у виконанні зобов’язань, взятих нами в Глазго, є певний прогрес”, — наголосив президент попередньої конференції COP26 Алок Шарма.

Скорочення викидів через санкції проти Росії

Офіційні заяви першого дня COP27 свідчать, що Великобританія вірна меті Паризької угоди з обмеження глобального потепління на рівні 1,5 градуса та планам досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року. Попри фінансові труднощі, Сполучене Королівство посилить допомогу бідним країнам.

Це стосуватиметься розвитку відновлюваних джерел енергії та підтримки індустріалізації на основі чистих технологій. Роль відновлюваної енергетики особливо підкреслив новий прем'єр-міністр Великобританії Ріші Сунак.

“Кліматична безпека нерозривно пов'язана з енергетичною безпекою. Огидна війна Путіна в Україні та зростання цін на енергоносії не є причиною сповільнювати протидію змінам клімату. Вони є приводом діяти швидше.

Диверсифікація нашого енергопостачання шляхом інвестування у відновлювані джерела енергії — це спосіб захистити себе від ризиків енергетичної залежності. Це також фантастичне джерело робочих місць і зростання”, — сказав він.

Росія матиме багато причин, аби пошкодувати про війну з Україною, але прискорена втрата експортних ринків нафти й газу та відповідних прибутків може стати найбільш вагомою з них. Великобританія та країни Євросоюзу у відповідь на агресію Росії під тиском громадськості та кліматичних вчених змушені робити прискорені кроки для усунення залежності від нафти і газу.

Відповідно до аналізу Centre for Research on Energy and Clean Air, за останні три місяці викиди вуглекислого газу від енергетичного сектору Євросоюзу скоротилися на 5% завдяки заходам з підвищення ефективності та скорочення споживання викопного палива у відповідь на вторгнення Росії.

За розрахунками ЮНЕП, аби утримати глобальне потепління в межах 1,5 градуса, подібні надзвичайні темпи скорочення викидів парникових газів необхідні кожен рік упродовж усього наступного десятиліття.

В останні тижні науковці доносили світовим лідерам просту тезу: досі вони не робили всі необхідні кроки для подолання кліматичної кризи.

Всесвітня метеорологічна організація оприлюднила звіт, відповідно до якого 2015-2022 роки стали вісьмома найтеплішими за історію метеорологічних спостережень. Середня глобальна температура піднялася на 1,15 градуса.

Ризик зближення африканських країн з Китаєм та РФ

Питання кліматичних репарацій країнам, що зазнають непоправної шкоди від наслідків змін клімату, є одним із центральних на COP. Воно увійшло в порядок денний конференції та активно обговорюватиметься, щоб закласти кліматичні репарації до міжнародних механізмів реалізації Паризької угоди.

Китай відправив на кліматичну конференцію велику урядову делегацію — понад 50 осіб. Значна частина їх роботи — зміцнення дипломатичних зв'язків з країнами Африки та узгодження позицій, які будуть не в інтересах Заходу.

Китай не перший рік успішно робить це в рамках G77 and China — переговорної групи, що виступає спільним голосом від імені висхідних країн.

У своїй кліматичній дипломатії Китай використовує той факт, що африканські країни зазнають сильної шкоди від наслідків змін клімату, але при цьому найменше доклалися до забруднення атмосфери парниковими газами.

Китай хоче об’єднати країни Африки навколо власних інтересів і посилити свою роль у регіоні, що має колоніальне минуле та історичні рахунки до Заходу.

 

На майданчику COP27 Китай представлений великим червоним павільйоном, що збиратиме велику кількість відвідувачів, зокрема африканських урядовців та бізнесменів. На вході павільйон має полицю, заповнену книгами, написаними президентом Сі Цзіньпіном про дипломатію, державне управління та компартію.

Відвідувачі охоче споживають пропаганду Китаю та втягуються в його наративи.

Вищі керівники Китаю не раз зустрічалися з африканськими лідерами, у тому числі з головою Африканського союзу, президентом Сенегалу Макі Саллом.

Останній у студентські роки був членом африканського марксистсько-ленінського руху And-Jëf і товаришував з Маоїстами — ідейними послідовниками китайського комунізму. До президентства він обіймав посаду міністра енергетики Сенегалу і має тісні зв’язки з нафтогазовою індустрією.

3 червня 2022 року Салл зустрічався з Путіним у Сочі, аби обговорити поставки зерна з Росії та України до Африки. Після цієї зустрічі Салл закликав західні країни послабити санкції проти Росії і дозволити Африці розраховуватися за поставки зерна та добрив у російських банках.

Тоді ж інший представник Африканського союзу згадав про “історичні міцні братерські відносини” між Росією та Африкою.

Росія не має власного павільйону на COP, але успішно купує лояльність африканських країн. Замість показової дипломатії РФ використовує економічні важелі: продаж нафти й зерна зі знижками, непублічні зустрічі та домовленості.

Антидотом з боку Заходу проти поглиблення впливу Китаю та Росії в Африці є “партнерства справедливого енергетичного переходу”, перше з яких було підписане з Південно-африканською республікою на COP26.

Документ передбачає надання 8,5 млрд дол міжнародної допомоги для підтримки перебудови енергетичного сектору в напрямку використання відновлюваних джерел та поступового згортання вугільної генерації в країні. Очікується, що такі партнерства можуть підписати інші країни.

Справедливий енергетичний перехід та газове питання

В офіційному порядку денному COP27 нема питання про те, чи зможуть африканські країни отримувати міжнародну фінансову підтримку для видобутку, використання та експорту викопного газу в рамках справедливого енергетичного переходу, однак воно активно обговорюється.

На попередньому форумі в Глазго західні країни і фінансові інституції підписали заяву про міжнародну державну допомогу для енергетичного переходу.

Сторони зобов’язалися припинити нову пряму міжнародну державну підтримку проєктів на основі викопного палива до кінця 2022 року, крім обмежених і чітко визначених обставин, які відповідають цілям Паризької угоди.

Перед конференцією в Шарм-ель-Шейху стало відомо, що Німеччина хоче відступити від даної обіцянки і планує взяти участі в газових проєктах в Африці. Ще в травні канцлер Шольц обговорював із Саллом перспективи реалізації нових газових проєктів на африканському шельфі Атлантичного океану.

Реагуючи на це, група Don’t gas Africa з понад ста громадських організацій з Європи та Африки за тиждень до конференції звернулася у відкритому листі до європейських лідерів, закликаючи їх припинити “гонитву за газом”.

Автори цього послання виступили за зменшення залежності Європи від викопного палива і проти використання державних коштів для створення інфраструктури видобутку та експорту нафти і газу в Африці.

Директор дослідницького центру Power Shift Africa Мохамед Адоу заявив, що Європа прагне зробити Африку своєю “заправною станцією”, але не достатньо фінансує сонячну та вітрову енергетику. “Ми не можемо дозволити Африці, яка пропустила індустріалізацію на основі викопного палива, стати жертвою короткозорих егоїстичних колонізаторських інтересів”, — зазначив він.

На користь швидкого переходу до відновлюваних джерел енергії без етапу залежності від викопного газу висловився й прем’єр-міністр Великобританії Ріші Сунак. Великобританія проти виділення міжнародної державної допомоги на газові проєкти і відстоює положення спільної заяви урядів на COP26.

“Сполучене королівство інвестує 65 мільйонів фунтів стерлінгів у низку “зелених” інвестиційних проєктів у Кенії та Єгипті”, — відзначив він.

Як Україна стає ключовою ланкою для декарбонізації світу

“Путін підірвав еру викопного палива. Він ініціював підтриманий Америкою рішучий рух у Європі, спрямований на відмову від російського палива, прискорення заходів з ефективності та перехід на відновлювані джерела енергії. Це те, куди Європа прямувала в будь-якому випадку, але тепер іде набагато швидше”, — сказав американський енергетичний експерт Еморі Ловінс.

У 2022 році Україна вперше представлена на кліматичних переговорах власним павільйоном з тематичними заходами. Його завдання — показати згубний вплив російської загарбницької війни та заручитися підтримкою для ізоляції агресора.

Важливим завданням також є залучення коштів міжнародної допомоги для відродження України та розбудови “зеленої” інфраструктури. Це має стати початком нової кліматичної дипломатії для України, яка і надалі може бути рушієм декарбонізації світу, використовуючи свій потенціал для розвитку відновлюваної енергетики та чистого промислового виробництва.

Високі світові ціни на викопне паливо — потужний ринковий стимул для прискорення переходу на відновлювані джерела енергії. Сонячна та вітрова енергетика в поєднанні із системами накопичення енергії стали найдешевшими рішеннями для задоволення нового попиту на електроенергію, зокрема в Африці, де 600 млн людей досі не мають доступу до електропостачання.

Гострі ризики для енергетичної безпеки та ринкові стимули є більш потужними рушіями кліматичних дій для світових лідерів, ніж краще майбутнє планети через 30 років. Різке зростання цін на викопне паливо і російські танки на кордонах змушують політиків робити вибір, який колись вважався неможливим.

Європа показує, що існують рішення, які сприятимуть радикальним змінам до 2030 року: більше відновлюваних джерел енергії, більше електрифікації і масштабні заходи з енергозбереження та підвищення ефективності.

 

У рамках REpowerEU Єврокомісія планує збільшити потужності відновлюваної енергетики до 1 236 ГВт, встановити 50 млн теплових насосів, забезпечити постачання “зеленого” водню і швидку електрифікацію промисловості.

Зміниться не лише Європа. Високі ціни прискорюють радикальні зміни всюди, бо 80% людей живуть у країнах-імпортерах викопного палива.

Олег САВИЦЬКИЙ