Війна чи бізнес? Кого вдарить російський струм

Відновлення імпорту електроенергії з ворожої Росії спровокувало бурхливу реакцію в експертному середовищі та серед представників різних політичних сил. Постачання було зупинене в розпал воєнних дій у 2015 році, і ось з 1 жовтня торгівля відновилась. Поставки російської електроенергії в Україну почали здійснювати за прямим контрактом між російською компанією “Інтер РАО ЄЕС” з “Юнайтед Енерджі”, наближеною до олігарха Ігоря Коломойського. Імпорт з країни-агресора став можливим завдяки ухваленню новим парламентом поправки до закону “Про ринок електроенергії”. Вона відкрила ширші можливості для імпорту електроенергії з країн, що не є членами Енергетичного співтовариства Євросоюзу.

Вже 7 жовтня зареєстровано петицію з вимогою до президента Зеленського зупинити цей імпорт. Її автор, президент Асоціації енергетики України Олександр Трохимець заявив, що поправки до закону суперечать міжнародним зобов’язанням, взятим на себе Україною у рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

У свою чергу колишній голова Луганської військо-цивільної адміністрації Геннадій Москаль, як завжди, описав ситуацію доступною для простого споживача мовою: “У кого ми купуємо? Ми купуємо в пана Сєчіна (голова Ради директорів “Інтер РАО ЄЕС” — “Главком”), який колись був заступником голови адміністрації президента Путіна. У листопаді 2014 року США наклали на нього санкції… а ми беремо і купуємо електроенергію. У березні цього року Канада на нього також наклала санкції за інцидент з українськими моряками в Керченській протоці... І наша українська фірма купує у пана Сєчіна, в його фірми, де він є головою Ради директорів”.

Москаль вважає неприпустимим відкриття імпорту електроенергії з Росії. Ексчиновник радить враховувати негативну реакцію США на співпрацю України з російською компанією, керівник якої знаходиться під американськими санкціями. “Вибачте, хтось в парламенті їде з глузду і узаконює оці поправки. От завтра ця інформація дійде до Сполучених Штатів Америки. І Держдепартамент спитає: так ви ж просили санкції, ми ввели, а ви у тих, хто під нашими санкціями, купуєте  електроенергію. Я вважаю, що це або некомпетентність, або ж  абсолютно продумана злочинна схема під одного з українських олігархів”, — робить висновки Москаль.

На дешевшу електроенергію із Росії  розраховує не лише компанія, наближена до Коломойського. Загалом п’ять структур викупили право користуватися потужностями, але це ще не факт, що всі вони скористаються ним.

За даними учасників енергоринку, п'ять українських компаній викупили доступ до 1,1 ГВт пропускної здатності мереж для імпорту електроенергії з Росії в жовтні:

• 100 МВт перетину придбала компанія “Юнайтед Енерджі” з орбіти Ігоря Коломойського;
• 301 МВт перетину купила компанія “Де Трейдинг” власника “Донбасенерго” Максима Єфімова;
• 250 МВт придбала “Еру Трейдинг” Ярослава Мудрого і Дейла Пері. Раніше часткою акцій трейдера володів топ-менеджер “Нафтогазу” Андрій Фаворов;
• 249 МВт перетину отримала компанія “ТАС Енергія України” Сергія Тігіпка;
• 199 МВт — “Д Трейдинг”, що входить в ДТЕК Ріната Ахметова.

Американці вже дізналися…

Ініціював скандальну  поправку до закону голова комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус. Зробив він це під благородним приводом —  заради термінового порятунку енергетики від колапсу через брак вугілля на ТЕС. Не вникаючи у суть змін, депутати дружно проголосували за них 18 вересня. Так вищий законодавчий орган відкрив шлюзи для імпорту електроенергії з Білорусі та Росії.

У коментарях “Главкому” Андрій Герус за годину до голосування запевняв, що “з Росії у нас імпорту електроенергії не буде…”.  “Ми, звичайно, будемо обмежувати поставки з Росії для посилення нашої енергетичної безпеки. А от з Білорусі такі поставки можуть бути — вони і сьогодні є, але лише на “ринок на добу наперед”, — пояснював глава комітету.

З великим запізненням, але Герус таки визнав, що електроенергія з країни-агресора таки пішла на український ринок. Щоб зупинити хвилю критики такого рішення нової влади, депутат  запропонував втрутитись у ситуацію уряду. Кабінет міністрів, вважає депутат, має впровадити спеціальне мито на імпорт струму з РФ. “Навіть якщо імпорт  відбуватиметься, то нехай від цього виграє український бюджет, українська держава. Це Кабмін може зробити. Кабмін має механізм упровадження спецмита, санкцій, є ліцензійні умови регулятора. Є багато механізмів, як це можна регулювати”, — пояснив на засіданні профільного комітету парламенту Герус. 

Тим часом тема імпорту електроенергії з ворожої держави набула широкого розголосу. “Як парламентар, я вже зустрічався з американськими партнерами. Вони напряму запитують: як так могло статися, що з російською компанією, яку очолює Сєчін, громадянин Росії, який знаходиться під американськими санкціями саме за агресію проти нас з вами, відновлює бізнес Андрій Герус, депутат цієї Верховної ради. Як це може бути?, — обурився народний депутат від “Батьківщини”, колишній голова Служби безпеки України Валентин Наливайченко. — Вести бізнес з агресором недопустимо, адже це призведе до енергетичної залежності України від Російської Федерації”.

Але бізнес є бізнес. Його більше цікавить дешевша електроенергія тут і зараз, а не проблеми абстрактної енергобезпеки. Саме тому, відстоюючи інтереси промислових споживачів, депутати домагаються зниження ціни на електроенергію не лише за рахунок імпорту з Росії, але й шляхом тиску на НКРЕКП.   

За інтереси Коломойського чи за всіх споживачів?

Член спостережної ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук стверджує, що окремі депутати від “Слуги народу” наполегливо просувають ініціативу про зниження цінових обмежень (price caps) на ринку електроенергії, що має призвести до зниження тарифу ТЕС для бізнесу. В ухваленні такого рішення зацікавлений знову ж Ігор Коломойський, який домагається дешевшої електроенергії для своїх феросплавних заводів, частка електроенергії у собівартості продукції яких сягає 40-50%.

Граничні ціни діятимуть протягом 9 перших місяців з моменту запуску нового енергоринку, який діє з 1 липня. Регулятор розробив методику розрахунку цих показників.

Граничні ціни: для періоду доби з мінімальним навантаженням (в період 00:00-08:00 та 23:00-24:00) — 959,12 грн за МВт-год; для годин із максимальним споживанням (з 08:00 до 23:00) — 2048,23 грн за МВт-год.

Президент Асоціації енергетики України Олександр Трохимець також вважає, що лобісти олігарха Ігоря Коломойського домагались від НКРЕКП зниження цінових обмежень на ринку електроенергії з метою здешевлення струму для його підприємств. Але державний регулятор — НКРЕКП — вирішив не йти на поступки. Таку позицію регулятора спочатку розкритикував новий керівник Міністерства енергетики та довкілля  Олексій Оржель, але з часом таки погодився: ціни знижувати не варто.

За даними “Укренерго”, з 1 жовтня НКРЕКП знизила тариф на послуги з диспетчерського  управління НЕК “Укренерго” з 8,9 грн за МВт-год до 8,04 грн за МВт-год. Крім того, з 1 вересня  НКРЕКП знизила тариф “Укренерго” на передачу в 2,7 раза — до 116,54 грн за МВт-год. А відтак, знизилася ціна для всіх споживачів.

Ринок розсудить…

Регулятор наводить аргументи про необхідність  підготовки генерації до зими, а тому знижувати ціни недоцільно. Хоча, на думку Оржеля, учасники ринку мали всі можливості акумулювати кошти для формування запасів вугілля на зиму. В певній мірі кожна зі сторін має рацію, але правда, як завжди, посередині, тому всіх розсудить ринок. “Цінові обмеження на новому ринку електроенергії діють ефективно. Ті ціни, які складаються на всіх сегментах ринку, вони не перевищують встановлені цінові обмеження”, — заявила голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Оксана Кривенко.

Водночас Андрій Герус продовжує наполягати на необхідності здешевлювати електроенергію через зміну price caps. “Є сенс трохи підвищити нічну ціну, з точки зору цінового обмеження, можливо, близько 10%. А денну ціну можна зменшити на 20%. Таким чином, це може дати додаткове зниження тарифу для кінцевого споживача ще на 9%”, — підрахував Герус. Але не дочекавшись поступок від НКРЕКП, голова профільного комітету парламенту винайшов інший спосіб — поновлення імпорту з Росії. Ця країна може собі дозволити постачати електроенергію за демпінговими цінами: там і вугілля вдосталь, і газу вистачає. А от для України це вже питання власної енергозалежності. “Росія сьогодні — абсолютно неринкова країна, вони можуть демпінгувати для того, щоб боротися з нашою генерацією… Це дуже небезпечна логіка — гратися з російською електроенергією. Доктрина України — інтегруватися з європейською енергосистемою, а ми робимо крок назад, — робить висновок заступник голови комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко.

Енергетична євроінтеграція чи назад в Росію?

У 2017 році в Брюсселі керівник “Укренерго” Всеволод Ковальчук підписав угоду про умови майбутнього об’єднання енергосистем України і Молдови з енергосистемою континентальної Європи. В угоді на це відведено п’ять років, тобто до 2023 року. Одна з головних вимог вже виконана — Закон про енергоринок, який робить можливою інтеграцію в загальноєвропейську енергосистему, вже запрацював з 1 липня. 

Україна була зацікавлена у приєднанні до  енергетичного ринку Європи з його величезними експортними можливостями. Через Україну на Захід пролягли високовольтні ЛЕП, потужність яких — 6000 МВт — це втричі більше, ніж потужність ліній електропередач з України до Росії. В 1995 році уряд ухвалив рішення про інтеграцію окремої південно-західної частини української енергосистеми — “острова Бурштинської ТЕС”.

І лише в 2002-му “енергоострів” відділили від загальнодержавної енергосистеми і  синхронізували з енергосистемою UCTE (пізніше перейменовану в ENTSO-E). Згодом планувалося інтегрувати з UCTE всю енергосистему України. Але через небажання Кремля, який мав потужну п’яту колонку у наших владних кабінетах, європейські устремління “успішно” блокувалися, тому експеримент затягнувся на невизначений термін. Війна кардинально змінила політику  керівників держави — Україна почала відвойовувати втрачені позиції. Підписання згаданої вище угоди — “зелене світло” для  інтеграції з енергосистемою ENTSO-E, де діють прозорі правила для бізнесу, а також більш низькі ціни на електроенергію.

Система ENTSO-E (European Network of Transmission System Operators for Electricity) створена в липні 2009 року — вона об’єднала  6 існуючих на той час галузевих асоціацій ATSOI, BALTSO, ETSO, NORDEL, UCTE и UKTSOA, куди входить 42 національні енергетичні компанії Європи.

Об’єднання енергосистеми України з ENTSO-E відкриває нові можливості для нарощування експортного потенціалу. “Україна може стати базовою країною для виробництва та транспортування в європейські країни одного з найбільш високотехнологічних товарів — електроенергії”, — вважає колишній міністр енергетики Іван Плачков. З України на Захід пролягають потужні артерії електропередач міждержавного значення. Вони з’єднують нашу країну з енергосистемами Росії, Молдови, Білорусі, Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії. Існуючих потужностей достатньо, щоб реалізувати комерційні інтереси України, адже потреби Заходу в електроенергії постійно зростають.

Наталка ПРУДКА