Восьмий місяць поспіль в “мінусі”: Чому в Україні падає промисловість

Навіть за умов постіндустріальної економіки промисловість для України залишається джерелом створення ВВП, робочих місць та припливу валюти в країну.

Наразі це питання як ніколи актуальне, адже в останні місяці ситуація в промисловому секторі країни значно погіршилася. Виробництво з травня 2019 року стабільно скорочується і наприкінці року падіння набуло катастрофічних темпів.

Напередодні Держстат опублікував дані за січень 2020 року і вони так само виявились невтішними: за перший місяць року промисловість впала ще на 5,1%

Що відбувається з українською промисловістю, які галузі її тягнуть додолу, наскільки довго це триватиме і як на це планують реагувати в уряді, пояснює ЕП.

Хронологія падіння

Узимку 2018-2019 років промисловість не росла. У березні 2019 року обсяги промислового виробництва зросли вперше за чотири місяці — на 2,1%. У квітні зростання прискорилося до 5,2%.

Проте з травня промисловість сповільнювалася уже впродовж восьми місяців.

Наприкінці 2019 року падіння промислового виробництва набуло найвищих темпів з 2014-2015 років, коли почалася війна. У жовтні цей показник знизився на 5%, у листопаді — на 7,5%, у грудні — на 8,3%.

Загалом за підсумками 2019 року промисловість скоротилася на 1,8%, хоча у Мінекономіки прогнозували зниження лише на 0,6%.

Для порівняння: у 2018 році промислове виробництво зросло на 1,1% порівняно з 2017 роком. У 2017 році зростання становило 0,4%, у 2016 році — 2,8%.

Проте це лише цифри. На що ще тут слід звернути увагу? 

По-перше, під впливом зовнішніх та внутрішніх факторів сильно знизилися ціни на товари основних промислових виробників. У грудні 2019 року  вони становили 92% від грудня 2018 року. У добувній промисловості ціни за цей період взагалі впали на 77%.

По-друге, промисловість у 2019 році падала не у всій країні. У Вінницькій області цей показник зріс на 13,5%, в Одеській — на 7,3%, у Рівненській — на 5,8%. Найбільші ж темпи падіння показали Хмельницька область — 14,8%, Закарпатська — 14,3% та Чернігівська — 10,1%.

По-третє, найсуттєвіший внесок у скорочення промислового виробництва внесло металургійне виробництво.

Від падіння цін на енергоносії значно зменшилися нафтопереробка та видобуток газу. Через теплу зиму відбулося природне зниження попиту на електроенергію, газ та вугілля.

Крім цього, падіння зазнали текстильне та деревообробне виробництва, випуск кузовів, деталей для автотранспорту, електроустаткування, тютюнових виробів.

Що тягнуло промисловість вниз

На падіння промисловості вплинула сукупність чинників — політика НБУ щодо облікової ставки та курсу гривні, тепла зима, падіння цін на світових ринках на металургійну продукцію і навіть підписання угоди про асоціацію з ЄС.

Ще один вагомий фактор — стагнація у харчовій промисловості.

“Якби харчова промисловість показала помітне зростання, загальний результат промислового виробництва був би набагато кращим, адже питома вага цієї галузі теж висока. Її слабкі показники за останні два роки пояснити складно, беручи до уваги високі темпи приватного споживання і помірне зростання імпорту продуктів”, —  розповіла аналітик Concorde Capital Євгенія Ахтирко.

Ще один з секторів, який регулярно втрачає позиції — це машинобудування.

У 2019 році виробництво автомобілів у світі знизилося на 14,2%. Це так само вплинуло і на українське машинобудування.

“Для галузі характерна нестабільність потоку замовлень, і це повною мірою проявилося в грудні”, — пояснює голова аналітичного підрозділу групи ICU Олександр Мартиненко.

Крім того, як і раніше, дає про себе знати закриття ринку РФ для української машинобудівної продукції, тоді як просування на інші зовнішні ринки йде важко через високу конкуренцію і несприятливу світову кон'юнктуру.

На галузь також вплинуло технологічне переоснащення. За даними уряду, у 2019 році промислові підприємства масово проводили модернізацію.

“Були й інші фактори: протекціоністські заходи з боку США, за якими слідували кількісні обмеження Євросоюзу, тепла погода, менший урожай овочів і фруктів, що вплинуло на харчову промисловість, високі темпи підвищення зарплат.

Негативний вплив цих чинників був підсилений зниженням цінової конкурентоспроможності вітчизняних підприємств через зміцнення обмінного курсу”, — наголосили в Мінекономіки.

Зупинимось на окремих пунктах.

Світові тренди

Одним з ключових факторів зниження промислового виробництва в Україні є глобальні процеси.

“Падіння промисловості у ЄС в 2019 році становило 1,1%, а в грудні поглибилося до 3,9%, зокрема, в Естонії — на 9,9%, Румунії — на 8,9%, у Німеччині — на 7,2%”, —повідомили ЕП в Мінекономіки.

“Ключовий торговий партнер України — ЄС — продовжував відчувати на собі негативні наслідки торгових воєн і зниження обсягів глобальної торгівлі.

Лічені країни з блоку ЄС показали зростання промислового виробництва в грудні. Серед них була Польща з ростом на 1,3% порівняно з 2018 роком. В цілому ж промислове виробництво ЄС знизилося на 3,6%”, — додає Олександр Мартиненко з ICU.

Що з металургами

Металургійне виробництво в Україні зменшилося на 3,1% за рік (на 10% у грудні), що мало найбільш вагомий внесок у загальне падіння промисловості.

Частина потужностей була на ремонті, інші постраждали через зміцнення гривні і зниження цін на чорні метали в світі.

“Зниження цін на світових ринках змусило українських виробників зменшувати обсяги виплавки металу. У грудні-січні ситуація дещо виправилася, але залишаються високі ризики через карантин в Китаї”, — наголошує заступниця директора Центру економічної стратегії Марія Репко.

Китай — один з найбільших гравців ринку металів і руди, тож зниження попиту може істотно підштовхнути ціни вниз.

Крім того, існують великі питання до якості сировини, що видобувається.

“Українська руда неконкурентоспроможна, — бідкається співрозмовник ЕП в уряді. — Якість металу низька, тому навіть українські виробники змушені купувати руду навіть у Придністров'ї та Білорусі”.

Ефект “Укрзалізниці”

Ще одна проблема, через яку постраждали ті ж самі металурги — складнощі із залізничною інфраструктурою.

Перевезення вантажів у 2019 році, за даними Держстату, збільшилися на 8% порівняно з 2018 роком. Однак поки перевезення автомобільним і річковим транспортом зростали, показник залізниці скоротився на 1,9%.

“Минулого року суттєво зросло навантаження на чорноморські порти, що було пов’язано зі збільшенням перевалки зерна, вугілля та металів, які переорієнтовувалися з європейського напрямку та азовських портів.

У результаті виникали постійні “вузькі місця” як у самих портах, так і на під’їзді до них залізничним та автомобільним транспортом”, — пояснили в Мінекономіки.

Великі компанії давно скаржаться на “Укрзалізницю”: їм бракує і вагонів, і тяги. Для вирішення цієї проблеми було підписано контракт з General Electric на поставку тепловозів. Наразі ведуться перемовини і щодо купівлі електровозів.

Трохи виправити ситуацію допоможе допуск на колії УЗ приватної тяги. Компанії готові інвестувати у вагони, якщо не буде перешкод з боку “Укрзалізниці”.

Як виправити ситуацію

Найгірше в падінні промислового виробництва — системність цього явища.

“Падіння промисловості стало системним і вимагає швидких дій держави. Мінекономіки працює над підписанням меморандуму з галуззю щодо першочергових кроків, стратегії і плану дій із захисту і розвитку промисловості”, — заявив у грудні міністр розвитку економіки Тимофій Милованов.

Уряд створив відповідний координаційний центр 19 лютого. Його очолив прем'єр-міністр Олексій Гончарук.

“Центр об'єднає держоргани з галузевими асоціаціями, представницькими органами, директорами промислових підприємств. До складу центру увійшли представники Мінфіну, Мінінфраструктури, Мінекоенерго, Державної податкової служби і Державної митної служби”, — розповіли в пресслужбі Мінекономіки.

Ситуація з падінням промисловості може призвести і до нових кадрових призначень. Прем'єр-міністр Олексій Гончарук напередодні заявив, що уряд шукає людей” і підтвердив, що зустрічався з цього приводу з бізнесменом і колишнім політиком Сергієм Тігіпком.

“Нам дійсно треба підсилення радниками, можливо, на якусь посаду в уряді, людьми, які дуже добре розуміють, що таке промисловість”, — заявив він на брифінгу після засідання Кабміну 26 лютого. 

Очікування та прогнози

Що буде далі? Наразі очікування уряду щодо зростання промисловості консервативні: падіння триватиме, але меншими темпами.

“Уповільнення буде меншим, ніж в останні місяці 2019 року, оскільки окремі види діяльності відчують позитивний вплив від введення в дію нових виробничих потужностей, незначного покращення зовнішньої кон'юнктури на сталь, збільшення сировинної бази з боку сільського господарства, стабільного внутрішнього споживчого попиту”, — очікують в Мінекономіки.

Так, великі підприємства восени 2019 року почали ставити цехи на ремонти та переобладнання.

“За перші дев'ять місяців 2019 року капітальні інвестиції в добувній промисловості зросли на 34%, у постачанні електроенергії та газу — на 38%, у харчовій промисловості — на 42%, у металургії — на 34%. Модернізація створює підґрунтя на майбутнє”, — повідомили ЕП в міністерстві.

У 2020 році з'явилися перші оптимістичні новини. У січні металургійна галузь відновила обсяги випуску: порівняно з груднем 2019 року обсяги виробництва прокату зросли на 29,4%, сталі — на 14,6%, чавуну — на 4,9%.

Також у міністерстві запевнили, що постійно спілкуються з Національним банком щодо більшої прогнозованості курсу гривні до долара.

Тимчасом експерти більш песимістичні.

“Зовнішні ризики для промисловості високі: глобальне економічне зростання на початку 2020 року може сповільнитися, у тому числі — через наслідки боротьби з епідемією коронавірусу. У цій ситуації в групі найбільшого ризику опиняються металурги та машинобудівники”, — прогнозує Мартиненко.

Експерти нагадують, що частка промисловості у ВВП в останні роки невпинно падає: з 2001 року цей показник знизився на 6 п. п. до 20%. Натомість частка послуг у структурі ВВП зросла на 10 п. п. до 51%.

У компанії Concorde Capital кажуть, що падіння промисловості компенсується високими темпами зростання в будівництві (близько 20%) і торгівлі. За розрахунками Ахтирко, у 2020 році промислове виробництво зросте на 1%.

Олександр КОЛЕСНІЧЕНКО