Влада веде Україну до краху

Два місяці тому у світі почалася друга хвиля кризи. Фондовий, товарний і валютний ринки сильно трясе. Економічна влада США, ЄС та інших країн обговорюють найбільш песимістичні перспективи, а також намагаються вжити якихось превентивних заходів для пом'якшення майбутнього падіння.

В Україні ж, як співається у відомій пісні, “все хорошо, прекрасная маркиза”.

Нацбанк тримає курс гривні до долара на незмінному рівні, а глава відомства Сергій Арбузов і прем'єр-міністр Микола Азаров переконують всіх у стабільності національної валюти не тільки до кінця 2011 року, але і в 2012 році. Зокрема, в проекті держбюджету на 2012 рік закладено курс 8,1 гривні за долар.

Приводить влада і аргументи на користь такої валютно-курсової політики. Мовляв, завдяки стабільній гривні в Україні не підстрибне інфляція через подорожчання імпорту у випадку девальвації, і буде чудово почуватися бізнес.

Також не погіршаться умови обслуговування валютних кредитів для тих, хто раніше набрав їх на придбання житла, землі або автомобілів. А ще стабільний курс гривні на користь банківській системі країни, оскільки в разі її ослаблення збільшиться частка “поганих” кредитів, яка і без того велика.

Таким чином, голови уряду і Нацбанку проводять дуже “мудру” і “корисну” для держави валютно-курсову політику. Принаймні, так, мабуть, вони самі вважають. Якщо ж так і є, то всі українці повинні радіти і бути спокійними за своє майбутнє.

Однак якщо згадані українські керівники “мудрі” і “корисні” для країни, то їх російські колеги — зовсім навпаки. Не хочеться застосовувати грубих антонімів до наведених вище прикметників, тому скажемо м'яко: російська влада “немудра” і “некорисна”.

Курс рубля до долара, за даними ЦБ Росії, 28 липня 2011 року становив 27,4 до 1, але потім російська валюта все падала й падала, і 23 вересня курс сягнув 31,9 рубля за долар. Таким чином, менш ніж за два місяці долар подорожчав до рубля на 16%.

Оскільки співвідношення гривні до долара за цей час майже не змінилося, то гривня до російського рубля зміцнилася на ті ж відсотки: на 16,2% за даними НБУ.

Також “немудрою” виявилася влада Туреччини. За означений період турецька ліра девальвувала до долара та української гривні на 9,7%. Не виявили “мудрості” і в Польщі: злотий з 28 липня по 23 вересня впав до долара і гривні на 8,3%.

В Англії теж “погано думали”: фунт стерлінгів девальвував до долара і гривні на 6,2%. Розчарувала й Канада: американська та українська валюти подорожчали щодо канадського долара на 9,5%. Влада далекої Австралії теж “зганьбилася”: курси долара і гривні зросли до австралійського долара на 12,3%.

Білоруси туди ж. Їх рубль послабшав до американської та української валют з кінця липня на 11%. У Білорусі президент “мудро” тримав стабільний курс дуже довго, а навесні 2011 року “зайчик” дострибався, потужно обвалившись в одну мить.

Навіть Китай, який давно лають за політику слабкого юаня, і який в останній рік під тиском США та ЄС трохи зміцнив юань до долара, в останні тижні не витримав. Китайський юань знову почав девальвувати до долара і, відповідно, до гривні.

Цей список можна продовжувати. Однак якщо без іронії: чому всі перераховані вище країни пішли останнім часом на девальвацію своїх валют до долара?

Наприклад, золотовалютні резерви Росії становлять 530 мільярдів доларів, тоді як в Україні — лише 38 мільярдів доларів, і сальдо зовнішньої торгівлі там позитивне, а в Україні — негативне. Та й вибори у РФ відбудуться вже у 2012 році.

Тобто у Росії є набагато вагоміші причини і можливості не допускати девальвації рубля порівняно з Україною, проте у Москві цього не роблять. Навпаки, там послаблюють свою валюту — як і в Польщі, Туреччині, Канаді, Австралії, Англії і Китаї.

Відповідь очевидна: керівники цих країн дбають про національних товаровиробників. Вони побачили і належним чином оцінили ситуацію, яка складається в останні місяці. Зокрема, уряди і центробанки держав напевно “помітили” динаміку курсових коливань двох провідних світових валют — долара і євро.

Долар за два останні місяці зміцнився до євро з 1,45 долара до 1,35 долара за євро — зниження курсу на 7,4%. Держави єврозони — великий зовнішньоторговельний партнер для усіх держав, тому країна, яка залишила в таких умовах незмінним курс своєї валюти до долара, зміцнила тим самим свою валюту до євро.

Це погіршує умови для експорту в Європу, а імпорт європейських товарів, навпаки, зростає. Ослаблення ж національної валюти, особливо в умовах наростання світової кризи, здатне захистити власного товаровиробника.

Саме тому уряди і центробанки названих вище держав девальвують свої валюти до долара. Вони добре пам'ятають події 2008-2009 років і хочуть пом'якшити удар.

Українська ж влада йде “особливим” шляхом. Вона бездарно або зловмисно вбиває свою економіку, істотно зміцнюючи гривню щодо валют ЄС, Росії, Польщі, Туреччини, Білорусі, які є великими торговельними партнерами України.

Через це вже у вересні для Києва обов'язково погіршаться умови торгівлі з даними державами, що призведе до зниження припливу валюти в Україну, скорочення виробництва, зменшення надходжень до бюджету, зростання безробіття.

Все це елементарні для економістів речі, але Азаров та Арбузов вважають інакше. У зв'язку з цим українській економіці потрібно готуватися до дуже важких часів.

Юрій ГЛУХОВ