Випалена земля. Як бізнес повертається на Херсонщину та чому шлях буде непростим?

 Українська армія звільнила Херсон від окупантів, але ті залишили в місті чимало “подарунків”: знищену інфраструктуру, розграбовані підприємства і заміновані об’єкти.

За даними Нацполіції, з 280 тис мешканців Херсона в місті лишилося близько 80 тис людей. Ця цифра до холодів може змінитися: напередодні Мінреінтеграції оголосило про добровільну евакуацію з Херсонської області за кошти держави.

Частково бізнес повертається в місто. Здебільшого це компанії, які надають критично важливі послуги: транспорт, зв’язок, пошти та банки. Великі підприємства Херсонщини переважно не можуть відновити роботу.

По-перше, частина з них перебуває в окупованій частині області. По-друге, Херсон поки що закритий, і не всі підприємства мають доступ до своїх потужностей.

Дев’ять місяців окупації

3 березня 2022 року російська армія захопила будівлю Херсонської облдержадміністрації. З цього моменту почалася майже дев’ятимісячна окупація регіону.

Росіяни намагалися не тільки заволодіти херсонськими підприємствами, а й утримати людей, які на них працювали.

Великі українські компанії не бажали підігрувати окупантам і самотужки вивозили своїх робітників на підконтрольні Україні території. За лічені дні можливість продовжувати роботу на Херсонщині втратили навіть супермаркети.

Щоб оживити економіку регіону та змусити її працювати на себе, окупанти передавали українське майно в управління “лояльним підприємцям”. У гіршому випадку його просто вивозили до Росії.

Деяким компаніям вдавалося певний час працювати на Херсонщині після окупації.

Наприклад, “Укрпошта” до кінця червня підтримувала роботу відділень на окупованих територіях для виплати пенсій, банки працювали автономно, а магазини “Епіцентр” продовжували торгувати завдяки запасам.

Великою проблемою для бізнесу стала втрата логістичного зв’язку з Україною. Через це по всій країні почали зникати товари, які вироблялися на Херсонщині, наприклад, продукція компаній “Чумак”, Danone, “ДМК Таврія”.

Найбільше від знищеної логістики постраждали невеликі фермери.

Через відсутність доступу на український ринок їм довелося здавати овочі за безцінь на місцевих гуртових точках, звідки товар ішов здебільшого в окупований Крим. У піковий сезон деякі фермери просто викидали овочі на смітник.

Коли Збройні сили України змусили окупантів тікати з правого берега Херсонщини, росіяни викрадали все: транспорт, обладнання із заводів та лікарень, комп’ютерну техніку з банків, експонати з музеїв і навіть тварин із зоопарку. 

До того ж окупанти повністю розікрали та знищили комунальну інфраструктуру, чим ускладнили повернення українського бізнесу.

Мобільні оператори

Під час захоплення міст росіяни нищили зв’язок на окупованих територіях. Щоб побороти цю проблему, українському бізнесу довелось об’єднатися.

“Київстар”, Vodafone і lifecell разом з Мінцифри запустили послугу національного роумінгу, яка дозволила людям використовувати сигнал іншого оператора, якщо вони втратили зв’язок зі своїм.

Щоб зберегти бодай якийсь контакт, інфраструктуру лагодили в умовах бойових дій.

“У квітні наша ремонтна бригада під ворожими обстрілами героїчно відновила оптичну мережу, на базі якої працювали всі оператори в Херсонській області.

Завдяки цьому певний час вдалося тримати мережу для херсонців, допоки агресор не вимкнув її в кінці травня”, — розповіли ЕП в пресслужбі lifecell.

За словами директора департаменту мобільного інтернету Мінцифри Станіслава Прибитька, деякі технічні спеціалісти ремонтували мережі в окупованих містах, маючи лише доступ до обладнання. 

У компанії “Київстар” ЕП розповіли, що окупанти намагалися під'єднатися до українських базових станцій. Водночас у магазинах lifecell продавали російські стартові пакети.

Однак повноцінно налагодити свій зв’язок росіяни не встигли. Під час відходу на лівий берег вони вивезли цінне обладнання і замінували всі українські мережі. Повернути місту український зв’язок тепер складно.

“Кожен обʼєкт, кожен кабельний колодязь у місті закиданий мінами та гранатами, тому відновлення роботи стільникових базових станцій просувається не так швидко, як би хотілося. Головне слово — за саперами”, — зазначили в “Київстарі”.

18 листопада в Херсоні працювали чотири стільникові базові станції “Київстару”, хоча до війни їх було 88. Ці станції поки що живлять дизельні генератори, які надає військова адміністрація міста.

“Щодня на центральну площу міста приходять сотні людей, адже саме там розташована одна з базових станцій “Київстару”.

Супермаркети і харчове виробництво

На правому березі Херсонщини серед великих продуктових мереж працювали два гіпермаркети “Епіцентр”, три магазини “Сільпо” і 26 АТБ.

Українські супермаркети для окупантів були зручним об’єктом для мародерства та можливістю заробити на потребах населення. Росіяни не лише грабували торговельні точки, а й захоплювали їх та відкривали там власні мережі.

Частина херсонських АТБ перетворилася на АБЦ, а дизайнерське “Сільпо” в місцевому ЦУМі — на “Сытный маркет”. Обидва гіпермаркети “Епіцентр” кілька місяців працювали на старих запасах, однак у червні колаборанти їх захопили.

Українські магазини окупанти використовували як точки збуту російських товарів, які завозили переважно з Криму. Після виходу росіян з Херсонщини частина магазинів виявилася розгромленою, а населені пункти — знеструмленими.

Першою з великих мереж до Херсона повернулася мережа АТБ. 23 листопада вона планує відкрити там три магазини.

Відновлення виробництв харчової продукції відбудеться не скоро. В українському офісі компанії Danone розповіли, що на заводі в Херсоні виробляли продукти “Активіа”, Danone та “Растішка”.

Робота там зупинилася в лютому, більшості працівників компанія допомогла евакуюватися. Внаслідок бойових дій частково пошкоджені дах адміністративної будівлі заводу та кілька ферментаційних ємностей.

До втрати контролю над заводом команда релокувала частину виробничих процесів на свій завод на Полтавщині і там відновила виробництво згаданої лінійки товарів.

“З початку літа ми вже не могли моніторити ситуацію на виробничому об’єкті в Херсоні. Як нам відомо, об’єкт не використовувався, спроб запуску виробництва не було.

Місто наразі закрите, повідомляється про заміновані ділянки. Відповідні служби працюють. До отримання дозволу від цих служб ми не можемо оглянути наш об’єкт та оцінити стан справ на локації”, — зазначили ЕП в пресслужбі компанії.

Поштові сервіси

На державну “Укрпошту” покладене завдання роздавати пенсії, тому компанія намагалась триматися в окупованих містах якомога довше. Банки припинили отримувати готівку, однак кошти для виплати пенсій та зарплат знаходили.

Гроші на виплату пенсій “Укрпошта” брала з платежів за комунальні та інші послуги. Компанія створила своєрідну закриту фінансову систему на окремій території, яка функціонувала до кінця червня.

На деокупованих територіях “Укрпошта” мала 140 стаціонарних та 73 пересувні відділення. Після відступу росіян роботу змогли відновити лише кілька з них.

Зазвичай поштові компанії швидко повертаються в деокуповані райони, однак до повноцінного відкриття ще далеко.

За словами заступника гендиректора “Укрпошти” з розвитку мережі Дмитра Поліщука, у відділеннях на деокупованих територіях зазвичай залишалися голі стіни, бо окупанти крали техніку та меблі.

“Нова пошта” мала в Херсоні 26 стаціонарних відділень та 207 поштоматів.

Певний час після деокупації компанія буде представлена в місті двома стаціонарними відділеннями та одним вантажним, які працюватимуть завдяки генераторам і терміналам Starlink по шість годин на добу.

Там же місцевим жителям дозволяють заряджати телефони і зв’язуватися з рідними.

Банки

В інтерв’ю виданню “Настоящее время” заступниця голови Нацбанку Катерина Рожкова розповіла, що після окупації Херсонщини частина українських банків не припинила роботу. Вони працювали автономно, без доступу до готівки.

Виживали завдяки безготівковим операціям та грошам, яка залишалися в регіоні. Однак влітку росіяни почали готуватися до “референдумів”, запроваджуючи в обіг рублі та витісняючи готівкову гривню.

Банки зазнавали нападів, а співробітники — тиску та погроз. У підсумку всі відділення українських банків закрилися, а комп’ютерне обладнання окупанти розікрали під час відступу на лівий берег.

Через кілька днів після остаточного звільнення регіону про часткове повернення оголосили державні Приватбанк, Укргазбанк та Ощадбанк. Їх роботу теж забезпечують генератори і термінали Starlink.

Мережі АЗС

Ще до закінчення стабілізаційних робіт на звільнені території Херсонщини повернулись і українські мережі АЗС.

Так, компанія WOG на деокупованих територіях правого берега Херсонщини має два автозаправні комплекси, однак жоден з них поки не вдалося повернути до роботи.

Один з них — у Чорнобаївці, він зазнав суттєвих руйнувань, і компанія вже почала його відновлення. “Доступу до другого АЗК ми наразі не маємо через мінування”, — заявили у прес-службі.

При цьому на тимчасово окупованих територіях лівобережжя Херсонщини, а також Запорізької, Донецької та Луганської областей знаходяться ще 14 АЗК мережі WOG.

Доступу до них компанія не має, але за наявною інформацією, заправки на окупованій території частково або повністю зруйновані та майже всі розграбовані.

Ще більших втрат зазнала ОККО. До війни у компанії було 430 заправок, з них зараз 30 не працюють. І це не тільки на окупованій території, а також невідновлені АЗК у Харкові та Київській області.

Що стосується звільненого Херсону, то на сьогодні у місті працюють вже три заправки. “Поставки пального та продуктів харчування вже налагоджені”, — наголосили у прес-службі.

У компанії наголошують, що припинили будь-яку діяльність своїх об’єктів на тимчасово окупованій території, при цьому зазначають, що захоплена інфраструктура може знаходитись під контролем та управлінням представників окупаційної влади та російських військових.

Досі окуповані

Розташований у Каховці завод відомого виробника кетчупів, соусів та майонезів ”Чумак”, яким володіє агропромислова корпорація “Дельта вілмар”, наразі контролюють окупанти.

“Коли завод взяла під контроль так звана тимчасова адміністрація Херсонської області, ми повідомили у всі інстанції, що більше не контролюємо його. З того часу контакт з підприємством втрачений.

Знаємо, що завод не працює, але він не зруйнований”, — пояснив гендиректор “Чумака” Андрій Левчук.

Незважаючи на втрату головного активу, компанії вдалося налагодити виробництво деяких продуктів у Луцьку завдяки допомозі конкурента — компанії-виробника бакалійної продукції “Луцьк. Фудз”, ТМ “Руна”.

У травні на потужностях волинського виробника “Чумак” почав виробляти продукцію за своєю рецептурою і під своїм контролем. У магазинах уже можна зустріти томатну пасту, азійські соуси, макарони та майонез “Чумак”.

“На черзі — запуск виробництва кетчупу. Наше завдання — повернутися на полиці в усіх категоріях, у яких ми були до 24 лютого. Не в такому асортименті, але дві-три основні позиції в кожній категорії повинні бути”, — каже Левчук.

Наразі об’єми маленькі, але невдовзі компанія планує вийти на 30% від довоєнного рівня.

У сусідній Новій Каховці розташований ще один відомий виробник — коньячний завод ”Таврія”, який належить дніпровському бізнесмену Валерію Шамотію. Власник і керівництво компанії про стан заводу не розповідають.

Міський голова Нової Каховки Володимир Коваленко заявив, що росіяни почали вивозити із заводу обладнання. Він припустив, що загарбники могли вкрасти автоматичні лінії розливу та спирти для унікального колекційного коньяку.

В окупації перебуває ще одне велике підприємство Херсонщини — вітропарк “Віндкрафт Україна” шведського бізнесмена Карла Стурена (колишній співвласник “Чумака”, який переїхав в Україну у 1994 році).

“Віндкрафт” володіє пʼятьма вітроелектростанціями в Херсонській області потужністю 335 МВт, це 20% від загальної кількості в країні.

В Українській вітроенергетичній асоціації повідомляли, що через бойові дії були пошкоджені чотири вітрові турбіни компанії “Стурена”. Соболевський зазначав, що росіяни оглядали ВЕС, аби приєднати їх до кримських.

Богдан МІРОШНИЧЕНКО, Дмитро ДЄНКОВ, Ярослав ВІНОКУРОВ