Велике прання: чому історія з хабарем 5 мільйонів — лише початок

Недавно Служба безпеки України затримала на хабарі співробітника Фонду гарантування вкладів Юлію Приходько, яка працювала ліквідатором низки невеликих дніпропетровських фінансових установ.

Випадок корупції у фонді, мабуть, нікого не здивував.

Проте громадськість та фінансовий ринок були приголомшені розміром хабара. 5 млн дол, які Приходько начебто вимагала у голови правління Актабанку, автоматично робили її одним з номінально найбільших корупціонерів країни.

Печерський суд Києва обрав їй запобіжний захід у вигляді утримання під вартою до 6 серпня з можливістю внести заставу 130 млн грн. Це навіть більше, ніж застава скандального голови ДФС Романа Насірова, — 100 млн грн.

Що насправді стоїть за цим затриманням і чому схожа доля найближчим часом може чекати інших ліквідаторів банків?

Колесо “нефортуни”

“ГПУ спільно з управлінням “К” СБУ під час отримання неправомірної вигоди в сумі 5 млн дол затримано одну з уповноважених осіб Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, яка розробила злочинну схему вимагання та одержання хабарів від керівників банківських установ, до яких введено тимчасові адміністрації”, — написав на своїй сторінці у Facebook генпрокурор Юрій Луценко 7 червня.

“5 млн дол — ціна невтручання ліквідаторів та інших осіб фонду у порядок погашення банківськими установами зобов'язань перед кредиторами та реалізацію високоліквідних активів за заниженими цінами”, — пояснив Луценко.

Така новина приголомшила більшість співробітників Фонду гарантування, оскільки про деталі затримання знали лише одиниці. “Враховуючи важливість спецоперації та вжиті заходи з метою уникнення витоку інформації, про її проведення було обізнане вкрай обмежене коло осіб: директор-розпорядник фонду та керівники відповідних профільних підрозділів”, — відповіли на запит ЕП у ФГВ.

Це насамперед показово тим, що близький до президента Петра Порошенка голова Фонду гарантування Костянтин Ворушилін не став загладжувати цю справу, а навпаки — не перешкоджав слідчим органам.

ЗМІ швидко ідентифікували уповноважену особу фонду. Нею була Юлія Приходько. Раніше вона працювала лише в дніпропетровських банках: “Меліор банку”, Інтеркредитбанку, банку “Аксіома” та Актабанку.

Саме останнього і стосувався епізод, за яким вона перебувала під наглядом СБУ. Кримінальне провадження почалося ще 13 березня 2017 року за фактом вимагання коштів у колишнього голови правління Актабанку.

Актабанк — невелика дніпропетровська фінансова установа, яку преса пов'язувала з бізнесменом Вадимом Єрмолаєвим. Тимчасову адміністрацію в банк було введено ще у 2014 році за часів головування в НБУ Степана Кубіва.

За даними співрозмовників ЕП, знайомих із ситуацією, Приходько вимагала гроші за документи, які б дозволили вивести з банку частину активів. “Під час обшуку ці документи були знайдені у неї вдома”, — розповідає джерело ЕП у фонді.

У матеріалах слідства вказано, що Приходько вимагала гроші “за невжиття заходів щодо визнання в судовому порядку нікчемними угод, укладених у 2014 році вказаним банком з позичальниками та вкладниками, за невтручання ліквідаторів та інших осіб фонду у безперешкодне погашення установою зобов'язань перед кредиторами та за нездійснення реалізації високоліквідних активів вказаної банківської установи на аукціонах за заниженими цінами”.

Сакральна жертва

Випадки корупції у Фонді гарантування вкладів, очевидно, траплялися й раніше. До цього у фонді неоднозначно натякали, що їм важко контролювати таку велику кількість ліквідаторів банків. Проте зазвичай усе закінчувалося звільненнями.

Цей же випадок став унікальним не тільки за розголошенням, а й за сумою хабара. Проте співрозмовники ЕП у фонді не підтверджують, що Приходько вимагала саме 5 млн дол, хоча на цю суму вказують матеріали слідства. Така версія має право на життя, оскільки важко зрозуміти, як в банку з балансом, оціночна вартість якого становить близько 180 млн грн, вимагають хабар розміром 130 млн грн.

“Приходько дзвонила начальнику відділення Укргазбанку, говорила, що для неї дещо принесуть і вона вирішить, що з цим робити. Це факт. Другий факт, що насправді мова йде не про цю суму. Скоріше за все, це зроблено для того, щоб привернути до цього випадку максимум уваги. Заява про сотні тисяч доларів, можливо, такого резонансу не спричинила б”, — каже співрозмовник ЕП у фонді.

Більше того, Приходько у ролі “сакральної жертви”, скоріше за все, опинилася випадково. Якби не планова ротація у фонді, то, можливо, першим затриманим став би інший ліквідатор, оскільки, за інформацією джерел ЕП, СБУ розслідує роботу цілої групи ліквідаторів Фонду гарантування.

За кілька днів до затримання Приходько в рамках планової ротації призначили ліквідатором банку “Форум”. Схоже, саме це зіграло з нею злий жарт.

“Коли було ухвалене рішення перевести Приходько у “Форум”, це, швидше за все, почало її підганяти. Буквально через 48 годин вона повинна була приступити до роботи у “Форумі”, —- розповідає співрозмовник ЕП у фонді.

Перша, але не остання

“Ми знаємо, що деякі уповноважені особи отримують винагороди від колишніх власників банків. Вони самі це говорять, але ми нічого зробити не можемо. Їх можна звільнити, але тоді потрібно пересваритися з половиною депутатів. Після цього почнуть дзвонити з іншої вулиці”, — пояснює співрозмовник ЕП у фонді.

У фонді почалося кілька кардинальних інституційних змін, які повинні мінімізувати порушення на рівні ліквідаторів банків. По-перше, продаж активів перейшов до повноважень Консолідованого офісу продажу активів, що мінімізує втручання у процес. По-друге, планується централізувати управління активами.

“Зараз вже важко зробити махінації при продажах, бо цей процес централізований. Залишилася друга частина — управління активами. Продати документ, “попрацювати” з Виконавчою службою, дати можливість потягнути час, щоб в суді вибити заставу, — все це щастя ліквідаторів теж буде закінчуватися, оскільки створюється відділ з управління активами”, — розповідає співрозмовник у фонді.

Крім того, була запроваджена горизонтальна ротація, щоб ліквідатори не “зросталися” з банками. Саме така ротація зіграла злий жарт з Приходько. “Якби не це, то першою могла б бути не Приходько”, — каже співрозмовник ЕП у фонді.

Таким чином, у фонді вважають, що затримання Приходько — це сигнал для інших ліквідаторів. “Вона стала першою, але не останньою. Жаліти зараз нікого не будуть. Ухвалене рішення вичищати ці авгієві стайні”, — переконане джерело.

На прохання ЕП прокоментувати потенційний спалах боротьби з корупцією у Фонді гарантування один з банкірів висловився скептично.

“З одного боку, можна спостерігати позитивні зрушення у процесі продажу проблемних активів фонду. З іншого боку, в мене питання: чому антикорупційні процеси починаються зараз? В нас влада змінилася чи вона раніше не знала про ці зловживання? Мені це нагадує ситуацію “друзям все, ворогам — закон”, — каже заступник голови правління одного з великих банків на умовах анонімності.

Олександр МОЙСЕЄНКО