“Відрізані” рейками

Ледь не закінчилося трагедією протистояння мешканців села Хлистунівка Городищенського району з “Укрзалізницею”. Протестуючи проти майбутнього закриття у селі двох переїздів хтось із “народних месників” темної ночі порозкладав на залізничних рейках перемички. Поїзд, який проходив селом (а довжина залізниці тут сягає майже десяти кілометрів), розтягнув ті перемички на три кілометри і ледь не пішов під укіс.

“Хто дасть гарантію, що це не повториться?” — обурюється сільський голова Хлистунівки Микола Дудник. За його словами, “Укрзалізниця” рахує свої кошти, вирішивши закрити в селі два переїзди, а хто порахує витрати від цього селян, котрі зі своєї кишені змушені будуть викладати гроші на бензин та долати багатокілометрові об’їзди, до того ж витрачаючи ще додатковий час. “Якщо ці переїзди закриють, то в нас від села буде відрізана третя його частина, де мешкає 850 осіб. Люди там мають 72 автомобілі, 23 трактори і комбайни, там у нас два фермерські господарства, приватне та сільськогосподарське підприємства”, — веде далі Микола Миколайович.

Він каже, що тоді селянам доведеться об’їжджати зайвi чотири кілометри. І так щодня. На роботу, у школу, дитсадок, лікарню, у магазин. А скільки доведеться чекати “швидку” або ж пожежний автомобіль? А коли розпочнуться жнива, хто компенсує витрати? Більше того, навіть до сільського кладовища похоронній процесії доведеться долати додатково, і це лише в один бік, більше десяти кілометрів.

Після закриття переїздів “відрізаним” залізницею мешканцям Хлистунівки дістатися в другу частину села можна буде тільки так званим тунельним шляхопроводом. Залізничники переконані, що цього шляхопроводу селу з майже тритисячним населенням вистачить. Самі селяни стверджують, ніхто не враховує того, що людям до нього треба буде зробити чималий гак. До того ж шляхопровід вузький, і двом автомобілям там не розминутися. А важкій техніці, наприклад, комбайнам пройти там не дозволить висота.

До речі, сім років тому в Хлистунівці люди сіли на рейки і зупинили потяг “Сімферополь — Львів”. Тоді два переїзди вони відвоювали, а ще два таки закрили. Одеська залізниця за ті закриті переїзди багато чого селянам наобіцяла. В селі пригадують, що серед тих обіцянок була об’їзна дорога, асфальтування дороги під містком, облаштування пішохідних переходів, виділення 300 тисяч гривень на газифікацію вулиць Ружина та Комсомольської. В результаті газифікацію селяни проводили за свій кошт, асфальт їм поклали не там, де треба було. Тож тепер мешканці Хлистунівки не вірять у “солодкі” слова “Укрзалізниці” і кажуть, що два останні залізничні переїзди не дозволять закрити за жодних обставин. Підтримують односельців і депутати сільської ради.

Людмила НІКІТЕНКО