Відкривайте гаманці: чи варто готуватися до радикального підвищення податків

 Українці вже четвертий місяць героїчно стримують агресора, який вчинив повномасштабне вторгнення на нашу мирну землю. Попри всі виклики, які стоять перед нами, як громадяни, так і бізнес поступово прилаштовуються до нових складних умов життя і намагаються відновлювати роботу.

Це дуже важливо, адже, за різними оцінками, цьогорічне падіння валового внутрішнього продукту України може сягнути 30 відсотків, що, на жаль, відчують громадяни у вигляді падіння рівня життя. З перших днів війни влада напрацювала і ухвалила ряд законодавчих ініціатив, спрямованих на підтримку бізнесу та громадян, які допомогли оговтатися від першого шоку війни.

Проте пільги і знижені податки призвели до суттєвого скорочення надходжень до державного бюджету. Це при тому, що видатки на армію та соціальне забезпечення громадян помітно зросли, якщо порівнювати із тими показниками, які планувалися до війни. Як наслідок, утворився дефіцит, який необхідно якимось чином покривати.

“Щомісячно Україна потребує до 7 мільярдів доларів на покриття дефіциту державного бюджету”, — зазначив президент України Володимир Зеленський.

Міністр фінансів Сергій Марченко на офіційних зустрічах з міжнародними партнерами підкреслює, що без цих коштів держава не зможе профінансувати усі необхідні видатки.

При цьому, за словами міністра, попри міжнародну фінансову допомогу, для подальшого стабільного функціонування національної економіки необхідно повертати податкову систему на довоєнний рівень.

“Вважаю, що треба повернути усі податки до довоєнного рівня. Бізнесу ми допомогли. Тепер треба допомогти державі, яка фінансує армію”, — зазначив Марченко.

Ця заява трансформувалася у конкретну законодавчу ініціативу. На сайті Верховної Ради 30 травня з’явився урядовий законопроект про перегляд раніше наданих пільг з оподаткування.  Вони стосуються як бізнесу, так і звичайних громадян.

Основні податкові зміни

За словами міністра фінансів Марченка, поки що усі надані з початку повномасштабного вторгнення в Україну російських військ пільги як для бізнесу, так і для громадян не будуть скасовувати, переглянуть лише деякі з них.

“На першому етапі ми хочемо повернути податок на додану вартість на імпорті товари та ввізні мита. Це робиться для того, щоб наповнити бюджет та підтримати національних виробників”, — зазначив міністр фінансів.

“Коли почати розбиратися в деталях, то можна зрозуміти, що ці ініціативи мають сенс з точки зору національного бізнесу та економіки. Зокрема, повернення відшкодування ПДВ — це важливе і правильне рішення, я не знаю, чому деякі кажуть, що це заважає бізнесу”, — додав він.

Про це мова і йде в поданому урядом на розгляд Верховної Ради законопроекті. Іншими словами, про радикальне збільшення оподаткування поки не йдеться. Урядовці хочуть повернути деякі види оподаткування, які були до війни. При цьому значна частка важливих для бізнесу та громадян пільг продовжить функціонувати.

Зокрема, це стосується скасованого з початку війни акцизу на паливо та знижене ПДВ до 7 відсотків, звільнення фізичних осіб-підприємців 1-2 групи від сплати єдиного податку тощо. Також продовжує функціонувати мораторій  щодо ненарахування штрафів та пені для бізнесу та громадян. Проте, згідно з урядовим податковим законопроектом,  планується скасування пільг на ввезення імпортних автомобілів для громадян.

Можливі виклики

Ніхто не може дати гарантії щодо незмінності податкового законодавства у найближчому майбутньому. Адже від Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради все частіше лунають сигнали щодо повернення перевірок бізнесу та підвищення деяких податків.

“Я б відновив перевірки вже зараз — для того бізнесу, який не постраждав від війни. Чому ми не повинні перевіряти підприємця, який працює в Івано-Франківську? У мирних областях слід повертати нормальний податковий контроль”, — підкресли голова податкового комітету Данило Гетманцев.

При цьому, за його словами, у найближчому майбутньому варто підвищити військовий збір з 1,5 до 3 відсотків.

“Це діятиме лише на час військового чи надзвичайного стану та принесе бюджету 1 млрд доларів на рік. Ми вивчили громадську думку, люди цю ідею сприймають нормально. А тим, хто проти, хочеться сказати, що ми зарано почали рахувати наші внески на війну, використовуючи арифметику, а не співвідносячи ризики. Нагадаю, що російські війська ще на території України. Війна — це той момент, коли ми маємо консолідувати всі ресурси та віддати все на перемогу, інакше її не буде”, — зазначив Гетманцев.

До того ж, у Верховній Раді зареєстрований ще один законопроект щодо встановлення прогресивної шкали оподаткування доходів громадян.

Група депутатів пропонує підвищити податок для громадян, які отримують понад 10 мінімальних заробітних плат (65 000 гривень) на місяць до 25 відсотків (зараз — 18 відсотків), при цьому зменшити оподаткування для тих, хто отримує менш як 5 мінімальних зарплат (32 500 гривень) — до 9 відсотків (зараз — 18 відсотків). Проте станом на зараз це все на рівні обговорення, однак вже викликає занепокоєння бізнесу.

 Реакція бізнесу та експертів

Як підкреслили у Європейській Бізнес Асоціації, підприємці проти запровадження прогресивної шкали оподаткування та збільшення податкового навантаження для сумлінних платників.

“Очевидно, що такі заходи в період війни є руйнівними для бізнесу, який продовжує працювати, підтримувати країну, співробітників та виплачувати заробітні плати. Особливо на собі це відчує сумлінний бізнес, який прозоро виплачує високі заробітні плати кваліфікованим працівникам”, — підкреслили в ЄБА.

“Щобільше, будь-які дії, спрямовані на посилення зарегульованості, збільшення податкового навантаження врешті решт можуть спричинити такі негативні явища як збільшення вартості товарів та послуг сумлінних компаній, тінізацію оплати праці та загалом економіки, імовірну втрату кваліфікованих кадрів тощо. Такі дії  аж ніяк не сприятимуть ані відновленню економіки, ані зменшенню безробіття, ані покращенню соціально-економічної ситуації”, — додали в Асоціації.

Водночас, за словами експертів, податкові ініціативи влади мають як плюси, так і мінуси.

“До плюсів, звичайно можна віднести наповнення дохідної частини бюджету, що своєю чергою є вкрай необхідним в реаліях сьогодення, однак потрібно зважити і на наслідки повернення до податків і зборів до довоєнного рівня”, — розповів УНІАН адвокат Олег Горецький.

За словами експерта, підвищення податкового навантаження призведе до того, що, по-перше, податки взагалі ніхто не буде платити,  по-друге, збільшиться перенесення бізнесової діяльності за кордон.

“Підвищення податків нікого не врятує, а навпаки підштовхне до закриття бізнесу. Частина бізнесу вже “не встояла”, а компенсація надходжень у бюджет коштом тієї, що вижила — катастрофа.  За відсутності допомоги Заходу про економіку, в якій хоч десь є свобода, можна забути. Тобто можна зробити висновок, що підвищення податкового тиску у воєнні часи буде пострілом у спину бізнесу. А без фінансових вливань ззовні, лише коштом внутрішніх резервів Україна не впорається”, — зазначив Горецький.

При цьому, за словами юриста Ігоря Яська, проваджена урядом лібералізація оподаткування стала тимчасовим антикризовим заходом для того, щоб воєнний час не став шоком для бізнесу і він міг адаптуватися.

“Зараз економіка дефіцитна, і уряд намагається хоч якось поповнити бюджети, зокрема, повертаючи ввізне мита та ПДВ на імпорт і натякаючи на майбутнє підвищення інших податків”, — зазначив експерт.

Україна зараз перебуває у достатньо важкому економічному становищі у зв’язку з війною, яка починає затягуватися. З одного боку, необхідно підтримувати роботу бізнесу та економіки, а з іншого — необхідно фінансувати армію та соціальні видатки. Коштів на це стає все менше. Західні партнери готові підтримувати і надають допомогу як фінансову, так і військову, проте тільки на це джерело сподіватися не можна. Водночас в односторонньому порядку різко переглядати податки — теж не вихід.

Потрібно шукати збалансовані шляхи виходу з ситуації, які допоможуть і наповнити бюджет, і не заважати бізнесу працювати. Мета у нас зараз одна — вигнати з нашого дому агресивного сусіда, і усі сили та ресурси треба направити на це. А уже після перемоги під час відбудови нашої України можна буде дискутувати про різні варіанти податкової реформи. Проте, очевидно, зараз нас чекають важкі часи і треба готуватися до подальшого затягування пасків.

Богдан СЛУЦЬКИЙ