Відбудова України надає можливість розвинути економіку замкнутого циклу — віцепрезидент Neo-Eco Грюєр

- На нещодавньому Humanitarian & Innovation Forum, ініційованому гуманітарним фондом Team4UA, ви повідомили, що ваша компанія Neo-Eco працює над пілотним проєктом у Гостомелі, який надасть нове житло 310 сім’ям та покаже переваги переробки будівельних відходів на нові матеріали. Розкажіть про мету та параметри проєкту.

— Neo-Eco — французька компанія, яка вже 17 років працює за принципом економіки замкненого циклу. І ми бачимо поточну ситуацію в Україні як можливість розгорнути циркулярну економіку у вашій країні.

Що таке економіка замкнутого циклу? Двома словами: це інтеграція використаних матеріалів в економіку. Маємо ситуацію, коли не ми руйнували будівлі, не українці руйнували будівлі, але ми можемо використати матеріали зруйнованих будівель для подальшого їх застосування у відновленні домівок.

Для нашої компанії це буде пілотний проєкт в Україні: у Гостомелі, по вул.Проскурівській. Завдяки уряду Франції та іншим донорам, ми плануємо відновити шість житлових будинків на 310 квартир, школу на 1000 учнів та дитячий садок. І для будівництва ми використаємо матеріали зі зруйнованих об`єктів біля аеропорту Гостомеля, щоб відбудувати будинок та дороги біля нього.

Ми вже проаналізували матеріал і знаємо, що більше 90% його складу можна використовувати. Тож ми впевнені, що у нас буде висока якість матеріалів у будівлях Гостомеля. Нам не потрібно купувати цей матеріал, ми його отримаємо майже безкоштовно. Тому один з принципів нашого проєкту полягає у тому, щоб відбудувати Україну якісно, але економічно застосовуючи повторне використання будівельних відходів.

У нас є підрахунки, що ми можемо заощадити приблизно 20-25% на вартості реконструкції України, використовуючи такий підхід.

- Як аналізуються/сортуються будівельні відходи? Які параметри важливі, перш за все з точки зору наявності забруднення?

— Ми беремо проби з декількох точок будинків та надсилаємо їх до Франції, у лабораторію. Загалом направляємо біля 200 кг зразків, де їх максимально прискіпливо досліджують на наявність забруднювачів та можливість їх використання повторно (чи, зокрема, їх частин) для житлового будівництва. Тому маємо два етапи досліджень: перший — аналіз з точки зору безпеки повторного використання, другий — розробка рецептур, щоб бетон, який буде вироблятись, відповідав вимогам по якості, міцності, теплопровідності тощо.

Виходячи з аналізу, ми розуміємо, яку частину ми отримаємо монолітного бетону, який можна використати для створення несучих конструкцій, яку на немонолітний — для інших робіт.

За 17 років роботи Neo-Eco ми переробили близько 10 мільйонів тонн бетону, який був використаний у великих французьких проєктах, і за весь цей час не траплялося жодних проблем із його експлуатацією. Зазвичай ми виробляємо три типи бетону: конструкційний, ізоляційно-конструкційний і легкий. Конструкційний бетон — найскладніший у виготовленні. Тут ми повинні бути дуже обережними, оскільки його експлуатація завжди пов’язана з ризиком. Отримати два інші типи легше.

- Чому перевірка йде у Франції? Невже в Україні не знайшлось жодної лабораторії, яка може провести аналіз з точки зору безпеки матеріалів зі зруйнованих та постраждалих будинків? Це банально довго та дорого, навіть з точки зору логістики.

— З точки зору логістики ми знайшли варіант швидкий та відносно бюджетний. Що стосується локальних лабораторій — ми проводимо паралельне пілотне тестування в Україні, якщо результати нас задовольнять, зосередимо цей етап на місцевому рівні.

Сама процедура тестування займає близько шести тижнів, саме зараз ми отримуємо результати з Франції і локальних лабораторій, порівняємо їх. Якщо нас задовільнить якість української лабораторії, ми переключимось на неї. Це буде правильно і з точки зору логістики, і ціни, а головне — хочеться давати більше роботи спеціалістам саме в Україні.

- Скільки українських компаній ви розглядали для цього напрямку проєкту?

— На сьогодні ми співпрацюємо з однією, але кількість не обмежена. Наприклад, у Франції ми проводимо дослідження в декількох лабораторіях. Тому з часом в Україні це буде теж декілька організацій, особливо розуміючи масштаб задачі який стоїть.

- Чи є вже домовленість з виробництвами щодо використання демонтованих матеріалів як сировини? З якими компаніями ви вели/ведете перемовини?

— Ми поки не озвучуємо назви компаній, йде закритий тендер.

- Які вимоги у вас до компаній, які будуть залучені до демонтажу?

— У нас три вимоги до такої компанії-партнера: наявність необхідного власного обладнання; наявність штатного персоналу з відповідним досвідом; спеціальною освітою та навичками (деякі види робіт є небезпечними) та виконання нашої методики демонтажу.

- Якої саме методики демонтажу?

— У більшості випадків демонтаж в Україні проходить досить неекологічним методом з точки зору європейців: все звалюють у купу, а потім цю гору, коктейль з бетону, скла, пластику, азбесту, цегли вивозять на полігон. Ми демонтуємо поетапно і одночасно сортуємо: дерево до дерева, скло до скла, цеглина до цеглини, залізо до заліза, бетон до бетону. Причому кожен з видів бетону окремо. Далі утилізація всіх відходів. Наприклад, якщо азбестовмісний матеріал, значить його на відповідний полігон, і компанія повинна мати ліцензію на ці роботи. Бетон ми будемо подрібнювати на відповідні фракції, сортувати.

- Обладнання, наприклад, дробарки для бетону, будуть ваші?

— Ні, саме підрядників.

- Ви вже досліджували цей сегмент? Чи багато компаній в Україні, які це роблять на потрібному вам рівні?

— Не так багато, як хотілось би, але вони є.

- Отже, постраждалі будинки у Гостомелі будуть розібрані, частково з цих матеріалів збудують нові на цьому самому місті. Чи є вже проєкт нової будівлі?

— Французькі архітектори з компанії BLAU працюють над розробкою проєкту.

Щодо матеріалів, окрім вторинної переробки та використання матеріалів з зруйнованих будинків, в цьому проєкті ми хочемо показати ще одну технологію з використанням рослинних матеріалів.

Ми прийняли рішення, що деревина і солома, які є надзвичайно хорошими ізоляторами, увійдуть в основу концепції, яка буде інтегрована в наш проект.

Несучі конструкції будуть з бетону, а стінові панелі з блоків, які містять деревину та спресовану солому.

У Франції ми вже побудували за цією методикою понад 1 млн кв. м. В Україні деревина та солома широко доступні. Таким чином, залучення місцевої сировини допоможе розвинути місцеву економіку, а також це дасть можливість зекономити чималі кошти на імпорті матеріалів з-за кордону.

Ми розглядаємо варіант будівництва заводу по виробництву таких панелей. Це дозволить і контролювати якість, і здешевити технологію.

- Де саме? Які інвестиції потрібні для запуску? Коли цей завод планує розпочати роботу?

— Інвестиції відносно невеликі — EUR150-200 тис. Це невелике виробництво, до 20 робочих місць, ми хотіли би залучити до виробництва ветеранів.

Домовленностей по потенційній локації ще немає, проте є розуміння, що він має бути близько до будівельного майданчика, тому ми будемо його шукати у районі Бучі/Гостомеля/Ірпеня. Є ідея робити це виробництво мобільним, щоб обладнання можна було демонтувати та перевозити у інший регіон, до інших будмайданчиків.

- На якому етапі зараз проєкт? Чи оформлена вже домовленість з місцевою владою/власниками нерухомості про демонтаж будівлі і використання будматерів/нового будівництва?

— Наразі ми знаходимось на етапі, коли завершуємо міське планування і сподіваємось до кінця року отримати дозвіл на будівництво.
 — Який орієнтовний бюджет проєкту та джерела фінансування?

— Цей проєкт буде реалізовано за кошти, виділені урядом Франції. Загальний бюджет проєкту біля EUR45 млн: це і демонтаж, і будівництво нового.

Я хочу додати: працюючи над цим проєктом ми побачили, що Україна набагато відкритіша до змін, ніж більшість країн Європейського Союзу. Я вважаю, що це одна з найбільших цінностей і якостей, які я бачу в Україні та людях. Для прикладу, ми створили комітет з 15 людей, які втратили свої квартири, там, де ми збираємось відбудовувати їх зруйновані помешкання. Так от ми чекали, що ці люди відреагують, як у Франції, де казали: “Солома, дерев’яні панелі, це надто ненадійно, швидко горить”.

А українці попросили розповісти їм про переваги. Ми пояснили і почули у відповідь: “Не переживайте, ми разом з вами будемо це впроваджувати”. Це надзвичайно сильна мотивація для нас.

Матеріал підготовлений за допомогою CFI, Французького агентства з розвитку ЗМІ, у рамках проекту Hub Bucharest Project за підтримки Міністерства закордонних справ Франції

Оксана ГРИШИНА