Вантажний транскордонний портал

 До російського вторгнення в Україну 70% вітчизняних експортних вантажоперевезень здійснювалися морем. Нині через блокування портів першість перейшла до залізниці. Станом на 17 листопада 2022 року черга навантажених вагонів із зерном у напрямку західних залізничних прикордонних переходів досягнула 7047 одиниць, що більш як удвічі перевищує показник 10 жовтня ц.р. — 3220 вагонів. Дійшло до того, що Польща офіційно дозволила перевозити зерно в неспеціалізованих ємностях, хоч у цементовозах.

Річ не тільки в різній ширині колії, що змушує міняти на кордоні колісні пари рухомого складу. Затори на пропускних пунктах — результат тривалої, складної та трудомісткої процедури перетинання кордону. Лише технічний огляд поїзда займає понад п’ять годин, крім того, є фітосанітарний, ветеринарний, прикордонний, митний та інші форми контролю.

Блокування портів порушило експорт і інших товарів: руди, металопродукції, техніки, а також стало на заваді різному імпорту, не менш суттєвому для господарської діяльності вітчизняних підприємств. Залізниця, що називається, зовсім не залізна…

Для виходу із ситуації, що склалася, потрібен портал, вільний від проблем різноколійності, вузьких за пропускною здатністю місць, який може передавати різні види вантажів, обслуговувати експорт та імпорт. Зазначені властивості має транскордонне вантажне сполучення стрічковими конвеєрами. Фантастика? Та ні, реальність.

За попередніми прикидками, відправною умовною точкою А на маршруті може стати, наприклад, місто Рава-Руська на Львівщині (Україна), точкою Б — польське місто Бомашув-Любельський, відстань між якими 32 км. На тлі експлуатованих десятки років конструкцій завдовжки понад 100 км немає технологічних перешкод для реалізації такої транспортної системи. Ба більше, велика фінська компанія Metso Outotec’s solutions уже нині виявила готовність брати участь у здійсненні такого проєкту й надати багатоаспектну підтримку у виборі оптимального рішення та його подальшій реалізації.

В арсеналі світових транспортних технологічних фірм є конструктивні рішення, що задовольняють найсуворіші вимоги, зокрема до екологічної чистоти, — С-подібні верхні покриття, знизу піддони без просипання.

Для запобігання ризику обстрілів і відключень енергії має сенс розміщати приводні станції конвеєрних установок на території країн Європейського Союзу. Водночас, навіть якщо буде пряме влучення бойових засобів у конвеєр, заміна 10-метрового прольоту лінії, як можна судити з досвіду фірми, займе не більш як три години.

Ще одна цінність конвеєрного пункту пропуску вантажів — автоматичне митне оформлення вантажопотоків із “плаваючої митною декларацією”, ефективна протидія контрабанді, до речі.

Таке вікно на кордоні буде затребуваним і в мирний час. Впровадження нетривіальних транспортних “вставок”, природно, потребуватиме відповідного інституціонального забезпечення, створення транснаціональних компаній-операторів. Але це ж і пролог запропонованої Ілоном Маском високошвидкісної пневмотранспортної системи Hyperloop, і підпора в створенні ділянки “Нового шовкового шляху”, який проходить через Україну.

Обговорення цього проєкту відбулося в Інституті економіки промисловості НАН України 2022 року. А 21 листопада 2022-го на засіданні “Нобелівського фонду сталого розвитку” (Nobel Sustainability Trust, NST) у Парижі компанія GreenCert представила проєкт European Logistics Operator зі створення транскордонного (Україна—країни ЄС) конвеєрного переходу.

За розрахунками міжнародних експертів, а їх залучили вже на стадії розробки техніко-економічного обґрунтування, потрібний обсяг інвестицій на прокладання конвеєрів і мінімально достатню інфраструктуру хабу — 90 млн євро; термін реалізації проєкту — в межах 530 днів. Розуміємо, що війну хотілося б виграти швидше, але чи означатиме перемога, що конфлікти далі будуть неможливими? Та й чи не стане в пригоді така технологія Україні, яка має унікальне транзитне розташування, у новому поствоєнному світі, коли багато логістичних маршрутів буде зруйновано новим політичним порядком.

Фонд NST було створено в швейцарському Цюріху 2007 року представниками родини Альфреда Нобеля — Майклом, Петером, Еріком, Йоганном і Стефанією. Щорічно фонд присуджує премії за розробку найліпших проектів практичної спрямованості. Спочатку премію задумали як нагороду за дослідження в галузі відновлюваної “зеленої” енергетики, але згодом статут поширили на розробки як компаній, так і молодих учених (стипендіатів) із забезпечення сталого розвитку людства та збереження довкілля.

За результатами першого етапу відбірного туру NST, проєкт European Logistics Operator увійшов до п'ятірки відібраних із 67 конкурсних заявок. Що ж, підтримка з боку NST, якщо проєкт виявиться гідним премії фонду, послужить, швидше, ad honoris. Адже справа коштує набагато більше, але вона того варта.

Микола КОРПАН, професор (International Institute of Cryosurgery, Rudolfinerhaus, Vienna, Austria)

Володимир ПАЛАНТ, компанія GreenCert