Rambler's Top100
ДАЙДЖЕСТ

Уряд розплатився з бізнесом папірцями

[09:21 03 сентября 2010 года ] [ Економічна правда, 2 вересня 2010 ]

ПДВ-облігації не вирішили проблеми відшкодування ПДВ. Навіть після чотирьох траншів обсяг боргу перевищує 25 мільярдів гривень. Одна з причин — стагнація економіки і специфічна ситуація на державній митниці.

За інформацією “Економічної правди”, в уряді обговорюється ідея додаткової емісії ПДВ-облігацій.

Якщо цю ідею схвалить Міжнародний валютний фонд, то вже до кінця осені Мінфін випустить на ринок цінних паперів додаткові 10-12 мільярдів гривень облігацій.

Історія з випуском ПДВ-облігацій для погашення податкового боргу перед експортерами стала предметом іронічних дискусій у промислових і фінансових колах.

Через два місяці, після численних анонсів і відстрочок, уряд нарешті конвертував частину свого боргу перед експортерами у державні цінні папери. Емісію провели чотирма траншами на загальну суму 16,4 мільярда гривень.

Все почалося з гучної заяви погашення боргу, накопиченого урядом Тимошенко за минулі роки. Нагадаємо, уряд оформив ПДВ-облігаціями частину боргу з відшкодування ПДВ, накопиченого на 1 травня 2010 року.

Номінальна прибутковість нових п'ятирічних паперів становить 5,5% річних. Папери — амортизаційні: раз на півроку Мінфін планує погашати 10% основного боргу.

Перший транш обсягом 48,5 мільйона гривень було надано 705 платникам податків лише 2 серпня, а не 25 червня, як було обіцяно з самого початку.

Другий і третій транші після тривалої відстрочки були випущені 27 і 30 серпня, папери отримали відповідно 217 і 117 платників.

Обсяг цих траншів становив 2,05 мільярда гривень і 8,3 мільярда гривень. Останній, завершальний транш на 6,04 мільярда гривень з'явився 1 вересня. Таким чином, автоматично завершилася перша кампанія з випуску облігацій у 2010 році.

Хто саме потрапив в остаточний реєстр експортерів, яким були надані ПДВ-облігації, податкова адміністрація поки не розголошує.

За попередньою інформацією, основні фігуранти первинних списків ті ж, однак суми конвертованого в папери боргу змінилися. Як правило — у бік зменшення.

На початку літа експортери подали заявок на отримання облігацій на більш ніж 19 мільярдів гривень, однак майже 2 мільярди відшкодування ПДВ опинилися в судах за позовами податкової адміністрації.

Заявки на 1 мільярд не були розглянуті податковою з формальних причин, як правило — через відсутність актів зустрічних перевірок контрагентів експортерів.

Приміром, згідно з документами UC Rusal, за рахунок ПДВ-облігацій компанія поверне 93 мільйони доларів із загальної заборгованості 120 мільйонів доларів. При цьому втрати на конвертацію та продаж паперів компанія оцінює 28 мільйонами доларів, наперед віднісши їх до збитків.

Директору Centravis Production Ukraine — виробник безшовних неіржавіючих труб — Юрію Атанасову пощастило більше. За його словами, Мінфін задовольнив усі заявки підприємства на відшкодування простроченого боргу ПДВ-облігаціями.

Папери на 100 мільйонів гривень компанії Centravis Production Ukraine були надані в рамках третього траншу, а борг на додаткові 8 мільйонів гривень оформлюється останнім, четвертим траншем.

“Ми ще не отримали папери, а лише потрапили до реєстру. Сьогодні відбувається процес технічного оформлення боргу. Очевидно, всі формальності будуть залагоджені протягом двох тижнів. Сьогодні комерційні банки, у яких встановлені ліміти на закупівлю цих паперів, пропонують нам підтвердити їм продаж паперів з дисконтом 23-24%. Думаю, згодом ставка знижуватиметься”, — каже Атанасов.

Фінансові експерти по-різному оцінюють перспективи ПДВ-облігацій на вторинному ринку цінних паперів. Так, керуючий партнер компанії FinPoint Сергій Будкін прогнозує, що дисконт за ПДВ-облігаціями на вторинному ринку складе 20%.

За його словами, на ринку є великі замовлення на ПДВ-облігації від нерезидентів за ціною 80% від номіналу. Мовляв, сума замовлення становить 2 мільярди гривень, і поки воно не буде виконане, ціна особливо не зміниться.

Через два-три тижні ціна, можливо, впаде, тобто дисконт стане більшим, оскільки учасники ринку будуть зацікавлені у ліквідності. Через місяць-півтора цей фактор послабшає, і ринком почнуть рухати інші фактори: очікування зміни курсу гривні, виконання держбюджету і перспективи обслуговування державою гривневого боргу.

“Ціни зростуть, а дисконт зменшиться: суверенний ризик під 15% річних у гривні — дуже хороша дохідність”, — додає Будкін.

Серед потенційних покупців, які претендують на ПДВ-облігації, Будкін називає західні хедж-фонди, великі інвестиційні банки та українські комерційні банки, які мають надлишкову гривневу ліквідність.

В інтерв'ю “ЕП” заступник міністра фінансів Тетяна Єфименко рекомендує експортерам, які отримали відшкодування ПДВ цінними паперами, не поспішати їх продавати. Вона радить використовувати ПДВ-облігації як ліквідний заставний інструмент для залучення банківських кредитів.

“Ліквідність паперів буде дуже високою. Думаю, вони зацікавлять навіть ті підприємства, які користуються міжнародними позиками”, — говорить Єфименко.

Однак емісія ПДВ-облігацій не вирішила проблеми відшкодування ПДВ. Навіть після чотирьох траншів обсяг заборгованості перевищує 25 мільярдів гривень, причому половина цієї суми — давні борги, утворені до 1 травня 2010 року.

Одна з причин — продовження стагнації у багатьох галузях економіки і специфічна ситуація на державній митниці. Одна будівельна компанія ще 2008 року завезла техніку — крани, самоскиди, бульдозери — на 100 мільйонів гривень і сплатила на митниці 20 мільйонів гривень імпортного ПДВ.

Фірма планувала використовувати техніку на власному будівництві, а потім — здавати її в оренду. Відповідно, суму сплаченого ПДВ віднесли “на майбутні платежі”, щоб її потихеньку гасити, використовуючи машини у будівництві та здаючи їх в оренду.

Однак будівництво завмерло, техніка стоїть на складі без використання, і компанія вирішує повернути машини виробникові. Відповідно, вона вимагає у держави повернути раніше сплачений податок. Так виникають “зайві” мільйони до відшкодування ПДВ через завищення ціни імпортованої продукції.

Наприклад, компанія завозить морожену рибу за ціною 1 долар за кілограм, а митниця дозволяє розмитнювати товар за 2 долари за кілограм і, відповідно, сплачувати не 20, а 40 центів імпортного ПДВ.

Однак ринкова ціна риби від цього не змінюється, тож імпортер продає продукт роздрібним мережам все ж за 1 долар. Паралельно він вимагає від держави повернути “зайві” сплачені 20 центів ПДВ з кожного кілограма риби.

Ситуацію погіршує й вимога МВФ до кінця 2010 року повністю погасити борг з ПДВ — 25 мільярдів гривень існуючого боргу плюс 3-4 мільярди гривень щомісячного відшкодування поточного ПДВ.

Таких коштів у бюджеті, звісно, нема, що й штовхає Мінфін на єдиний можливий крок: випуск ще однієї порції ПДВ-облігацій — умовний п'ятий транш.

Це питання, очевидно, стане одним з пунктів під час чергових переговорів з МВФ у жовтні 2010 року. Рішення буде прийняте на початку листопада, щоб встигнути випустити облігації на 10-12 мільярдів гривень до кінця 2010 року.

Заступник директора ММК імені Ілліча Сергій Матвієнков у розмові з “ЕП” не повідомив, чи задовольнив Мінфін заявку підприємства на відшкодування податку. У первинних списках заявка ММК містила суму 660 мільйонів гривень.

Не сказав Матвієнков і категоричного “ні” на запитання, чи буде підприємство подавати нову заявку, якщо Мінфін запропонує додаткову емісію.

“Ми погодимося на наступний транш, якщо уряд проведе взаємозалік щодо газу. Нам потрібні живі гроші. Якщо ж мова піде про чергове оформлення боргу облігаціями, то нам це, я думаю, буде нецікаво”, — говорить він.

За словами менеджера, уряд не вирішив кілька питань, які ускладнять майбутні переговори з експортерами: з яким дисконтом будуть продані ці папери на вторинному ринку, і як за ними будуть здійснюватися платежі.

“Ніхто з серйозних виробників не піде на цю гру з дисконтом 25-30%. Папери за таким дисконтом може продати якийсь трейдер, який підпільно торгував зерном. Більше ніхто”, — переконаний Матвієнков.

Чутки про випуск додаткового траншу на 12 мільярдів гривень істотно коректують прогнози аналітиків щодо подальшої долі торгів за державними цінними паперами.

Приміром, виконавчий директор інвестиційної компанії “Тройка Діалог-Україна” Артем Єршов підкреслює, що сьогодні дисконт за новими борговими паперами коливається у діапазоні 12-13% при практично повній відсутності угод.

“Ситуація ускладнюється і тим, що Мінфін сам неодноразово порушував встановлені ним же терміни розміщення нових паперів, даючи ринку суперечливі сигнали. Однак розмір дисконту може зрости на тлі чуток про збільшення обсягу випуску ПДВ-облігацій на 12 мільярдів гривень”, — вважає Єршов.

За його прогнозами, дисконт за ПДВ-облігаціями на першому етапі складе 23-25%. Крім того, для багатьох експортерів істотним фактором є вартість кредитів, залучених у 2009 році під 24-29% річних для поповнення оборотних коштів”, — каже менеджер.

Він додає, що компанії може бути вигідно продати ПДВ-облігації навіть з дисконтом, якщо вона користується позиками за ставкою, вищою за дисконт, з яким вона може продати папери на ринку.

Питання, якою буде підсумкова сума емісії ПДВ-облігацій, і чи погодиться на це МВФ, стане інтригою найближчих місяців. Поряд з прийняттям бюджету-2011, Податкового кодексу і підбиття підсумків місцевих виборів.

Світлана КРЮКОВА

Добавить в FacebookДобавить в TwitterДобавить в LivejournalДобавить в Linkedin

Что скажете, Аноним?

Если Вы зарегистрированный пользователь и хотите участвовать в дискуссии — введите
свой логин (email) , пароль  и нажмите .

Если Вы еще не зарегистрировались, зайдите на страницу регистрации.

Код состоит из цифр и латинских букв, изображенных на картинке. Для перезагрузки кода кликните на картинке.

ДАЙДЖЕСТ
НОВОСТИ
АНАЛИТИКА
ПАРТНЁРЫ
pекламные ссылки

miavia estudia

(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины

При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены

Сделано в miavia estudia.