Уряд монополізує агроринок

Чиновники хочуть змусити зернотрейдерів користуватися лише державним торгівельним майданчиком.

Зокрема, Мінагрополітики вже півроку просуває на розгляд уряду проект постанови про реєстрацію зовнішньоекономічних контрактів винятково на Аграрній біржі.

На думку представників відомства, монопольне право біржі дозволить регулювати сезонні та кон'юнктурні цінові коливання в країні, а також дасть можливість Аграрній біржі заробляти гроші. Окрім цього, у проекті документа зазначається, що новація “стимулюватиме сільгоспвиробників”.

Ще одну наведену урядовцями перевагу — контроль експортних потоків зерна, що має вирішити проблему відшкодування фіктивного ПДВ — нівелював Податковий кодекс. Як відомо, він звільнив експортерів зерна від сплати ПДВ.

Думка про монополізацію аграрного біржового ринку зріє в умах керівників МінАП вже давно. З такою ініціативою аграрне відомство виступало 2006 року, проте цю ідею Антимонопольний комітет визнав такою, що можуть призвести до порушення законодавства про економічну конкуренцію.

Повернулися до цієї ідеї з приходом нової влади, коли міністерство очолив Микола Присяжнюк, який, за інформацією “Української правди”, має теплі стосунки з президентом.

Відтак у травні 2010 року Мінагрополітики презентувало реінкарнацію проекту про нові правила гри на аграрному біржовому ринку. Однак після звернень учасників ринку до прем'єр-міністра і аналізу акта АМКУ, Держкомпідприємництва і Мінекономіки його повернули на доопрацювання.

Зокрема, Антимонопольний комітет у листі до Присяжнюка майже продублював своїх попередників від 2006 року. У контрольному відомстві зазначили, що проект “може призвести до негативних наслідків для конкуренції і створить адміністративні бар'єри для доступу суб'єктів господарювання на зазначений ринок”.

У Держкомпідприємництва теж відмовилися погоджувати документ і наголосили на його “неефективності”. Втім, історія на цьому не завершилася. У профільному міністерстві вирішили вдосконалити проект і додали до нього кілька нових пунктів.

Зокрема, Аграрну біржу наділили функцією перевірки відповідності інших товарних бірж загальним вимогам, які визначатиме вона сама. При цьому зауваження інших відомств проігнорували — попередні норми суттєво не змінилися.

Чи погоджували останню редакцію документа в уповноважених установах, невідомо. Однак це не завадило МінАП знову ініціювати розгляд проекту на засіданні уряду 8 грудня 2010 року. Правда, цього не відбулося. Про нову спробу “Економічній правді” повідомили у “Союзі бірж України” з посиланням на джерело у Кабміні.

Учасники ринку намагаються відстежувати дії аграрного відомства, щоб не допустити прийняття зазначеної постанови. І це зрозуміло, враховуючи, що вони можуть втратити половину своїх прибутків.

Саме таку частку у структурі доходів приватних бірж займає торгівля товарними позиціями, що підлягають державному ціновому регулюванню. До цієї групи входять зерно, цукор, молоко і м'ясо. Операції із зерном становлять левовий обсяг зисків.

Здебільшого українські біржі торгують і аграрною, і промисловою продукцією. За словами голови “Союзу бірж України” Бориса Беренштейна, більшість учасників ринку — універсальні.

Сьогодні в Україні нараховується близько 500 таких торгівельних майданчиків, але акредитовані державою на право ведення зовнішньоекономічної діяльності лише 33. Переважно на цих гравців і припадає найбільша кількість внутрішніх та експортних угод. У свою чергу, Аграрна біржа виконує суто державні замовлення.

Обсяг укладених угод на акредитованих товарних біржах, 2010-2011 маркетинговий рік, 17 грудня 2010 року

* стрілка — більше чи менше порівняно з відповідним періодом 2009-2010 маркетингового року

Джерело: “Біржовий вісник” Київської агропромислової біржі

Втім, для проведення операцій експорту-імпорту необов'язково користуватися послугами біржі. Зазвичай сторонам достатньо зовнішньоекономічного контракту.

“Переважно, усі йдуть на біржі, бо вони є гарантом виконання контракту. Гроші заходять на біржу, і вони не передаються продавцю до тих пір, поки товар не буде відвантажено”, — пояснює роль торгівельних майданчиків Беренштейн.

За його словами, якщо Кабмін затвердить проект постанови МінАП у нинішньому вигляді, відбудеться узаконення монополізму.

“Хіба може штучне створення переваг бути ефективним для ринку? Одягніть усіх дівчат в однакові сукні — хіба це комусь сподобається?” — проводить образну паралель голова Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.

На думку Беренштейна, від подібних новацій постраждають учасники торгів. “Біржі не помруть. Постраждають товаровиробники і трейдери”, — упевнений він.

До того ж, кажуть експерти, великі зернотрейдери вже давно володіють вагомими частками у торгівельних майданчиках і тому користуються пільговими тарифами.

Закон вимагає, аби біржовий збір не перевищував 0,5% від суми контракту. При цьому, за словами біржовиків, середній ринковий тариф становить 0,05%, а за великими операціями — 0,03%. На Аграрній біржі послуги значно дорожчі — 0,2-0,3%.

Відтак наслідком підвищення витрат на реєстрацію контрактів може бути зниження закупівельних цін, допускають експерти.

Проте у Мінагрополітики наполягають, що документ необхідний “для забезпечення продовольчої безпеки країни”.

“Зовнішньоекономічні контракти на сільськогосподарські товари, які є об'єктами державного цінового регулювання, повинні укладатися на державній Аграрній біржі, що сприятиме державному регулюванню сезонних і кон'юнктурних коливань цін на продукцію”, — повідомило відомство “Економічній правді”.

У той же час, чиновники не прокоментували, чому державні торгівельні майданчики ігнорують експортери та чому їх тарифи значно вищі за ринкові.

“Такої моделі побудови біржового ринку немає в усьому світі. В інших країнах вже давно є товарні біржі, на яких можна торгувати ф'ючерсами”, — зазначає директор інформаційної компанії “ПроАгро” Микола Верницький.

За його словами, єдине, що може зробити держава, — це ввести механізм торгівлі деривативами.

“Якщо сьогоднішній рівень розвитку цього ринку передбачає тільки реєстрацію контрактів, то постанова лише монополізує ринок. Такі заходи гальмують розвиток ринкової економіки”, — попереджає експерт.

Дмитро ДЄНКОВ