Українців закликають не голосувати за “фантазерів” і прогульників

Не голосувати за кандидатів без програм, прогульників та тих, які забагато обіцяють, закликають активісти громадського руху “Чесно”. Вони також вимагають від кандидатів оприлюднення своїх декларацій про доходи та фінансових звітів, щоб підвищити довіру населення. Натомість соціологи стверджують, що виборці часто самі не усвідомлюють, на що саме звертають увагу при голосуванні.

Кандидати “годують” громадян не просто популістськими обіцянками, а відверто фантастичними, заявляє координатор руху “Чесно” Андрій Круглашов і радить виборцям аналізувати обіцянки кандидатів на місцевих виборах. За його словами, є кандидати, що обіцяють скасувати мобілізацію, підвищити пенсію, знизити тарифи за ЖКП, тобто зробити те, чого зробити просто не зможуть. Окрім того, активісти руху вимагають від кандидатів оприлюднити свої декларації, адже виборці висловлюють свою недовіру через відсутність інформації про джерела фінансування місцевих виборів.

“Люди не довіряють сьогодні партіям, оскільки не знають не тільки кого представляють партії, а й того, з яких джерел кандидати фінансують свої передвиборчі кампанії. Щоб подолати цей дефіцит довіри і забезпечити законність, ми закликаємо партії і вимагаємо від них не лише подати проміжні звіти до ТВК, але і самостійно оприлюднити до 1 жовтня декларації про доходи, проміжний фінансовий звіт про перебіг кампанії до 20 жовтня, а остаточний — до 30 жовтня”, — говорить Круглашов.

Він також додав, що “Чесно” інформуватиме громадян щодо виконання вимог партіями та кандидатами, складаючи рейтинги прозорості, підзвітності та відповідальності кандидатів. Уся інформація про кандидатів буде оприлюднена на сайті руху.

Українців також закликають звертати увагу на програми кандидатів. Хоча закон не вимагає наявності програми, не можна обирати мера, якщо він не оголосив, що саме він хоче робити, а сподівається лише на бренд партії чи ім’я, переконаний директор Інституту медіа-права Тарас Шевченко. Окрім того, радять не голосувати за кандидатів, які стали фігурантами антикорупційних журналістських розслідувань, та кандидатів-прогульників.

“Депутат місцевої ради, який протягом року пропустив понад 50% засідань сесій або комітетів, за законом є кандидатом на відкликання. Ми вважаємо, що депутатами в принципі не повинні ставати ті, хто пропустив понад 25% засідань сесій або комітетів. Так, для відкликання потрібно 50%, але навіщо знову обирати людину, яка пропустила більш як чверть засідань?” — говорить Шевченко.

Про те, на що саме звертають увагу виборці при голосуванні, було проведено досить багато досліджень, розповідає директор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто. Але, за його словами, валідність таких досліджень завжди викликає великі сумніви, адже є речі, які люди можуть усвідомлювати, і ті, які не можуть, зауважує соціолог.

“Причини своєї поведінки зазвичай люди не усвідомлюють. І цьому присвячена стандартна соціологічна література. Працюють захисні механізми, і те, що люди нам відповідають, — це суміш реальності і того, що вважається прийнятним і гарним у цьому суспільстві.Фактично люди при цьому представляють “Я-концепцію”, яка має добре виглядати. Тому вони пишуть у відповідях про програму, але коли ми питаємо про якісь її пункти, люди просто їх не знають. Ця сукупність досліджень показує, що головне — це лідер партії, особистість”, — зазначає Паніотто.

Та все ж активісти сподіваються, що їхні розслідування допоможуть громадянам обрати гідних кандидатів, і обіцяють інформувати українців про випадки прогулів, кнопкодавства та порушення норм законодавства з боку кандидатів на своєму сайті.

Яна БОРЩ