Україна конфіскує майно росіян за злочини Путіна. Кого це торкнеться та чим небезпечно

День війни, за розрахунками уряду, коштує Україні 2 млрд грн. Щодня через обстріли українських міст гинуть десятки мирних громадян, знищуються будинки та підприємства, пошкоджуються дороги й комунальна інфраструктура. Загальні втрати економіки через бойові дії — понад $565 млрд.

Щоб зупинити кровопролиття та покарати режим Володимира Путіна країни Євросоюзу Велика Британія та США розпочали пошук та арешти закордонних активів поплічників російського президента. 

Україна — не виняток.

Упродовж березня — квітня Верховна Рада ухвалила два важливих закони, які дозволяють за рішенням Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) конфісковувати власність громадян РФ в Україні.

Хто з росіян може втратити активи і які ризики для України?

Підготовка до конфіскації

 

Можливість вилучати у росіян майно на користь України дає закон №2116-IX, ухвалений Верховною Радою 3 березня. За новими правилами під конфіскацію підпадатиме рухоме та нерухоме майно, вклади, корпоративні права і цінні папери, що зареєстровані в Україні та належать країні-агресору та її громадянам.

Список підсанкційних фізичних і юридичних осіб складає Кабінет міністрів, затверджує РНБО, а президент вводить рішення в дію, пояснює LIGA.net депутат і співавтор документу Юлія Клименко. Компенсації за вилучені активи не буде, “це — конфіскація, а не націоналізація”.

Альтернатива РНБО — рішення суду. Таку можливість пропонується ввести в українське законодавство проєктом закону №7169, який ухвалила Верховна Рада 1 квітня. Цей документ де-факто уточнює закон №2116-IX, який також має розширити можливості для української влади, щойно його підпише Володимир Зеленський.

Основне нововведення — можливість конфісковувати майно не лише у росіян і російського бізнесу, а й у юридичних і фізичних осіб з інших країн (за умови, що список вилучених активів узгодить парламент). Головний критерій — антиукраїнська позиція та ділова активність в Росії.

Що може конфіскувати Україна

За даними СЕО Opendatabot Олексія Іванкіна, в Україні зареєстровано 18 036 компаній, де серед власників є росіяни чи російські юридичні особи. Активні з них — 13 635. Він уточнює, що під час підрахунку маркували як російський той бізнес, де хоча б один власник був з РФ. 

Хто може втратити свої активи? Зі слів Клименко, ця ініціатива спрямована перш за все проти вузького кола осіб, які підтримують режим Путіна.

Найімовірніший сценарій — це конфіскація часток або активів російських олігархів та держаних корпорацій РФ в Альфа-Банку, компанії Київстар, у Лисичанському НПЗ, Міжнародному резервному банку. За даними співрозмовника LIGA.net в Міністерстві економіки, під вилучення активів можуть потрапити 27 000 об'єктів.

З іншого боку, не виключно, що під санкції можуть потрапити й не тільки активи громадян РФ. Теоретично, під ударом також може опинитися майно українців. Наприклад, Віктора Медведчука, кума президента Росії, статки якого журнал Forbes оцінює в $620 млн. Інструменти для цього лежать у розмитих формулюваннях, прописаних в проєкті закону №7169.

“У законопроєктах інших держав, наприклад США, більш детально описані критерії, кого може стосуватися конфіскація. Зазвичай це російські олігархи, яких пов'язують з режимом Путіна. А у нас така деталізація відсутня. Це занадто широкий підхід”, — вважає голова Інституту законодавчих ідей Тетяна Хутор. 

Їй залишається не зрозумілим, у якому разі останнє слово за судом, а в якому — за РНБО. Нечіткі формулювання в законі, на її думку, відкривають для РНБО можливість маневрувати — обирати в ручному режимі, “кого чіпати, а кого — ні”. 

“Я розумію, що тут є тонка межа, яка дасть цим законом маніпулювати, але на даний час, на жаль, немає юридичної конструкції, яка б дозволила відокремити хороших росіян від решти. Для цього ми, фактично, дали РНБО повноваження визначати, хто є хто”, — апелює Клименко на всі зауваження.

Ймовірні ризики

Конфіскація російських активів в Україні дозволить, принаймні частково, компенсувати збитки від війни. ”Навряд чи ця конфіскація компенсує значну частину заподіяної шкоди, проте є сподівання, що окрім цього майна у Фонд відновлення України увійдуть також заморожені $300 млрд резервів РФ і активи російських олігархів”, — каже Клименко.

Чим можуть відповісти росіяни?

Базовий сценарій — вимагатимуть у суді компенсації, пояснює LIGA.net радник Юридичної групи LCF Максим Кодунов. Потенційне поле для судових битв - Європейський суд із прав людини та арбітраж у Стокгольмі. ”Думаю, що ми матимемо велику кількість позовів. Всі російські олігархи пішли в суд і оскаржили міжнародні санкції, які проти них діють. До цього треба бути готовим”, — каже Клименко.

Шанси виграти у росіян у міжнародних судах поки не очевидні. На думку Тетяни Хутор, не на користь української сторони грає сама модель конфіскації російських активів — рішенням РНБО, а не винятково через суд. “Конфіскація має відбуватись під наглядом суду. Так, це довший процес, але саме суд дасть можливість уникнути проблем у майбутньому”, — наголошує Хутор.

Як альтернативу вона пропонує іншу модель конфіскації, яка прописана в проєкті закону №7194. Цей документ, з-поміж іншого, пропонує перекласти обов'язок вилучати майно росіян з РНБО на Вищий антикорупційний суд. 

Ці зміни дадуть можливість гарантувати права всіх зацікавлених осіб, дотримання Конституції, а також убезпечити конфісковані активи від ризику їхнього повернення власнику пізніше, погоджується голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін.

Богдан ЗАИКА