ПАРТНЁРЫ
Перша реакція на це рішення виявилася на диво кволою. Лише червоний Петро Симоненко у праведному гніві назвав президента мерзотником, та ще якийсь районний депутат у Севастополі демонстративно спалив свій українській паспорт, бо він, мовляв, не бажає жити в країні, де “фашистів нагороджують орденами”. Але загалом все було набагато тихіше, ніж звичайно.
Така сама спокійна реакція була на недавнє рішення українського суду, який визнав ряд осіб винними у організації Голодомору в Україні. Нагадаю, що таку ухвалу було зроблено за матеріалами кримінальної справи, яку порушила Служба безпеки України, звісно, не без відома президента Ющенка. Дивно, що і тут ніхто особливо не скористався подією, аби висловити свою позицію.
Нещодавно ми балакали з відомим канадським істориком України професором Робертом Магочієм. Він звернув увагу на парадокс. За часів Леоніда Кучми історичні теми також звучали в суспільстві, але вони не викликали такого роздратування, як в останні п’ять років. А нині навіть така очевидна для кожного українця річ, як Голодомор, що торкнувся кожного регіону країни, багатьма нашими співвітчизниками почав сприйматися як спекуляція. Він поставив парадоксальне питання: так Кучма був прогресивнішим?
При всій повазі до послідовності президента Ющенка, на жаль, доводиться констатувати, що він змішав роль глави держави і роль пошукувача істини. Перша особа країни все ж таки не повинна грати роль такого собі Джордано Бруно, який за свої погляди готовий згоріти на вогні і йому плювати при цьому, що про нього думають інші громадяни. Такий підхід з боку політичного діяча неминуче викличе напруження в суспільстві, а то й розкол.
Виходить, що державний діяч повинен перебувати на прив`язі старих стереотипів, які формувалися роками комуністичної пропаганди? Звісно, що ні. Якби він погодився із тими стереотипами, то і сам зупинився б у розвитку, і держава покотилася б назад. Президент повинен підтримувати формування нових поглядів, Але, ймовірно, не має робити це особисто. Він повинен стимулювати наукові дискусії, відкривати архіви, підтримувати такі процеси фінансово і організаційно. А науковці, журналісти, письменники і всі зацікавлені повинні здійснювати пошук в цьому напрямку. Власне, такий процес відбувався і до приходу Ющенка до влади. Мій власний приклад тому підтвердження. Ще десять років тому я за власної ініціативи і на основі власних ідей зняв документальний фільм про Степана Бандеру. Крім того, вчені й літератори здійснювали дослідження з Голодомору. Ніхто ні мені, ні їм не дорікав, що ми розколюємо країну. Такий процес мав би відбуватися, поки переважна більшість членів суспільства не сформувала б свою думку — ось тоді і може виступити зі своїм словом глава держави.
А в Україні сталося так, що президент випередив події, виступив у ролі публіциста або науковця. Він декларував своє ставлення до подій, на які українці мають діаметрально протилежні погляди. І це почало сприйматися суспільством просто як політичні гасла. Цілком природно, що опоненти почали це використовувати в ідеологічній боротьбі і таким чином розколювали суспільство. Але нині носій цих гасел програв вибори, боротьба з ним на політичному полі втратила актуальність. Тому й реагують на його дії значно спокійніше, ніж раніше.
Юрій ЛУКАНОВ
Давайте не будем мешать всех в один котел. Петра 1-го и комунистов рассудит история и люди. Речь в данный момент идет о Бандере. Очень удивляет такая позиция: он типа совсем чуть чуть с фашистами кооперировался, чуть чуть не считается, да? Смех сквозь слезы. После присвоения Бандере статуса героя мне стало по настоящему стыдно за страну в которой я вырос. И я первый поддержу поляков и русских на любом суде против этого указа.
А я от своих бабушек по отцу и матери слышал, как они, заливаясь слезами, рассказывали мне о том, что их жизни и жизни из семей загубили сволочи-коммунисты. Люди были трудягами, честно зарабатывали кусок хлеба, но пришли тунеядцы-алкашня-бандюги, назвались большевиками и объявили моих дедов кулаками. Заслали на Урал и, короче, дедов не стало. А бабки с дельми на руках стали врагами народа. Все, даже родичи, боялись их приютить -расстреляют ведь. Чем коммуняки лучше? Бандера хотел украину под себя. В первую очередь рубился с поляками. появились сволочи-коммуняки, начал и с ними. Враг моего врага - мой друг. Поэтому появились немцы - стали друзьями у Бандеры... до 41 года, когда Бандеру в концлагерь посадили. У него была СВОЯ правда! Нет, не моя, мне с бандеровцами не по пути. Но если он сука, то севастопольский коммуняка, сжегший паспорт, трижды сука. А Петр первый что делал? На костях сотен тысяч россиян строил СВЛОЮ Россию, бил и шведов, и поляков, и турок. Ан нет, поди ж ты - Петр первый у России -Петр Великий, герой - куда ж там. ТОЧНО ТАК ЖЕ смело можно называть Бандеру и Мазепу героями Украины. Но все они сволочи - они убива
Можно говорить много в защиту Бандеры, но делать героем преступника и прихвостня фашистов, величайший маразм и нелепость, фактов из истории ведь не сотрешь. Если такие герои у этой страны, то грош цена такой стране. Я сам живу в Украине, и не страдаю по советским временам, но помню расказы бабушек о том как бандеровцы убивали мирных жителей. Всем понятно, что Бандера хотел, выпросить у Гитлера кусок Украины в награду за пособничество, чтобы стать очередным князьком. Т.е. мотивы его были весьма далеки от патриотических. Вот так.Очень стыдно за вас господин президент.
Что скажете, Аноним?
[18:18 26 ноября]
[13:40 26 ноября]
[11:40 26 ноября]
19:30 26 ноября
19:15 26 ноября
18:00 26 ноября
17:50 26 ноября
17:40 26 ноября
17:30 26 ноября
17:15 26 ноября
17:00 26 ноября
16:45 26 ноября
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.
