У банки Ахметова, Януковича і Фірташа заганяють клієнтів?

У 2011 році Перший український міжнародний банк — ПУМБ, “Надра банк” і Всеукраїнський банк розвитку отримали на обслуговування нові зарплатні проекти.

Деякі підприємства перейшли на обслуговування в ці структури примусово, під тиском місцевих адміністрацій.

Один з останніх випадків випадок пов'язаний з Київським політехнічним інститутом. Колись КПІ повністю працював з “Надрами”, однак після кризи його стан погіршився, і обслуговувати зарплатні картки почав “Правекс-банк”. Втім, як розповіли “Економічній правді” в КПІ, нещодавно зарплатний проект наказали повернути в “Надра”.

“Багато хто не хотів, але вибору не було. Люди кажуть, що писати письмову відмову бояться, бо їх звільнять”, — підкреслив один із співробітників інституту.

Крім того, у Києві активізувався Всеукраїнський банк розвитку, який належить синові президента Олександру Януковичу. Зокрема, до нього на обслуговування переводять Голосіївську і Подільську податкові адміністрації.

Акцент на зарплатних проектах невипадковий: це вкрай вигідна справа.

“Наближені до влади люди намагаються “допомогти” своєму бізнесу. Вони тягнуть у свої банки клієнтів, використовуючи адміністративний ресурс. Зарплатні проекти дозволяють мати залишки на коррахунку банку, що дуже важливо для поточної діяльності будь-якої установи”, — пояснив заступник голови одного з банків.

До того ж, додав фінансист, можна заробляти щомісячні комісійні за зарахування грошей на картки. “За статистикою, 50% грошей знімається не відразу, а протягом місяця. Це безкоштовні ресурси для банків”, — пояснив він.

Крім “Правексу”, масове переведення торкнулося трьох українських гігантів — Промінвестбанку і “Привату”. Зокрема, за даними джерел “ЕП”, у ПІБ “повели” Маріупольський порт, “Азовмаш” та інші крупні підприємства Маріуполя.

У “Привату” забрали Дніпропетровську обласну клінічну лікарню імені Мечникова і Дніпропетровський театр опери та балету. Також кажуть, що постраждав “Аваль”, проте цю інформацію не підтвердив жоден співробітник банку.

Офіційно жоден із скривджених банків говорити не став, зробивши вигляд, що проблеми не існує. Проте “ЕП” вдалося зібрати коментарі фінансових посередників, які працюють з цими структурами. “У них команда — не нариватися”, — пояснив мовчання один з банкірів.

“Десь з січня-лютого пішли масові сигнали від бюджетних організацій в областях про те, що місцева влада під загрозою звільнення змушує їх переводити зарплатні проекти в ПУМБ. В результаті, у клієнтів “Привату” виникли труднощі з кредитками, які були прив'язані до зарплатних карт”, — розповів другий фінансист.

Третій додав, що зарплатну картку не можна забрати в банку, тільки якщо клієнт сам не захоче перейти в інший банк. Тому тиск чинився на ті підприємства, на які можна було натиснути. Переважно — на бюджетні організації: лікарні, інститути, ДАІ, міліцію.

“Аргумент один: це питання курує держадміністрація”, — пояснив він.

Швидкість переведення клієнтів різна і залежить від активності місцевих властей. Є й об'єктивні причини. Наприклад, для переведення “зарплатників” великої структури потрібно до півроку, та й не всі з них поспішають виконувати вказівку “зверху”.

“Є таке поняття, як фізична можливість банку обслуговувати клієнта — наявність інкасаторів для завантаження банкоматів чи наявність самих банкоматів. ПУМБ далеко не завжди може обслужити “зарплатників” інших банків. Якщо “Надра” колись інвестували в мережу банкоматів, то у ПУМБ вона невелика”, — пояснив експерт.

За його словами, у всіх випадках застосовувався адмінресурс. Причому, в областях, де губернатори “фірташівські” — Рівненській, Херсонській та Чернівецькій, — держструктури “переганяли” на обслуговування в “Надра банк”, який належать бізнесмену. В областях, де губернатори “ахметовські”, клієнтів переганяли в ПУМБ.

“В обласні адміністрації викликали керівників служб та великих підприємств і попереджали, що звільнять, якщо ті не переведуть зарплатні проекти в “Надра банк”. Там начебто є документ, підписаний головою Адміністрації президента Сергієм Льовочкіним”, — підкреслив один з фінансистів.

У самих банках, яких звинувачують в неконкурентній поведінці, відповідати на питання про застосування адміністративного ресурсу відмовилися.

“Я хочу почути конкретику. Що означає “відбирають клієнтів”? Ви можете собі уявити, як? Я не зовсім. Це схоже на спекуляцію. Не можу уявити, як би ми могли будь-кого змусити. Це смішно. Напевно, просто пропонують більш вигідні умови співпраці, от і вся сіль. Це ж сегмент цінової конкуренції”, — повідомила представник ПУМБ.

В “Надрах” ухилилися від відповіді. “Те, що компанії приходять на обслуговування в “Надра банк” в рамках зарплатних проектів, свідчить, що банк не втратив професійну компетенцію і може конкурувати з лідерами сектора”, — заявили в установі.

На доказ прес-служба банку навела дані Асоціації українських банків. Згідно з ними, 1 травня порівняно з початком 2011 року кошти клієнтів збільшилися на 11%, і з восьмої позиції у рейтингу Нацбанку “Надра” перейшли на шосту.

За цей же час розмір активів зріс на 14% — з дев'ятого місця банк піднявся на восьме, а за розміром кредитного портфеля фізичних осіб він посідає четверту позицію.

З усіх обладміністрацій, до яких “ЕП” звернулася за коментарями, відповіла тільки Чернівецька ОДА. Чиновники повідомили, що в жодних примусах вони участі не брали, а обслуговувати бюджетні структури можуть тільки банки, внесені у список рекомендованих. Цей список періодично складає Мінфін.

За словами представника ОДА, у цьому списку “Надра банку” нема. Отже, “заганяти” в нього клієнтів не можна. На той момент про випадок з КПІ ще не було відомо.

Володимир ХАМЛЕТС