Тріумф лобізму: чий інтерес захищає державний Нафтогаз

Питання звільнення Андрія Коболєва та відставка Наглядової Ради НАК “Нафтогаз України” викликала полеміку в експертному середовищі.

Одні стверджують, що рішення уряду з приводу відставки голови правління компанії порушує керівні принципи корпоративного урядування OECD (Organisation for Economic Co-operation and Development — Організація економічного співробітництва та розвитку).

Інші ж апелюють до відсутності будь-яких порушень у діях акціонера, а натомість — провал задач поставлених перед компанією.

Проте, цікаве інше — команда Коболєва керувала Нафтогазом найдовше в історії України. І не останню роль зіграв тиск партнерів із Заходу при будь якій спробі зміни керівництва.

Вони — західні партнери — підтримуючи Україну, вболівали за протистояння з російським “Газпромом”, зміцнення енергетичної безпеки України, проведення ринкових реформ.

Але у своїх прагненнях допомогти покладались не лише на власні джерела інформації, але й ті меседжі, які регулярно надавали їм з України “довірені особи”, зокрема і з Нафтогазу.

І серед важливих джерел інформації — лобістські кампанії, які наймав Нафтогаз. Крім прагнення захисту інтересів національної компанії та України, у замовників лобістів був ще один важливий напрям — захист інтересів менеджменту, а саме зберегти керівні крісла.

Про діяльність лобістів варто поговорити детально, адже окремі елементи їх діяльності в інтересах Нафтогазу виходять далеко за межі корпоративного урядування, і переходять на рівень національної інформаційної та економічної безпеки. Але, про все по порядку.

Група Нафтогаз останні сім років активно вдавалась до послуг лобістських компаній у Сполучений Штатах Америки та Європейському Союзі.

Власне, компанія наймає лобістів, як напряму, так і опосередковано через Федерацією Роботодавців Нафтогазової Галузі (ФРНГ). І зокрема київського осередку, що формується з працівників державної компанії.

Загалом у ФРНГ входять підприємства з Групи Нафтогаз. Тобто, ця організація лобіює інтереси не галузі в цілому, а лише однієї компанії — Нафтогазу.

Робота лобістів у США регламентується Законом про реєстрацію іноземних агентів (FARA, Foreign Agents Registration Act). Він був прийнятий в 1938 році, як протидія підривним кампаніям нацистської Німеччини.

FARA вимагає реєстрації та розкриття інформації “агентом іноземної організації”, який безпосередньо або через іншу особу в Сполучених Штатах:

1. Бере участь у “політичній діяльності” від імені іноземної організації;
2. Виступає в ролі радника з питань зв’язків з громадськістю іноземного довірителя, рекламного агента, працівника інформаційної служби чи політичного консультанта;
3. Вимагає, збирає, чи розподіляє внески, позики, гроші чи інші речі, які мають цінність для іноземної організації чи в інтересах;
4. Представляє інтереси іноземного довірителя перед будь-яким органом чи посадовою особою уряду США.

Крім того, FARA вимагає, щоб агенти помітно маркували “інформаційні матеріали”, що передаються в США в інтересах іноземної організації. І ці реєстри є у вільному доступі, що й дозволяє легко встановити лобістські кампанії, які замовляла Група Нафтогаз у США.

Загалом Група Нафтогаз та ФРНГ за даними, що зафіксовані у звітності FARA у період з 2017 по 2021 роки витратили близько $3,3 млн. Прозорість американської демократії дає можливість простежити напрями діяльності лобістських компаній.

Угоди, що були укладені між Групою Нафтогаз або ФРНГ та лобістськими компаніями мали спільну мету — це були послуги, необхідні для підтримки реалізації стратегічних цілей Групи Нафтогаз включаючи, але не обмежуючись:

• Повна інтеграція українського газового ринку до енергетичного ринку ЄС, підтримка реформи газового ринку в Україні, залучення іноземних інвестицій в українських ринок нафти і газу.
• Ефективне усунення загроз, що створюються на базі проекту “Північний Потік 2” та інших обхідних газопроводів.
• Відновлення і підтримка іміджу Групи Нафтогаз

Іншими словами, професійні лобісти, а саме компанія Yorktown Solutions, мали писати тексти, розміщати їх у ЗМІ і розповсюджувати серед американських чиновників, організовувати зустрічі, робити медіа-моніторинги, редагувати офіційні листи тощо.

Проте варто зауважити, що крім стандартних “інформаційних матеріалів” були й такі, що мають ознаки так званих “темників” або таких, що могли привести до підриву авторитету центральних органів державної влади України.

Нижче наведені приклади інформаційних матеріалів за категоріями, що були передані та/або розповсюджені на території США компанією Yorktown Solutions в інтересах Групи Нафтогаз, ФРНГ, Київського осередку ФРНГ.

Особливість “інформаційних матеріалів” полягає у тому, що вони пишуться, відбираються і розповсюджуються лобістами із погодженням замовника.

Інформаційні матеріали різних типів, що були зареєстровані, як лобістські в NSD/FARA, 2017-2021рр по темам:

Описані вище активності, однозначно були спрямовані на захист інтересів України. Проте, були й інші, які могли ставити під удар репутацію уряду — представника власника НАК Нафтогаз (народу України), а натомість захищати персоналії — топ менеджмент компанії.

В контексті розсилки інформаційних матеріалів або донесення “меседжів” варто зазначити, що Yorktown Solutions працює з наступними зацікавленими групами в США: державні чиновники, законодавці, державні агенції, журналісти, навчальні інституції, інші неурядові організації.

Так, зокрема у своєму Supplemental Statement, що опублікований згідно норм FARA 22 червня 2019 року стало відомо, що, наприклад, у період між 30 листопада 2018 — 31 червня 2019 років лобістська організація провела кампанії з розсилки “інформаційних матеріалів” на адреси працівників таких організацій, як U.S. Senate, White House, U.S. State Department, U.S. House of Representatives, National Security Council, Treasury Department, Congressional Research Service, USAID, Atlantic Council, Heritage Foundation, Georgetown University, U.S. Institute of Peace, Department of Energy, McCain Institute та інших (FARA,2021).

Варто звернути, особливу увагу, на два документи, які були зареєстровані у системі FARA перед їх розповсюдженням за правилами організації. Їх форма нагадує відомий в Україні формат “темників”. Проте їх вміст, ставив під загрозу основи національної безпеки.

1. Документ отриманий FARA від Yorktown Solutions 03/07/2019: Звільнення Наглядової Ради і менеджменту “Нафтогазу” мусить мати реакцію відмови Міжнародних фінансових організацій від підтримки України

В цьому документі стверджується, що в порушення, як українського законодавства, так і ОЕСD стандартів, Уряд України вжив незаконні дії, обходячи незалежну Наглядову Раду Нафтогазу та оголосив про припинення діяльності поточного менеджменту компанії.

Головний посил: якщо уряд (акціонер) обійде незалежну Наглядову Раду Нафтогазу, і проігнорує правління компанії, то міжнародні фінансові установи (МФУ) мають відкликати свою фінансову підтримку України. Це може направити всю країну у глибоку фінансову кризу.

2. Лист голови НР Нафтогазу Клер Спотісвуд до послів G7, представництва ЄС, МВФ, Світового банку, ЄБРР, інших інституцій для забезпечення утримання на відповідній позиції Андрія Коболєва

В цьому документі стверджується, що якщо уряд піде проти волі Наглядової Ради щодо не продовження контрактів з Андрієм Коболєвим та командою його менеджерів, то це призведе до повернення практики “монетизації” політичної влади через корупцію.

Клер Спотісвуд просила допомоги у представників поважних інституцій у збережені відповідних осіб на своїх посадах.

Варто зауважити, що у листі тодішньому українському прем'єру Володимиру Гройсману Клер Спотісвуд жодним словом не зауважила про свої побоювання з приводу корупційних ризиків у зв’язку з потенційною відставкою голови правління Коболєва.

Можливо, існують непублічні листи до Гройсмана в яких Клер Спостісвуд викладає потенційні факти або відомості про корупційні ризики, які були проігноровані Гройсманом, що спонукало голову Наглядової Ради “Нафтогазу” звертатись особисто до ключових партнерів України та просити їх “допомогти” Уряду України погодити перепризначення Коболєва?

Або, таких листів не було. Тоді дана діяльність голови Наглядової Ради має всі ознаки безпідставної спекуляції на болісній темі корупції, яка могла призвести до репутаційної шкоди, як голови уряду Володимира Гройсмана так і України в цілому.

Адже, якщо б Гройсман не погодив під впливом поважних партнерів контракт Коболєва, тоді він би став людиною, що “монетизує політичний вплив через корупцію”.

Наразі на місці Гройсмана є Денис Шмигаль. Але претензії у Наглядової Ради майже ідентичні, як у ситуації дворічної давнини, що без доказів є спекуляцією та наносить шкоду українським інтересам.

Зрештою, варто зауважити, що активна боротьба Голови Наглядової Ради Клер Спотісвуд та інших членів Ради за конкретних топ-менеджерів викликає аргументовані підозри, щодо незалежності, як голови Ради, так інших членів

Про стандарти OECD і їх імплементацію в Україні на прикладі Нафтогазу із використанням релевантних прикладів, ми поговоримо у наступних матеріалах.

Володимир ДОЛЬНИК