Тевелєв покарає неслухняних акціонерів

Українським акціонерним товариствам загрожують штрафи на десятки тисяч гривень.

Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку обіцяє карати підприємства, якщо вони й надалі ігноруватимуть вимогу законодавства про переведення своїх акцій у бездокументарну форму. Необхідність переведення паперів в електронний вигляд регламентує закон про акціонерні товариства.

Термін виконання цієї норми закінчився 31 жовтня 2010 року, однак, за даними регулятора, із завданням впоралося лише трохи більше двох тисяч акціонерних товариств. Інші компанії поки що користуються паперовими акціями.

Голова ДКЦПФР Дмитро Тевелєв стверджує, що до так званої дематеріалізації має приєднатися ще близько 5 тисяч ВАТ, адже звітність у комісію подає 7 тисяч підприємств відповідної організаційно-правової форми власності.

Відтак, для прискорення корпоративної реформи регулятор почав діяти рішучіше. Зокрема, він затвердив вимоги до емітентів і санкції за їх невиконання.

Детально новації описані в листі комісії до її територіальних органів. У документі зазначається, що акціонерні товариства штрафуватимуть на 17-170 тисяч гривень, якщо вони не будуть виконувати розпоряджень відомства.

Міра покарання, передусім, залежатиме від того, наскільки швидко учасники ринку будуть готові усунути невідповідність законодавчим змінам.

Зокрема, ДКЦПФР визначила новий термін для виконання цієї вимоги — до 30 квітня 2011 року. Якщо АТ не впораються із завданням, їх оштрафують на 17-85 тисяч гривень і дадуть ще один строк для усунення проблеми.

У разі повторного ігнорування вимог емітенту доведеться заплатити 85-170 тисяч гривень, а справу щодо подальшого обігу його акцій передадуть на розгляд Держкомісії. До того ж, стверджує Тевелєв, у цьому випадку можливе застосування адміністративних санкцій до посадових осіб підприємства.

Спочатку відомство готувало менш жорсткі покарання для правопорушників. Про це свідчить лист ДКЦПФР, який вона надсилала учасникам ринку у жовтні 2010 року.

Про ці листи вже мало хто пам'ятає, а от останні заходи регулятора Тевелєв називає “справжнім тестом на якість корпоративного управління”.

Однак чи не свідчать ці заходи, що ДКЦПФР перевищила свої повноваження, перенісши кінцеву дату проведення дематеріалізації? Де-юре комісія не змінила норму закону про “31 жовтня”, а де-факто — відбулося саме це, кажуть юристи.

“Регулятор не переніс крайній строк переведення акцій у бездокументарну форму. Він лише встановив строк для усунення цього порушення закону. Хоча він міг уже накладати штрафні санкції на компанії-порушниці”, — розповів “ЕП” генеральний директор юридичної консалтингової групи “Яремчук і партнери” Олександр Степанов.

Фактично регулятор дав відстрочку акціонерним компаніям, кажуть експерти. Сергій Янпольський, директор компанії “ТАСК-брокер”, яка надає послуги зберігання цінних паперів, вважає, що провести дематеріалізацію можна всього за три місяці.

“Зараз спостерігається сплеск активності. Нам телефонують емітенти, які зрозуміли, що назад шляху не буде. А реєстратори масово йдуть з ринку”, — зазначив він.

Олена Мельникова, директор юридичного департаменту інвестиційної групи “Сократ”, яка, окрім іншого, також зберігає цінні папери, вважає, що провести дематеріалізацію паперів усіх товариств не вийде. Мовляв, є компанії, які взагалі не працюють і не оголошували про випуск акцій.

“Багато акціонерних товариств з'явилося в Україні на зорі приватизації, і більшість їх акціонерів знайти неможливо. Таким компаніям потрібно пройти багато процедур, щоб виконати вимоги закону”, — зауважила Мельникова.

Крім того, є ще одна проблемна група — фінансово нестабільні фірми. “Такі підприємства давно втратили інтерес до цього процесу. Їм все одно — 17 тисяч штрафу чи 170 тисяч”, — наголосив Янпольський.

У будь-якому випадку, чи готові акціонерні товариства витрачати свої кошти на корпоративну реформу, можна буде зрозуміти вже у квітні 2010 року.

Дмитро ДЄНКОВ