Про свої прогнози на опалювальний сезон, про проблеми місцевих громад та про те, як їх вирішувати в інтерв'ю “Апострофу” розповів експерт в нафтогазовій галузі Олексій Бутенко.
- Яким, на вашу думку, буде майбутній опалювальний сезон для місцевих громад? Які проблеми очікують місцеву владу і споживачів?
— На сьогодні електромережі більш-менш готові до прийняття електроенергії, деякі трансформаторні станції добудовуються, обладнання доїждає. З цієї позиції все гаразд. Все більш-менш непогано в “Енергоатомі” з АЕС, тому що він отримав гроші за підвищений тариф електроенергії та не віддав їх у ринок, а скористався цими грошима і вони закінчують ремонт по своїй програмі.
Сама велика проблема — це сектор теплопостачання, “Теплокомуненерго”. Це відносно невеликі генерації, які на сьогодні обігрівають міста, попутно дають електрику. Проблема в тому, що їх в цьому році повністю позбавили фінансування.
По-перше, чекали кошти з того, що збільшився тариф на електроенергію. Якась частина цих коштів мала піти на ремонти.
Уявіть собі, обладнання, яке використовується сьогодні день було вироблено в 50-х роках минулого сторіччя і його постійно латають. І цих коштів, як раз і чекали для того, щоб в черговий раз підлатати. Зазвичай уряд компенсує містам певні кошти, які стримують тариф на низькому рівні. Другий рік поспіль ці кошти не надходять. Мова йде про 39 млрд грн. По суті це ті гроші, які б міста віддали “Теплокомуненерго” на відновлення обладнання, на ремонт тепломагістралей, які в більшості міст знаходяться в незадовільному стані.
Я 25 травня робив своє дослідження і написав про це блог де навів приклад Житомира, який втратив 167 млн, очікував ці гроші отримати та не отримав.
І уже тоді ми попереджали міста, що таке буде.
Уряд своєю Постановою від 22 серпня 2023 року № 896 позбавив підприємства можливості придбання природного газу за режимом ПСО. Тепер газу для населення і бюджетників за спеціальними цінами немає.
Друге питання, НАК “Нафтогаз” сьогодні має можливість забирати всі кошти за газ буквально маючи право “першої шлюбної ночі”.
Також Урядом планується додатково відняти ще 4% від ПДФО. Для прикладу, для міста в 300-500 тис. населення це приблизно пів мільярда гривень. Тобто, всі кошти з “Теплокомуненерго” вимиваються. А це суттєві кошти, які направлялися в тому числі й на комунальний сектор.
І що ми маємо? Маємо результат, так званий “ефект дешевого тарифу”. Він нібито дешевий для людей. Але така дешевизна виходить боком. Взагалі може статися ситуація, що тепла в багатьох містах зимою не буде.
Політики радять купляти генератори, буржуйки, запасатись альтернативним паливом. Але ж, дивіться, в Київській області згідно з дослідженням людина середнього класу, яка закривала потребу в паливі й електроенергії внаслідок купівлі генератора, а потім купівлі до нього дизеля, минулої зими переплатила у 3 рази більше, ніж би вона платила за газ і за централізоване тепло. Ця проблема також мною загострювалася восени.
Нам необхідно зрозуміти, що вимиті кошти шляхом неправильної тарифної політики призвели до того, що генерації, які нині знаходяться, наприклад, в обласних чи районних центрах у своїй більшості вбиті, не відремонтовані, ремонт виконаний десь на третину. Я це знаю, бо моя команда минулого року проводила дослідження, дуже активно працювала з мерами міст, з директорами ТКЕ, з власниками підприємств, які орендують генерації. Грошей у них на проведення подальшого ремонту немає, залучити кошти не можуть, тому що підприємства в боргах, вони вже давно прокредитовані, все майно в заставі багато років. Відповідно залучити інвесторів те ж нема можливості. Які інвестори коли тарифи нижче собівартості.
На все це накладається ситуація з НАК “Нафтогаз”. Він, як найбільший інструмент ПСО, поставляє газ. При цьому йому винні понад трьохсот мільярдів. Гроші йому також не віддають, підприємство загинається. Можу з впевненістю стверджувати, що ця “дешевогазова” політика скоро знищить найіональну компанію “Нафтогаз”, яку практично весь час з моменту створення, держава використовує як найбільший механізм надання прихованих субсидій. У 2021 році сума непрямих субсидій, які держава надала споживачам через “Нафтогаз”, за розрахунками компанії склала щонайменше 249 млрд грн. Зауважу, що ця сума в 7 разів перевищує офіційно закладений в державний бюджет України обсяг житлово-комунальних субсидій на 2021 рік та становить близько 5% номінального ВВП України.
Про що ми говоримо? В секторі теплопостачання збанкрутіло понад 90% підприємств. НАК “Нафтогаз” буквально в одному кроці до банкрутства, тому що з нього теж видавлюють все. Минулого року НАК віддала близько 250 млрд, цього року — 300 млрд. Це ті кошти, що держава має повернути, але не повертає.
- Чому не повертає?
— Грошей нема.
- Так зрозуміло, війна йде.
— Тут інше питання. Йде війна, але уряд пішов на те, щоб підтяти вартість електроенергії. Відповідно ми мали б отримати додаткові кошти. Тепер дивіться, за схемою, яка є, кошти заходять на “Енергоатом”, а “”Енергоатом” віддає на енергоринок і далі кошти розподіляються, в тому числі між тими електростанціями, які крім тепла додатково виробляють і електроенергію. Наприклад, електростанція в Охтирці очікувала, що вона отримає ці кошти. “Теплокомуненерго” зібрало платежі від людей, віддало, а гроші застрягли в “Енергоатомі”. Вони їх не віддали, бо розв'язують свою проблему. Вони ремонтуються і на 70% вже готові. Але галас підіймає Верховна Рада, слідча комісія нардепа Желєзняка, громадські організації, експертне середовище. В них є підозра в тому, що крадуть гроші. Можливі відкати там складають до 30 %. Друге питання. Уряд все переклав на плечі мерів.
- Так, звичайно ж, у нас же децентралізація.
— Децентралізація — це добре. Але ж тоді виключіть ПСО. Ситуацію може врятувати тільки ринок та справедливі тарифи. Експерти робили розрахунки й встановили, що за 5 років можна було б вийти на цю ситуацію, але процес ніхто не починає. Суспільство має зрозуміти, що зараз треба платити реальні кошти за тепло, за електроенергію і далі ці кошти отримують підприємства (генерації), які зможуть нормально працювати, а не “латати дірки”.
- А як бути з людьми, які не можуть платити?
— Тут треба адресні дотації. Тобто, ганяйте кошти не між собою, а дайте їх людям. Тепер, треба взяти окремий регіон або окреме місто і провести цей експеримент буквально цієї зими, подивитись, як це працює і, я переконаний, що це запрацює. Про це експертне середовище вже говорить років 10, і я де тільки можу: на зустрічах і нарадах з великим керівництвом, в своїх блогахзагострював ситуацію, але ніхто на це поки не реагує.
В принципі, що маємо на сьогодні. “Теплокомуненерго” відремонтувало мережі й обладнання приблизно на 30%. Через тяжку ситуацію гаряча вода практично по всім містам відсутня.
Ми не будемо брати міста флагмани де дуже сильно опікуються цією тематикою, це Житомир, це Львів. Але, якщо ми візьмем районні та обласні центри, то там ситуація важка. Наприклад, гаряча вода практично по всім містам відсутня. Значна кількість, я б сказав більшість “Теплокомуненерго” різних міст вже подали на банкрутство.
В нас існувала порочна практика, коли ТКЕ роздали приватникам і вони зараз кидають їх. Можу сказати, що ми маємо дуже складний опалювальний сезон 2023/24.
НАК “Нафтогаз” дійсно накопичив газ. Вугілля більш-менш в нас також буде. Атомна енергетика буде працювати. А от генераціям каюк в буквальному сенсі.
- Який вихід з цієї ситуації?
— Вихід є. Нами була розроблена дуже цікава програма децентралізації і заміщення газу в ТКЕ за рахунок використання альтернативного палива і за рахунок децентралізації генерації. Що мається на увазі. Наприклад, ракета, не дай Боже, ударила в якусь ТЕС в якомусь місті, а на цю ТЕС замкнуті всі об’єкти, куди вона постачає тепло, тому все зупинилось. Ідея в нас була розбити постачання тепла на декілька невеликих теплоелектростанцій, так званих когенераційних станцій. Когенерація — це генерація тепла йелектроенергії. Наприклад, можна генерувати п’ятьма ТЕС по 20 мВт і це буде 100 мВт, або однією великою на 100 мВт.
Так от було дві пропозиції. Перша прийшла від НАК “Нафтогазу” за дорученням минулого керівника. Ми розробили пілотний проєкт в 9 містах де запропонували 9 когенераційних станцій, і він мав іти другим етапом пілотного проєкту. На першому етапі ми хотіли зрозуміти скільки часу нам потрібно для того, щоб побудувати когенерацію, наприклад, для міста з населенням в 45-50 тис. Ми таку станцію збудували торік в м. Охтирка і витратили на це 90 днів. Ми довели, що когенераційні станції, які працюють, до речі на альтернативному паливі — біомасі, будуються дуже швидко.
Уряд же минулого року підтримав програму, якою передбачено будувати подібні когенераційні станції, але на газу. Ця ідея дуже гарна, тому що ми децентралізуємо теплоелектропостачання, ми убезпечуємо його. Друге питання. Ці когенераційні станції швидкоманевровні. Наприклад в мирний час, газ дорогий буде, а їх можна використовувати, як маневрові, тому що атомна енергетика, як постачальник енергії не маневровна, вона не може швидко десь довключитись, а ці електростанції можуть. Ця мережа могла б бути дуже ефективною. Але, така гарна тема була повністю вбита. Нове керівництво НАК “Нафтогаз” скептично оцінило цей проєкт і призупинило його на початку цього року. Призупинили всі проєктні роботи, залучення інвестицій, хоча дуже багато інвесторів готові були вкладати кошти разом з НАК “Нафтогаз”.
Програма була розроблена на заміщення 2 млрд кубів газу. Якщо брати в грошах, то це в 4 рази дешевше, ніж організувати нове добування, цих 2 млрд кубів. Видобуток газу, це не така проста річ. Ті свердловини, які зараз є, вже вичавлені, як лимон. Підняти видобуток газу можна тільки шляхом відкриття нових. Наприклад, розвідувальна свердловина на шельфі Чорного моря коштує від $100 до 120 млн. Але з цієї свердловини видобувати газ не можна, бо вона тільки пробна. Тобто, якщо є газ, то треба бурити ще одну, нову. А це сумарно $200-240 млн. Ми не можемо бурити в глибину, потрібно горизонтальне буріння, яке дасть змогу збільшити не на 2-3%. Два роки тому “Нафтогаз” з залученням експертів зробив прогноз, що може накопичувати десь 6-8% від власного видобутку щорічно, а потім треба включати горизонтальне буріння, де може бути збільшення видобутку в 10-20 разів. Але, зараз цього дива не станеться, тому що інвестори не хочуть інвестувати в видобуток. Реальний вихід — це залучення американських партнерів, тому що ця технологія активно використовується в Техасі. Саме інвесторів, як партнерів. Міняти форму власності НАКу. Коли компанія приватна, до речі, то корпорація вмирає. Але це майбутнє. Газ дешевим не буде.
Повертаюся до когенерації на газу, яку треба збудувати й вона б працювала, як аварійна під час війни, а в мирний час використовувати як маневрову.
Так от, наші американські партнери у лютому цього року привозять когенераційну станцію на 25 мВт електроенергії, віддають “Енергоатому”, щоб встановити її на Київщині. І обіцяли таку саму на Одеську область. Пройшло вже 8 місяців, а вони все будують і не відомо чи збудують взагалі. Теплова станція в Охтирці 40 мВт, а тут 25. Для мене, як для фахівця і для моєї команди це просто шок і дикість. Те що має бути збудовано за 3 місяці будується вже майже рік. Другої станції американці не дали й, скоріш за все, не дадуть. Я спілкуюсь з багатьма мерами міст і вони кажуть, що ще навіть не визначились де такі станції поставити. А що стосується програми про яку я казав, то ми б могли децентралізувати великі міста вже за рік. Тим більше, що нам обладнання вже дають повністю. Тобто “Енергоатом” все це завалив.
НАК “Нафтогаз” має потужну команду “Нафтогаз-Біоенергія”, яка могла б збудувати цю генерацію за два місяці і рухатись далі.
В березні проводилось дуже багато круглих столів, які проводили й міністерство відновлення, і посольство Сполучених Штатів, і USАID, і експертне середовище. Я спілкувався з керівництвом міністерства відновлення і там говорили про цю когенерацію. Я навіть пройнявся цим. Мені здавалось, що ключові тези з нашої програми використав Шмигаль у своєму виступі. Але потім всі, сіли в калюжу. Як кажуть у нас в селі: “Говорили, балакали,сіли і…”.
- Так може мери міст зробили б це швидше?
— Я не думаю, що ми повинні віддати зараз містам самим будувати ці станції, залучати інвесторів. Мерам зараз не до цього. В них на першому плані відновлення після бомбардувань, школи, бомбосховища, лікарні. В нинішній ситуації, тимчасово на період війни, цей процес має бути централізованим. Його мають проводити великі державні компанії, такі як наша. Національна компанія має розв'язувати національні проблеми. І якщо НАК “Нафтогаз” дуже активно працює в секторі теплопостачання, то не “Енергоатом”, а “Нафтогаз” мав би прийти й використати свої потужні ресурси. Наприклад, керівник “Нафтогазу” Олексій Чернишов колишній керівник Мінрегіону. Він єдиний хто в нашій країні так глибоко знає проблему з сектором теплопостачання. Він декілька років очолював штаби з проходження опалювальних сезонів і все може розкласти на молекули. Він людина яка має і політичну вагу, і менеджерські здібності дотиснути це.
Це відносно когенерацій. Також має бути реанімована програма с заміщення газу. Його треба заміщати агробіомасою не тільки у вигляді прямого спалення, але використання біогазу, який дуже активно використовується в Європі. Вони кожного року заміщають на 15% за рахунок того, що переходять на нові альтернативні види палива. Тобто,нам треба збудувати і передати мерам в користування.
Мають відповідати за це не міністерства, не відомства, бо вони методисти, а державні компанії, які залучені в сектор теплопостачання.
- Чому це не робиться?
— Ви знаєте, тут розбалансована система відповідальності. Ну от можна було б поки станція їде з США виконати підготовчі роботи для її монтажу? Можна. Але цього не зробили. Я думаю, що це звичайна недбалість. Це що до предметного прикладу з американською газовою турбіною.
А в стратегічному периметрі то проблемі відомі й зрозумілі стратегії їх вирішення. Але це додаткова тема для ще одного інтервʼю. А поки що, читайте мої блоги.
- В нас ще є якийсь час це зробити, чи вже “пізно пити Боржомі”?
— До початку опалювального сезону залишився фактично місяць, скоріше за все його початок перенесуть ще на місяць. За цей час треба терміново розрахуватися з містами, призупинити спробу відібрати в них ці 4% ПДФО, створити центр відповідальності, передати “Нафтогазу” цю тематику з будівництва когенерації та загальнодержавної енергетичної децентралізації. І треба розібратись з “Енергоатомом”, куди пішли гроші, які вони зібрали.
Останнє засідання Ставки по енергобезпеці у президента не що інше, як спроба Зеленського особисто розібратися в ситуації, що склалась. Після, буквально, допитів учасників засідання, стало багато чого зрозуміло. Особисто я сподіваюсь, що пан президент придасть динаміки процесу змін на краще.
