Теплоенергетики — хлопці для биття?

Новина, яка облетіла всі медіа, змусила здригнутися не одного українця: міністр палива та енергетики Юрій Бойко допускає, що відключення підприємств комунальної теплоенергетики від енергопостачання може продовжитися.

Ситуація, пояснив чиновник, складна: загальні борги ТКЕ за енергоносії сягнули 3,6 мільярда гривень. У гонитві за їх “вибиванням” “Нафтогаз” не гребує шантажем та залякуванням. Відтак, мільйони українців можуть залишитися без тепла посеред опалювального сезону.

На 24 січня 2011 року підприємства ТКЕ, починаючи з 1 жовтня 2010 року, заборгували компанії “Газ України” — “дочці” “Нафтогазу” — за спожите паливо понад 3,73 мільярда гривень.

Рівень розрахунків тепловиробників за блакитне паливо катастрофічно низький — 43%. Заборгованість столичної “Київенерго” сягнула 1,36 мільярда гривень.

Напередодні “Газ України” через значну заборгованість доручила відключити від газопостачання 12 підприємств ТКЕ. До “чорного” списку потрапили ТКЕ Донецька, Лисичанська, Сєверодонецька, Стаханова, Дніпропетровська, Запоріжжя, Кіровограда, Ялти, Луцька, Львова та Харкова.

“Донецьктеплокомуненерго” заборгувала “Газу України” 156 мільйонів гривень, “Лисичанськтепломережа” — 25 мільйонів гривень, “Сєвєродонецьктепло” — 14 мільйонів гривень, “Стахановтеплозабезпечення” — 4 мільйони гривень.

“Дніпропетровські теплові мережі” накопичила 100 мільйонів гривень боргу, “Міські теплові мережі” — 147 мільйонів гривень, “Кіровоградтепло” — 22 мільйони гривень, “Кримтеплокомуненерго” — 103 мільйони гривень.

Заборгованість “Ялтинських теплових мереж” сягнула 1 мільйона гривень, “Східноєвропейської теплоелектрогенеруючої компанії”, Луцьк — 17 мільйонів гривень, “Львівтеплоенерго” — 106 мільйонів гривень, “Дирекції розвитку інфраструктури території”, Харків — 20 мільйонів гривень.

З боргами ТКЕ все зрозуміло: що є, те є. Незрозумілі лише три питання.

Перше. Чому найвищим посадовцям не забракло духу залякувати керівників ТКЕ та українців відключенням теплопостачання, але несила оприлюднити реальну причину, через яку підприємства ТКЕ опинилися у такій ситуації?

Друге. Чому уряд загалом та Мінжитлокомунгосп і Мінпаливенерго зокрема демонструють абсолютну апатію щодо того, що відбувається у теплоенергетиці?

Саме відсутність послідовної економічно обґрунтованої державної тарифної політики та неплатежі населення загнали підприємства комунальної теплоенергетики у глухий кут.

Розрахунки прості. Ціна на газ у серпні 2010 року зросла на 50%, підвищилися й мінімальна зарплата і соціальні відрахування. А нинішні тарифи на тепло покривають витрати ТКЕ лише на 61%.

Звіти про 105-відсотковий рівень оплати населення за комунальні послуги — ілюзія, адже у звітний період включається сума плати боргів за попередні періоди.

Урядові команди керівникам областей посилити платіжну дисципліну підприємств ТКЕ лише погіршують стан галузі, ставлять під загрозу теплопостачання міст, національну безпеку держави і життєзабезпечення громадян.

Слід зауважити, що левова частка у структурі боргу підприємств ТКЕ перед “Нафтогазом” — невідшкодована різниця у тарифах. Так, у держбюджеті на 2011 рік на її покриття закладено лише 2,4 мільярда гривень, тоді як ще у жовтні 2010 року керівники Мінжитлокомунгоспу обіцяли виділити 6,4 мільярда гривень.

Коли підприємства отримають ці кошти, і чи отримають взагалі — невідомо.

Енергетики розраховуються перед газовиками авансом на початку місяця, тоді як підприємства ТКЕ отримують плату від населення наприкінці місяця. Це капкан, до якого потрапили вітчизняні ТКЕ. Тож все, як за класиком: коні не винні.

Третє. Чому досі мовчить президент? Мовчання, звісно, золото, але не тоді, коли дванадцять міст України перебувають за крок від чергового “покращення життя вже сьогодні” — холодних батарей та осель.

Зрозуміло, що муніципальна влада у Києві, де у квартирах знизилася температура, і в областях щосили відхрещуватимуться від холодних батарей.

Голова Київської міськдержадміністрації Олександр Попов одразу заперечив провину мерії за холодні батареї у квартирах киян. За його словами, борги невеликі, їх повернуть, а от різницю у тарифах нехай відшкодовує держбюджет.

Голова КМДА показав приклад керівникам регіонів. І правда: на кого можна, не соромлячись, штрикати пальцем? На кого можна вилити казан громадського невдоволення? Звісно ж, на теплокомуенерго. Хлопчик для биття завжди поруч.

Все ж слід віддати належне Юрію Бойку: йому вдалося заспокоїти громадськість. Чиновник запевнив, що відключення залежатиме від погодних умов. Мовляв, якщо буде дуже зимно, то газ не вимикатимуть. Однак синоптики тільки й встигають інформувати про похолодання в Україні. Кажуть, буде мінус 15.

Отож, ситуація потребує негайного втручання глави держави. Інакше енергетичне лобі руками “Нафтогазу” призведе до того, що підприємства ТКЕ опиняться на грані знищення, а заручниками відсутності збалансованої державної політики у теплоенергетиці стануть мільйони українців.

Сергій БУЛЬБАС, президент Асоціації приватних інвесторів ЖКГ