Судовий збір може зрости в 30 разів

На засіданні Кабміну, яке відбулося 23 травня, Міністерство фінансів представило оригінальну ініціативу: законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору”.

Мова йде про обов'язковий платіж, який повинен внести в бюджет кожен, хто захоче звернутися до суду, наприклад, у справі про незаконні дії податкової.

Востаннє ставки мінялися у листопаді 2011 року, але, мабуть, з тих пір пройшло вже багато часу. Цього разу законопроект передбачає значне збільшення ставок.

Обґрунтування необхідності їх збільшення виписано з властивою владі безпосередністю. Мовляв, судам не вистачає коштів для здійснення правосуддя, тому потрібно збільшити побори з учасників судових процесів.

Причому передбачається, що платити збір буде не тільки ініціатор процесу, а й, наприклад, особа, на яку накладається адміністративний штраф.

Іншими словами, людину пропонується карати за одне адміністративне правопорушення двічі: до адміністративного штрафу додається ще й обов'язковий судовий збір у розмірі 30 гривень — ставка “прив'язана” до мінімальної зарплати.

Це те саме, якби за кримінальний злочин суд б позбавляв людину, скажімо, на п’ять років і ще на півроку за те, що судді працювали над його вироком.

Втім, це тільки одна з цілої низки унікальних пропозицій.

Мабуть, для зміцнення сім'ї як осередку суспільства пропонується вдесятеро — з 107,3 гривні до 1 073 гривні — збільшити ставку судового збору за подання позовної заяви про розірвання шлюбу.

Інша пропонована зміна, мабуть, стосується боротьби з жадібністю. У Мінфіні вирішили багаторазово збільшити ставки при подаванні заяв кредиторів про порушення справи про банкрутство та про майнові вимоги до боржника після оголошення справи про банкрутство.

Оскільки максимальна пропонована сума збору становить 64,4 тисячі гривень, а перспективи отримати щось з банкрута часто доволі туманні, багатьох така сума змусить замислитися: а чи варто боротися за свої кошти і майно?

Вимагати відшкодування завданої моральної шкоди в разі ухвалення змін взагалі стане безглуздо. У усякому разі, в розмірі понад 5 365 гривень. При вимозі компенсації в розмірі від 5 365 гривень до 53 650 гривень доведеться заплатити суду від 2 146 гривень до 2 683 гривень.

При цьому позовна заява з вимогами від 5 365 гривень до 42 920 гривень буде коштувати абсолютно однаково! А при вимозі відшкодування понад 53 650 гривень доведеться заплатити не менше 10% від суми позову. Сплачена ж сума збору цілком може виявитися більшою за отримане відшкодування.

Однак все описане — “квіточки”. В основному “суддівський банкет” передбачається оплачувати за рахунок бізнесу.

Так, за адміністративний майновий позов суб'єкту господарювання замість теперішнього 1% позовних вимог доведеться заплатити 2%. Якщо раніше максимальна сума збору обмежувалася двома мінімальними зарплатами — 2 146 гривень, то тепер планку пропонується підняти в 30 разів до 64,4 тисячі гривень!

Слід врахувати, що згідно з січневим роз'ясненням ВАСУ майновими стали вважатися не тільки позови щодо рухомого або нерухомого майна, але і будь-яке оскарження штрафу чи донарахування — як у випадку з податковими органами.

Відтак, судовий збір є елементом вимивання оборотних коштів підприємств, але сьогодні його розміри хоча б не призводять до значних обсягів такого вимивання.

Хоча навіть при нинішніх ставках тільки за позовами до податкової служби на сплату судового збору бізнес може витрачати до 400 мільйонів гривень на рік.

За даними самої податкової служби, у 2011 році ця сума становила 186 тисяч гривень. Якщо ж її збільшити в 30 разів, пропозиції Мінфіну можуть обернутися для бізнесу втратами десятків мільярдів гривень. Такі цифри можна порівняти з обсягами невідшкодованого ПДВ, якщо не гірше.

Особливо цинічною є пропозиція скасувати повернення судового збору, якщо заява або скарга залишені судом без розгляду або провадження у справі закрито.

Це прямий шлях до повної самоокупності і навіть надприбутковості судів. Можна нічого не робити, відмовляючи у розгляді позовної заяви, а гроші на утримання все одно будуть капати. А говорили, що вічний двигун не можна винайти.

Наразі можна тішитися тим, що 23 травня Кабмін не затвердив цей законопроект, перенісши його розгляд на тиждень. Проте вже 30 травня документ може стати офіційним актом уряду — з непоганими перспективами проходження у Верховній раді у зв'язку з необхідністю наповнення бюджету за будь-яку ціну.

Андрій ВИШИНСЬКИЙ