Стратегія — пройти зиму. Як промислові підприємства виживають без електроенергії

 Український бізнес швидко адаптується до роботи в умовах відключень електроенергії: генератори біля кав’ярень, поштових відділень та на АЗС стали звичним явищем. Проте відновити роботу вдається далеко не всім.

Зокрема, генератори не можуть забезпечити живленням великі промислові підприємства, від яких суттєво залежить відновлення всієї країни.

Саме тому Міністерство економіки погіршило прогноз падіння економіки на 2022 рік. Схоже, що і без того незначне зростання ВВП у 2023 році, яке раніше очікували в уряді, не буде досягнуте.

Удар від відключень

Виділити сектор, який найбільше постраждав від відключень електроенергії, неможливо. Незалежно від обсягів споживання і великий, і малий бізнеси потребують живлення.

Дані Держстату за допандемічний 2019 рік дозволяють зрозуміти, де можливо замістити цей обсяг.

Крім населення, яке споживає найбільше електроенергії, найбільш енергомісткими галузями є торгівля та послуги, металургія, видобувна галузь, залізниця та харчова промисловість.

Якщо в торгівлі це відносно невеликі об’єкти, які можна живити генераторами, то великим виробництвам їх не вистачить.

Агрокомплекс та харчова промисловість

В останньому опитуванні бізнесу НБУ констатує, що аграрії меншою мірою відчувають дефіцит електроенергії, але їхні виробничі витрати теж зростають.

Проте це не стосується тваринництва: відключення призвели до сповільнення відновлення молочної та м'ясної переробки.

“Складна ситуація спостерігається на молочних фермах. Це великі підприємства, які потребують утеплення. Це добре, якщо утеплення можна замінити.

Проте більшість камер для зберігання молока працюють від енергосистеми, і в довгі перерви доводиться залучати альтернативне живлення”, — каже заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.

Виробникам м’яса потрібно підтримувати системи вентиляції, птахівникам — інкубатори. Хоча аграрії запроваджують альтернативне живлення, це коштує їм надто дорого, наголошує Марчук.

Для освітлення ферм потрібні великі генератори, від потужності яких залежатиме обсяг використання пального. Якщо електрика з мережі коштує для бізнесу близько 5 грн/кВт, то живлення від генераторів — 20-25 грн/кВт.

Це витрати, які враховуються в ціні продукції. “Не завжди можемо реалізувати товар, бо платоспроможність упала”, — додає Марчук.

Крім того, відключення впливають на врожай кукурудзи, яку неможливо висушити без електроенергії. Через перебої в енергопостачанні, розповідає Марчук, обладнання деяких аграріїв згоріло.

Як пише агентство Bloomberg, третина врожаю кукурудзи залишається на полях через негоду та відключення світла.

Найбільше це шкодить малим та середнім господарствам, адже блокада українських портів у лютому-липні позбавила їх вільних коштів, які можна було б спрямувати на організацію автономного живлення.

На цей фактор накладається інший — недоступність генераторів через ажіотажний попит на них.

Металургія та видобування

Металургія, яка до 24 лютого становила другу за величиною статтю українського експорту, чи не найбільше постраждала від бойових. Крім того, продукцію, яка традиційно перевозилася портами, досі вимушено возять суходолом, що не лише сповільнює логістику, але й здорожчує її в декілька разів.

За даними асоціації Укрметалургпром, виробництво суттєво скорочувалося починаючи з лютого. За підсумками січня-листопада, сталі, прокату та чавуну в середньому виготовлялося на 70% менше, ніж за аналогічний період 2021 року.

З початком відключень електроенергії металургійні та видобувні підприємства скоротили свої потужності, або перевели виробництво на нічні години.

Так, розповідають у “Метінвест”, в листопаді група мусила в аварійному порядку зупиняти потужності через відсутність електропостачання. Зараз вони працюють з різним завантаженням через енергодефіцит: ГЗК у Кривому Розі доводиться призупиняти роботу бурових верстатів, переробних комплексів, та виводити деякі дільниці у простій.

Після першого в історії блекауту виробництво призупинив й інший промисловий гігант — “АрселорМіттал Кривий Ріг”. У грудні компанія заявила, що потужності підприємства завантажені всього на 20%.

Альтернативну генерацію у масштабах великого металургійного виробництва неможливо побудувати за кілька місяців, і навіть за рік, кажуть у “Метінвест”. Тож, ймовірно, що наслідки відключень для виробництва металургійної продукції надалі будуть серйознішими.

ІТ

IT-сектор — один з ключових для українського експорту в умовах війни. Належність до глобального ринку дозволяє нівелювати вплив відключення світла та інших комунікацій на вартість кінцевого продукту чи послуг. Проте бізнеси, які працюють у сфері консалтингу, змушені вносити зміни в роботу з клієнтами.

“Ми запровадили дуже чітке та багаторівневе планування і для наших клієнтів — розробили ВСР-плани (business continuity plan — ЕП) для кожного окремого клієнта, проєкту, девцентрів (офіси для , команд чи відділів”, — каже старша віцепрезидентка SoftServe з фінансів, координаторка кризової команди Соломія Гнатів.

ІТ-компанії, що мають офіси за межами України, створюють комбіновані команди для проєктів, намагаючись диверсифікувати власні ризики. 

Найбільші навантаження в умовах постійних відключень електроенергії пов’язані з забезпечення безпеки команд та їхньої безперебійної роботи.

Ще до початку великої війни більшість компанії почали готувати свою офісну ІТ-інфраструктуру: закупляли промислові генератори, налагоджували бекапний зв’язок і незалежний інтернет. Одним словом, перетворювали офіси на кшталт середньовічної фортеці, яка готова витримати тривалу облогу.

“90% наших офісів оснащені генераторами, а головний офіс — двома — основним та резервним. Також ми закупили старлінки й сформували запаси їжі та води, яких має вистачити на 2—3 тижні. Офіс зараз відкритий не лише для роботи — сюди можна приходити й на вихідних, і з близькими, аби зарядити ґаджети, розігріти їжу чи прийняти душ”, — розповідає адміністративна директорка Genesis Юлія Віннікова.

Також компанії додатково орендують коворкінги з автономним енергозабезпеченням у тих містах та районах, де проживають їхні співробітники.

У випадку загострення енергетичної ситуації вони проробляють варіанти тимчасового релокейту команд на захід України, або за кордон, для тих хто може офіційно покидати межі країни.

Організація переїзду вимагає значних ресурсів, зокрема і фінансових, оскільки компанії беруть на себе логістичні витрати та проживання, найчастіше йдеться про оренду цілих готелів, для співробітників та їхніх сімей.

За словами віцепрезидента та керівника EPAM Ukraine Степана Мітіша, у компанії діє програма EPAM Family Resettlement, яка передбачає матеріальну підтримку щодо релокації за кордон на довший період часу для спеціалістів та їхніх родин або тільки для членів родин фахівців.

Завдання — пройти зиму

Хоча великий бізнес і менш гнучкий в питаннях заживлення своїх підприємств, ніж малий та середній, великі промислові компанії також намагаються адаптуватися до дефіциту електроенергії. Проте розповідають про це дуже неохоче — ЕП зверталася до великих аграрних та металургійних груп, які відмовилися коментувати свою роботу в період відключень.

Серед заходів, до яких вдаються компанії — робота вночі. Так за інформацією ЕП вчиняють підприємства металургійної, аграрної, та харчової промисловості.

Крім виробництва вночі, на підприємствах “Метінвест” застосовують і промислові генератори. Проте, пояснюють у групі, це дозволяє лише уникнути позаштатних ситуацій або розладів основних виробничих агрегатів за аварійних відключень, та забезпечити належну зупинку обладнання.

Потужні генератори намагаються застосовувати й аграрні підприємства та представники харчпрому. Як розповідає голова наглядової ради “Молочного альянсу” (”Пирятин”, “Славія”, “Яготинське”) Сергій Вовченко, дизельні генератори на підприємствах групи встановлені ще до 2014 року.

Директор “Київхлібу” Ярослав Федоренко констатує, що його підприємства теж були змушені перейти на генератори. Проте наразі виробництво забезпечене та продовжує безперебійно виготовляти хліб.

Газовою генерацією забезпечений один із найбільших тепличних комбінатів України — Уманський. Як розповідає заступник директора з економіки комбінату Віктор Гордій, цього вистачає на мінімальні потреби: роботу котельні, аби опалювати теплиці, полив та клімат-контроль.

Але це менше ніж 5% споживання світла підприємством, а основне припадає на досвічування рослин, особливо — взимку. Як наслідок, відключення вже значно вплинули на виробництво.

Це означає меншу кількість продукції, і рік до року виробництво вже скоротилося вдвічі. Тож виникає потреба у зміні підходів до вирощування, наприклад частковий перехід на вирощування без світла.

“Планувати зараз неможливо нічого. Стратегія — пройти цю зиму, зберегти колектив та рослини”, — резюмує Гордій.

Два роки падіння поспіль?

Невизначеність, зумовлена тим, наскільки стійкою буде українська енергосистема протягом решти зими, не дозволяє будувати чітких прогнозів для економіки не лише на 2023 рік, але й навіть на кінець 2022 року.

Економісти сходяться в одному — перший квартал наступного року принесе стрімке падіння ВВП, а 2023 рік навряд чи старе роком бодай якогось економічного відновлення.

Голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук пояснює: попри те, що у 2022 році ВВП у першому кварталі впав на 15%, в першому кварталі 2023 року він може знизитися ще щонайменше на 25%.

“Це дуже болюче як для економіки загалом, так і для багатьох секторів, передусім — промисловості. Як наслідок, це може призвести до простою виробництва, зниження виплат зарплат та відправлення працівників у простій”, — прогнозує він.

Щодо 2023 року в цілому говорити зарано. Завдяки низькій базі порівняння цьогоріч навіть невелике пожвавлення економічної активності в другій половині року може витягнути результати в позитивну зону. “Варто орієнтуватися на нульовий результат: ми десь з однаковою ймовірністю можемо мати як невеликий мінус, так і невеликий плюс”, — резюмує Ваврищук.

Дещо гірші оцінки прогнозує очільник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій. За найгіршого сценарію, вважає він, тобто якщо дефіцит в енергосистемі сягатиме 60-70%, у 2023 році ВВП може впасти на 30% і більше.

Якщо ж дефіцит залишиться на нинішньому рівні, перший квартал може завершитися падінням у 40% ВВП, а рік — на 10%. Якщо ситуація виявиться гіршою, відповідно, падіння може бути глибшим.

“Дуже важко з одного припущення виводити цифри, які складаються з мільйона компонентів. Якщо потужність буде така ж, що й зараз, то цього не вистачає. Та економіка буде змінюватися, вона не статична. Структура споживання і виробництва будуть швидко змінюватися, тож сказати, що ВВП впаде на 10% — це велике спрощення”, — додає Паращій.

Падіння на 2023 рік прогнозують й аналітики Dragon Capital: там вважають, що економіка скоротиться на додаткові 5% після цьогорічного падіння на 32%.

За словами старшого економіста Центру економічної стратегії Юрія Гайдая, подальший рух української економіки залежатиме від того, якими бізнес бачитиме свої перспективи щодо електропостачання, а відтак — подальшої роботи.

Від цього залежатиме, чи інвестує бізнес в автономну генерацію, чи вирішить “перечекати” до потепління, тимчасово обмеживши діяльність. Відповіді на ці питання будуть різними для малого, середнього та великого бізнесу в країні з огляду на їхню фінансову спроможність та потреби.

Щодо інфляції, НБУ закладає додаткові 1-2% до темпів зростання цін через відключення електроенергії.

Таке пришвидшення буде тимчасовим, вважає Ваврищук. Навесні, коли з потеплінням традиційно падає споживання електроенергії, підвищення цін може бути знівельовано. Зокрема, внаслідок падіння реальних доходів населення, не всі підприємства зможуть собі дозволити утримувати підвищені ціни.

Але вплив може бути й більшим через фактор очікувань. “Навіть якщо витрати зросли на 1-2%, то очікування можуть цю інфляцію розігнати більше. Тоді можна говорити про додаткові 3-4%”, — попереджає Паращій.

Гайдай додає, що точно спрогнозувати, як вплине відключення світла на інфляцію, практично неможливо. Передусім через те, що інтенсивність споживання електроенергії різна для кожної галузі економіки.

Це впливатиме на спроможність підприємств перекрити частину потреб в електроенергії альтернативою, а відтак і на витрати на обслуговування такої альтернативної генерації, які зрештою відображаються в ціні.

До того ж відключення по-різному вплинуть на групи споживачів з низькими, середніми і високими доходами. Це нерівномірно формуватиме попит на різні групи товарів та їхню ціну.