Сотні тисяч переселенців потрапили в пастку подвійного оподаткування. Чому уряд провалює розвʼязання цієї проблеми

Українці, які тікали від російської навали до Європи у перші тижні війни, вже у серпні мали отримати статус податкових резидентів за кордоном. Ті з них, хто працює на українські компанії, мають сплачувати податки з зарплати в український бюджет, каже голова податкового комітету ВР Данило Гетманцев. Таким чином, біженці, що працюють, ризикують стикнутися з податковими вимогами одночасно і з боку України, і з боку країни перебування.

Проблема може охопити велику кількість українських переселенців. За оцінкою Управління верховного комісара ООН у справах біженців (UNHCR), 35% українських домогосподарств, що переселилися до країн Європи, живуть на заробітну плату принаймні одного з їхніх членів. Загалом, за даними UNHCR, у Європі перебуває близько 7 млн українських переселенців. 90% — жінки та діти. Понад 2 млн українських дітей виїхали за кордон, свідчать червневі дані ЮНІСЕФ.

За грубими підрахунками, оподаткування може зачепити сотні тисяч українських переселенців. Статус податкового резидента потрібен у разі перебування у певній країні протягом понад 183 днів.

Це окремий ризик і для українського бізнесу, який перевіз за кордон весь штат або його частину. Це може трактуватися як створення постійного представництва, тож компанія має сплачувати додаткові податки поза Україною, каже ексзаступниця міністра фінансів Олена Макеєва.

Робочого виходу із ситуації в українського уряду наразі немає. Співрозмовники Forbes у профільних комітетах Ради та Кабміні кажуть про різні варіанти, однак разом із тим пасують відповідальність один одному.

Деякі урядовці натякають, що держава не надто зацікавлена у тому, щоб форсувати цей процес. Пріоритет — повернення українців в Україну, а усунення проблеми подвійного оподаткування цьому зовсім не сприяє.

Чи варто українським біженцям чекати на системне рішення від уряду?

Що про подвійне оподаткування кажуть у будинку уряду

Розвʼязати завдання із подвійним оподаткуванням для українських біженців обʼєктивно складно, далеко не все залежить від України.

Для цього потрібно не лише внести зміни до податкових кодексів кожної з країн, що прихистили українських переселенців, а й відкорегувати міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування, каже податковий аналітик Вʼячеслав Черкашин. “Це складний та тривалий процес, який може тривати до двох років”, — зазначає він.

Хто займається цією проблемою з боку уряду — питання без чіткої відповіді. Спочатку (у липні) тему курував Мінфін, який звернувся до Організації економічної співпраці та розвитку (ОЕСР), щоб розробити швидкий загальний механізм. Проте в процес втрутилося Міністерство економіки, яке вирішило домовлятися із кожною країною окремо, розповідають на правах анонімності два співрозмовники з членів фінансового комітету ВР. Forbes спілкувався з ними незалежно один від одного.

Задум Мінеко не мав успіху, кажуть нардепи. Один з керівників міністерства відхрещується від цього. “Ми цим майже не займалися, це тема Марченка (міністра фінансів. — Forbes) і Гетманцева (голови податкового комітету ВР. — Forbes)”, — каже співрозмовник. Гетманцев ще в липні розповідав Forbes, що українська влада звернулася до ОЕСР. “В ОЕСР пообіцяли відповісти найближчим часом, бо зміни потрібні до кінця року”, — казав він.

Наразі Мінфін та Мінекономіки продовжують консультації з ОЕСР, розповідає очільниця комітету ВР з соцполітики Галина Третьякова. Та розраховувати на швидкий прогрес не варто.

“Держава зацікавлена у тому, щоб українці поверталися додому та сплачували податки тут”, — зазначає високопосадовець з Кабміну. Втім, він не став стверджувати, що уряд не буде займатися проблемою.

Певні зрушення все ж таки є. Зокрема, рішення про часткове відтермінування оподаткування для українців прийняли лише дві країни — Литва (до кінця війни) та Ірландія (до кінця 2022 року). Наприкінці серпня Мінфін погодив процедуру отримання онлайн-довідок про статус податкового резидента України для приватних підприємців, що перебувають за кордоном. “Це стосується всіх суб’єктів господарювання, а насамперед галузі IT”, — йдеться у релізі Держрегуляторної служби, присвяченому нововведенню.

Що робити з податками переселенцям

Литва та Ірландія, які послабили податкові вимоги до українців, не входять до переліку країн, що прийняли найбільшу кількість біженців з України. Лідерство мають Польща та Німеччина. Також у топ-5 Чехія, Італія та Іспанія. Податок на доходи фізичних осіб у більшості країн є кількарівневим: наприклад, у Німеччині від 14% до 45%, у Польщі — 18% і 32% залежно від доходу.

 

На початку вересня польський Мінфін заявив, що “українські воєнні біженці, які перебувають у Польщі більше шести місяців і продовжують отримувати доходи від українських роботодавців, зобовʼязані до 20 вересня сплатити з цих доходів податок у Польщі”.

 

 

Черкашин не очікує швидких двосторонніх домовленостей між українським урядом та окремими країнами і радить українцям самостійно подбати про сплату податків. “Наразі виглядає так, що держава залишила людей із цією проблемою наодинці”, — додає він. 

Уряд навряд чи ініціюватиме зміну міжнародних конвенцій щодо подвійного оподаткування, бо це може погано позначитися на міжнародних відносинах із країнами, які надають істотну економічну та військову підтримку Україні, вважає старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай. “Фактично це означатиме, що українці матимуть вигідніші умови оподаткування, ніж громадяни країн, де вони перебувають. Міжнародним урядовцям буде важко пояснити це своїм виборцям”, — каже він.

Чи можуть переселенці уникнути подвійного оподаткування?

За словами Макеєвої, аби не потрапити під подвійні вимоги щодо податків, потрібно:

• чітко зрозуміти всі свої джерела прибутку (включаючи дивіденди, роялті або доходи від оренди квартири); 

• звернутися до конвенцій про подвійне оподаткування. В них чітко прописано, які податки та де людина має платити; 

• звернутися до податкового консультанта, якій може пояснити чіткий алгоритм дій.  

Найпростіший випадок, якщо українці за кордоном живуть за власні заощадження або за рахунок соціальних виплат (що їх виплачують або уряди приймаючих країн, або Україна), такі доходи не оподатковуються, каже Макеєва. Також, згідно з конвенціями, не оподатковуються пенсійні виплати (лише у країні, яка їх надає), додає вона.

Україна підписала подібні конвенції з 74 країнами, однак вони не звільняють українців від подвійної сплати податків. Натомість такий громадянин через рік може вимагати від України відшкодування у розмірі перерахованих до держбюджету коштів, уточнює старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай.

Для цього потрібно отримати довідку про сплату податків за кордоном та звернутися до української податкової. Але це досить складний процес і мало хто вдало його проходить, попереджає Черкашин. “До того ж деякі країни, наприклад США, не дають відповідних довідок”, — зазначає він.

Подвійне оподаткування — не єдина проблема, з якою можуть зіштовхнутися українці, набуваючи статусу резидента іншої країни. “Українці можуть втратити соціальні виплати, які вони зараз отримують за кордоном, якщо дохід, який вони задекларували, перевищує ці надходження”, — зазначає Гайдай із Центру економічної стратегії.