Смугаста “хімія”

Якщо ви вже зараз марите кавунами й нетерпляче поглядаєте на розкладки із зеленими ягодами, мусимо вас застерегти. За словами фахівців Інституту південного овочівництва і баштанництва УААН (Української академії аграрних наук), незважаючи на високу ціну, “користь” для організму від цих ранніх кавунів приблизно така ж, як від сумнозвісного напою “Юпі”. І красиво, і нібито смачно, але... як би потім здоров’ям за цю красу не поплатитися! Щорічно медики констатують численні випадки алергічних реакцій на нітрати в людей, що поласували кавунами, вирощеними до початку офіційного сезону баштанних. А в цьому році через аномалії у природі він розпочнеться набагато пізніше, ніж торік.

“Золото” з полів — за копійки!

— Лише сьогодні ми зустріли першу “розвідницьку” машину з Черкас, що приїхала по нашу продукцію, — розповідає “Україні молодій” завідувач відділом маркетингу та економічного аналізу Інституту південного овочівництва і баштанництва Нінель Шіпукова. — Причина — потужні дощі та зливи, що цього року були на Херсонщині. Ви самі проїжджали нашими степами та й бачили, якої шкоди завдала стихія нашим посівам.

— Але ж кавунами на ринках нашої країни вже торгують щосили! — дивуюся я. — Та й ціни на ці солодкі ягідки у смужку — астрономічні. По шість гривень за кілограм! Це ж суперприбутки! Невже осідають вони тільки в кишенях спекулянтів та перекупників?

— На жаль, це так! — підтверджує Нінель Шіпукова, — те, що зараз ви бачите на ринку, вирощують одиничні господарства маленькими партіями. Закони нагляду за якістю продукції в Україні не відрегульовані, а тому говорити про безпеку таких кавунів не можна. Ми просто рекомендуємо всім українцям дочекатися 10 серпня — коли в продаж підуть справжні кавуни та дині, вирощені на відкритому ґрунті. Ось тоді їжте досхочу та й здоров’я своє по—справжньому зміцнюйте!

...Кавуни можна назвати справжнім “червоним” золотом Херсонщини. Солодкі, соковиті, надзвичайно ароматні — виростають вони під південним сонечком. З усієї України тягнуться на Херсонщину машини, щоб закупити у великих господарствах баштанну продукцію.

— Напевно, вигідна це справа, кавунами торгувати? — цікавлюся я. — Адже наша область чи не єдина на Україні, де вирощують кавуни та дині в такій кількості!

— Та що ви! — тільки й махнула рукою досвідчений економіст Нінель Львівна. — Це ж просто парадокс, коли при собівартості в 24 копійки за кілограм наші господарства просто змушені продавати їх перекупникам за... 28 копійок за кілограм! Ну багато ми так заробимо?!

Наразі торгівля баштанними культурами на Херсонщині становить лише 20 відсотків від загального прибутку аграрників області. А ще років сім—вісім тому ця цифра доходила до 50—60 відсотків! Тобто, незважаючи на зростання попиту, прибутки селян не виросли, а навпаки, впали майже в три рази! Виною тому, на думку фахівців, недосконала система контролю заготівлі продукції. Необхідно, щоб були налагоджені прямі поставки натуральної продукції, а не через треті—десяті руки спекулянтів. Ось тоді можна було б поговорити про прибутки. А так...

— Ми рекомендували сільським радам створювати безприбуткові кооперативи продажу баштанної продукції, — говорить Нінель Львівна, — така система дозволила б нам докорінно змінити ситуацію на ринку і навчитися заробляти на благо села. Але ви ж розумієте, що фінансування має взяти на себе держапарат, наше Міністерство аграрної політики. А на “верхах” сьогодні не до проблем простого трудівника села. Там, як звичайно, портфелі ділять. Хоча... як то кажуть, надія вмирає останньою.

Прогулявшись по баштанах Херсонщини, я переконалася, що таку красу просто гріх віддавати спекулянтам за копійки. Адже це ж пекельний труд — під палючим літнім сонцем обробляти безкрайні поля, де вирощується баштанна продукція. Кожен день чиїсь дбайливі руки в мозолях культивують, прополюють, удобрюють ці примхливі ягідки. А на якій допотопній техніці доводиться все це робити, так уже й годі казати!

Цьогорічні кавуни будуть дешеві

— Урожай кавунів і динь в нинішньому році — майже удвічі вищий, ніж торік, — з гордістю розповідає  завідувач відділу промислових технологій вирощування овочевих і баштанних культур Інституту південного овочівництва і баштанництва, професор Анатолій Лимар. — Тому й ціна очікується нижчою: у сезон можна буде кавуни й за 40 копійок за кіло купити на базарі.

— А які поради ви могли б дати українцям, які не хочуть їсти кавуни з нітратами? Чи можна відрізнити гарний кавун від ягідки з невідомою начинкою?

— На жаль, за зовнішнім виглядом це визначити неможливо! — розводить руками Анатолій Лимар. — Тільки коли ви принесете його додому, розріжете і побачите, що він або злегка зів’яв або занадто швидко став водянистим, або має велику кількість білих поперечних смужок — можна сміливо говорити про те, що кавун нітратний. Але ж гроші вам уже ніхто не поверне! Тому краще утриматися від покупки ранніх кавунів.

Кавуни на “стероїдах”

— Нітрати діють на кавуни, як стероїдні анаболіки на культуристів: ягоди дуже швидко набирають значну вагу і об’єм, — розповів  лікар Херсонської міської СЄС Євген Бут. — Пізніше вся ця “хімія” благополучно перебирається в організми любителів поласувати ранніми кавунами.

Оскільки в нас прийнято з’їдати “смугастика” всією родиною — масове отруєння нітратами влітку зовсім не рідкість. Особливо важко воно протікає у дітей, оскільки нітрати конкурують із киснем за гемоглобін крові людини: замість переносника кисню гемоглобін (у вигляді метгемоглобіну) блокує клітинне дихання.

Крім того, нітрати мають погану особливість накопичуватися в організмі, викликаючи хронічну інтоксикацію. Перевантажені нітратами діти ростуть гірше, частіше хворіють, дорослі стають дратівливими, гірше сплять. Ще одна небезпека, яка може критися і в кавуні, і на його поверхні, — це мікроби. Зріє плід прямо на землі, потім його транспортують, зберігають — і все це зовсім не в стерильних умовах. Якщо під час навантаження—розвантаження кавун тріскається, то його сік привертає не тільки мух, а й збудників кишкових інфекцій.

Поширений прийом продавців — вирізати з кавуна невелику пірамідку, показувати покупцеві і вставляти її назад в кавун. Продаж “на виріз” — категорично заборонено! Невідомо, що тим самим ножем різали і чи мили його коли—небудь. Навіть якщо ніж був чистий і всередині кавуна не було збудників хвороб, після транспортування кавуна з ринку з великою ймовірністю можна стверджувати, що вони там з’явилися... І вже зовсім “дикий” спосіб продажу кавуна — це продаж часточками. Варто тільки з’їсти такий “десерт” на ринку — і можна вирушати в лікарню з будь—яким діагнозом на вибір — від дизентерії до черевного тифу.

— Отруєння кавуном, який посилено оброблений хімікатами, часто супроводжується алергічною шкірною реакцією, — продовжує лікар Євген Бут, — якщо через 4—5 годин після трапези починаються переймоподібні болі в животі, сильний пронос, блювота, піднімається температура — негайно викликайте “швидку”! А до приїзду медиків промийте шлунок слабким розчином марганцівки, випийте проносний засіб і дві таблетки активованого вугілля. Добу після цього краще поголодувати, а потім поступово переходити на легкі супчики, відвари і сухарі.

“Смачні” факти Херсонщини

В Інституті південного овочівництва і баштанництва УААН вирощують близько 40 сортів кавунів і 30 сортів динь. Найулюбленіші в народі — “Таврійський”, “Фестивальний”, “Козацький”, “Порційний”. А ось до екзотичних можна віднести такі сорти, як кавуни з білою скоринкою під назвою “Сніжок” і “Карміни”, суто сині кавун “Орфей” і “Атлант”. А так само кавун “Новорічний”. Останній примітний тим, що це спеціально створений майстрами селекції пізній сорт кавуна, який може зберігатися більше трьох місяців у прохолодному приміщенні без ушкоджень. Тільки цей вид кавуна може по—справжньому порадувати екзотикою під келих новорічного шампанського. Його “прикмети”: форма у вигляді еліпса, великі розміри плоду, хвостик “бубликом” та відносно рівні смужки на шкірці.

Довідка

Правила, які вбережуть від неприємностей:

1. Перед тим як розрізати кавун, не забувайте його ретельно вимити теплою водою з милом.

2. Розрізаний кавун зберігайте тільки в холодильнику.

3. Дослідження показують, що найбільше нітратів у кавунах накопичується у шкірці товщиною приблизно З см, тому дітям краще запропонувати ту частину, яка ближче до серцевини.

Тільки цифри

Україна посідає третє місце в Європі з виробництва баштанних культур, поступаючись лише Росії (740 тис.тонн) та Іспанії (691 тис. тонн) при валовому виробництві у 2009 році 687 тис.тонн. Традиційно основним виробником товарної продукції баштанних культур в Україні є південний регіон — Херсонська, Одеська, Миколаївська, Запорізька області та АР Крим, де розташовано близько 80% посівів від загальної площі баштанних культур в Україні. Український ринок останні два роки споживає від 600 до 700 тис. тонн баштанних за сезон. В Україні вирощуванням овочів і баштанних культур займається понад 75000 сільськогосподарських підприємства і приватних фермерських господарств.

Ірина КИРПА