Сміливіші за Януковича

Вже майже півтора роки, як Віктор Янукович і його найближче оточення живе в Росії. Більшість із них перебувають під санкціями країн ЄС.

Усі вони не полишають надій повернутися в Україну та оминути покарання. Зокрема, екс-прем'єр Микола Азаров оголосив в Москві про створення “комітету порятунку України”, куди ввійшли колишні народні депутати Володимир Олійник та Ігор Марков. На презентації “комітету” втікачі відреклися від Януковича і заявили, що він повинен сидіти на лаві підсудних.

Однак не всі соратники екс-президента втекли з країни. Частина з них залишилися в Україні. Одні активно займаються політикою, інші будують бізнес.

Вони засуджують колишнього шефа, описуючи його, як людину низьких моральних якостей. Деякі тримають образу через втечу і боягузтво.

“Українська правда” розбиралася, як сьогодні живеться представникам влади Віктора Януковича, які залишилися в Україні.

Льовочкіни

Після втечі Віктора Януковича життя колишнього глави АП Сергія Льовочкіна не стало гіршим. Всі перипетії, пов'язані з екс-президентом і його сім'єю, оминули Льовочкіна. Міністр внутрішніх справи Арсен Аваков та прем'єр-міністр Арсеній Яценюк звинувачують його у численних гріхах, але на ділі його ніхто не чіпає.

Сьогодні глава адміністрації Януковича разом зі своєю сестрою Юлією Льовочкіною — народні депутати України, члени уламків Партії регіонів під назвою “Опозиційний блок”.

Льовочкін залишається одним із найвпливовіших політиків в Україні. Як розповідають джерела “Української правди”, близькими до нього слід вважати 11 депутатів, які не входять до “Опозиційного блоку”. Частина з них пов'язана з Льовочкіним ще з часів, коли він працював радником екс-голови Верховної Ради Володимира Литвина, інша частина — по газових справах і роботі в АП.

Останнім часом до “списку людей Льовочкіна” почали зараховувати обранця від фракції Блок Петра Порошенка Сергія Капліна, натомість викреслили прізвище Олега Ляшка.

Голова адміністрації Януковича не приховує бажання повернутися до влади і чекає вдалого моменту застрибнути до “золотої ложі”. Раніше він зізнавався, що очікує дострокових парламентських виборів.

“Склад цієї Ради не відповідає настроям суспільства. Тож дострокові парламентські вибори — неминучі”, — розмірковує Льовочкін.

Попри амбіції колишнього керівника АП, за весь час роботи у Верховній Раді він вніс лише шість законопроектів, які були зареєстровані в один день — 27 листопада 2014 року.

Минулого року тоді ще журналіст, а нині народний депутат Сергій Лещенко повідомив, що Льовочкін оформив на свою сестру Юлію Льовочкіну малий острів з великим півосторовом у Конча-Заспі. Спираючись на фотографії Google за 2005 рік, він пояснював, що півострів раніше міг бути островом, який штучно приєднали до материка, що, до речі, заборонено Водним кодексом України.

За клопотанням Лещенка у квітні цього року Обухівський райвідділ міліції відкрив кримінальне провадження щодо забудови Льовочкіними цього острова.

Між тим у МВС повідомили, що досудове розслідування у провадженні триває до сьогодні.

У коментарі Юлія Льовочкіна заявила УП, що упродовж 11 років скуповувала у різних людей 12 ділянок, які в травні 2014 року були з'єднані в одне ціле загальною площею 3,29 гектарів: “Жодна з них не передавалася мені з земель комунальної або державної власності”, — переконує сестра глави АП часів Януковича. Депутат наголосила, що не порушувала законів України, бо “земельна ділянка ніколи не була островом”.

У травні цього року Аваков заявив, що українські правоохоронці співпрацюють з Федеральним бюро розслідувань США у провадженні щодо розкрадання компанією Дмитра Фірташа Ostсhem 5,7 мільярдів гривень. У цьому провадженні, за словами головного міліціонера, “є питання” до Сергія Льовочкіна.

Колишній соратник Януковича через прес-релізи “Опозиційного блоку” всіляко заперечує свою причетність до криміналу.

На початку липня Арсеній Яценюк на засіданні уряду звинуватив Дмитра Фірташа, Сергія Льовочкіна та Віктора Януковича у спробах довести до банкрутства Одеський припортовий завод.

“Це група “Янукович-Фірташ-Льовочкін”. Там нанесені збитки державі, і тому МВС почало кримінальне провадження”, — заявляв прем'єр.

Попри гучні заяви Яценюка, відомство Авакова не розслідує цього факту.

“У Головному слідчому управлінні кримінальні провадження за даним фактом не розслідувалися, відповідно до інформації зі слідчого управління ГУМВС України в Одеській області кримінальні провадження за фактом доведення до банкрутства Одеського припортового заводу станом на 24.07.2015 до ЄРДР не вносились та у провадженні слідчих підрозділів області не перебувають”, — йдеться у відповіді МВС на запит УП.

Що б не говорили, схоже, що ім'я колишнього глави адміністрації Януковича ще не скоро зникне з перших шпальт газет і ефірів телеканалу “Інтер”.

Лавринович

Колишній член Партії регіонів Олександр Лавринович тричі був міністром юстиції України. Після парламентських виборів 2012 року його розглядали, як одного з головних претендентів на посаду голови Верховної Ради, але через фобії Віктора Януковича парламент очолив Володимир Рибак.

До липня 2013 року йому було доручено керувати Мін'юстом, після чого Лавринович став головою Вищої ради юстиції.

Коли Янукович утік, екс-міністр залишився в Киві і продовжував працювати у ВРЮ до квітня 2014-го.

Тривалий час Олександр Лавринович був у тіні, але прокуратура витягнула його на світло. У липні цього року ГПУ повідомила йому про підозру у розтраті більше 8,5 мільйонів гривень і зловживанні службовим становищем.

Як зазначає Генеральна прокуратура, ці гроші були витрачені “з метою приховування фактів злочинного порушення законодавства правоохоронними органами та судом під час здійснення розслідування та судового розгляду в суді справи Юлії Тимошенко”.

У 2011-13 році міністерство юстиції відстоювало позицію української влади у справі “Тимошенко проти України” в Європейському суді. Мін'юсту допомагали американські компанії — Skadden, Arps, Slate, Meagher & Flom LLP and Affiliates.

Наразі Печерський райсуд Києва обрав для екс-міністра юстиції запобіжний захід у вигляді внесення застави — 1 мільйона 218 тисяч гривень. 

Лавринович заявив УП, що вважає звинувачення генпрокуратури безпідставними, бо запрошення іноземних радників — не його рук справа.

“Я не мав таких повноважень. Залучення (іноземних компаній — ред.) відбувалося за ініціативою урядового уповноваженого, який представляє Україну в Європейському суді з прав людини, а контракт підписував керівник апарату міністерства юстиції”, — пояснює екс-міністр.

Незважаючи ні на що, Лавринович запевняє, що не збирається ховатися від слідства за кордоном.

“Проти мене порушують справу, тому що інші члени (колишнього — ред.) уряду, до яких є серйозні питання, перебувають поза межами України”, — говорить він.

Про часи Віктора Януковича екс-міністр юстиції розповідає небагато. За його словами, у 2011 році він регулярно спілкувався з Януковичем, але вже восени 2012-го екс-президент перервав цей контакт.

На запитання, чому це сталося, Лавринович відповідає лаконічно: “Думаю, варто про це запитати у Януковича”.

Щодо свого майбутнього у політиці він неоднозначний.

“У когось є бажання виштовхати мене або за кордон, але це неможливо, я не поїду. Або виштовхати мене назад в політику, щоб я згадав свої буремні роки”, — зазначає Лавринович.

Ландик і Ландік

Валентин Ландик був одним із останніх “червоних директорів” Партії регіонів. Особливість “червоних директорів” полягає у впертому переконанні власної правоти. Разом з “регіоналами” він пробув у парламенті з 2002 до 2014 року.

Ландик та його син Андрій є співвласниками компанії побутової техніки “Норд”.

Центральний офіс компанії перебуває в окупованому Донецьку. Там нам повідомили, що місцевий завод “Норда” почав роботу 14 липня.

У свою чергу син колишнього нардепа Андрій Ландик переконував УП, що заводи на окупованих територіях не функціонують. На уточнення про роботу “Норда” в Донецьку, він відповів: “Був момент, коли працював, але зараз ні. Там неможливо працювати”.

За словами близьких до Ландика людей, зараз він перебрався до Києва, але проросійських настроїв не полишив.

На жаль, УП так і не вдалося поговорити з ним, натомість ми зустрілися з його братом — Володимиром Ландіком, батьком Романа Ландіка, відомого завдяки скандалу з побиттям моделі.

Володимир Ландік був народним депутатом від Партії регіонів п'ятого і шостого скликань, очолював Луганське обласне відділення партії.

Після втечі Віктора Януковича Ландік хотів зайти в парламент від 112 округу Луганської області, але зайняв лише дев'яте місце серед інших самовисуванців.

У розмові з УП він категорично відмовився говорити про свого брата і сина, але годинами може розповідати про окупацію Донбасу та зрадників у Луганську.

Сьогодні екс-нардеп мешкає в Сєверодонецьку, де керує споживспілкою Луганської області.

“Це готувалося століттями, ми триста років воюємо з Росією. Путін упіймав момент і вирішив напасти на Україну найгидотнішим методом”, — резюмує Ландік про війну на сході.

Такі настрої колишнього депутата невипадкові — у Луганську він втратив весь свій бізнес, зокрема медіа-холдинг ІТАР, рештки якого переїхали до Сєверодонецька. На запитання, чи підтримував він Євромайдан, Ландік запевняє: “Ну звичайно підтримував, а хто ж його не підтримував? Не підтримували його ті, хто все життя був на зарплаті в Росії”.

Між тим колишній член Партії регіонів відкрито називає “Опозиційний блок” “п'ятою колоною Кремля”, а Віктора Федоровича вважає “боягузом”.

На його думку, саме втеча Януковича до Росії дала можливість Володимиру Путіну напасти на Україну.

“Ти підписав договір з Майданом, перевибори, потім спокійно йдеш, ніхто тебе не чіпає. От і все. Ну будь же мужиком! Що ж ти здриснув, і Путін увів війська?” — обурюється екс-соратник Януковича.

Акімова

Перший заступник голови Адміністрації президента часів Віктора Януковича Ірина Акімова — одна з тих регіоналів, про яких відомо зовсім небагато.

Окрім роботи в АП, вона обіймала посаду виконавчого секретаря Комітету з економічних реформ при президентові України.

Акімова трудилася на Банковій до січня 2014 року, після чого Янукович призначив її своєю радницею. На цій посаді вона протрималася практично до втечі останнього.

Колишня регіоналка залишається однією з найвпливовіших жінок України за версією журналу “Фокус”. У 2014 році вона зайняла 46 місце, перегнавши на одну сходинку Ліну Костенко.

Зараз Акімова очолює аналітичний центр “Нова соціальна і економічна політика”, який фінансує Сергій Льовочкін. “Це абсолютно недержавна організація, ми працюємо на неприбутковій основі”, — пояснює вона.

Про часи Євромайдану екс-працівник АП згадує дуже стримано і офіційно.

“Я не активний противник революції, але переконана, що для України передача влади мирним шляхом в процесі позачергових виборів є завжди сприятливішою, — резюмує вона. — Революційні процеси несуть великий удар для політичного і економічного клімату і, як правило, б'ють по інтересах звичайних громадян”.

Акімова зізнається, що за місяць роботи на посаді радника президента їй нічого не вдалося порадити Януковичу: “Не було можливості радити, бо не було контактів і не було інтересу. Тобто практична можливість щось порадити була відсутньою”.

На відміну від більшості регіоналів, Акімова стримано і беземоційно говорить про колишнього начальника.

“Якщо капітан залишає свій корабель, то напевно, називайте це злочином, нечесним вчинком — можна вибирати будь-які епітети. Але те, що це абсолютно ненормально і заслуговує на засудження — очевидно”.

На запитання про повернення в політику Акімова відповідає з легким підтекстом.

“Поки я це питання залишаю відкритим. Життя довге. Можливість повернутися в політику завжди залишається. У рамках якої партії — покаже час”, — підсумовує колишній працівник АП.

Рибак

Батько Партії регіонів — так жартома називають Володимира Рибака, якого саме вважають засновником цієї партії.

У своєму останньому інтерв'ю на посаді президента України, записаному в Харкові 22 лютого, Віктор Янукович заявив, що на Рибака був скоєний напад, а його машину обстріляли. Відповідь колишнього голови Ради не забарилася. Вже наступного дня Рибак записав відеозвернення, де повністю спростував слова Януковича.

Після втечі Сім'ї, колишній спікер парламенту “заліг на дно” і перестав з'являтися на публіці.

“Українські правді” Рибак розповідає, що з 1998 року живе в Києві, і скаржиться, що не може поїхати в Донецьк відвідати могилу своїх батьків.

Колишній голова парламенту зізнається, що йому пропонували йти на парламентські вибори у складі “Опозиційного блоку”, але він відмовився.

Свою дитину — Партію регіонів — Рибак сьогодні безжалісно критикує і засуджує.

“Я вважаю, що Партія регіонів повинна бути закрита, треба вибачитися перед нашими виборцями”, — обурюється він.

Про колишнього президента екс-спікер говорить з образою, пояснює, що Янукович 2012 і 2014 років — дві різні людини: “Перші два роки він добре працював і кадри підбирав, а потім… Царем став, чи ким — я вже не знаю”.

Рибак ділиться, що сьогодні багато часу витрачає на роздуми і аналізування. На запитання про повернення в політику відповідає натяком: “Усе може бути”.

“Я знаю, як партія будується, знаю, що треба робити. Ще рано про це говорити”, — додає колишній соратник Януковича.

Тігіпко

У Сергія Тігіпка давні стосунки із Віктором Януковичем. На президентських перегонах-2004 він очолював виборчий штаб Януковича, але після другого туру виборів іде з команди останнього.

Майже через 10 років — у 2012 році партія Сергія Тігіпка “Сильна Україна” влилася до Партії регіонів, а сам він стає заступником голови партії. У мережі ще сьогодні можна знайти тролінг Романа Вінтоніва, із запитанням до Тігіпка, чи не планує політик змінити прізвище на Янукович.

Вже після втечі екс-президента лідер “Сильної України” намагався взяти ПР під свій контроль.

“Я не боюся відповідальності очолити Партію регіонів”, — заявляв він тоді у прямих ефірах.

Наполеонівські плани Тігіпка зруйнували його ж амбіції: він подався кандидатом в президенти без рішення партії і її акціонерів.

Після такого вчинку ПР висунула кандидатом в президенти Михайла Добкіна, а Тігіпка виключили з партії “за порушення статуту”.

На президентських виборах колишній заступник голови ПР здобув підтримку 5,23% українців. На позачергових виборах до ВР-2014 партія “Сильна Україна” не подолала навіть прохідного бар'єру, назбиравши лише 3,11% голосів.

На час написання цього тексту Сергій Тігіпко перебував у відрядженні.

У прес-службі партії повідомили, що “Сильна Україна” спробує себе на місцевих виборах, але вже без свого лідера.

Керівник секретаріату СУ Олег Баранов зазначив, що більшість свого часу Тігіпко приділяє бізнесу: “Як голова наглядової ради АО “ТАСКОМБАНК”, він бере активну участь у розробленні стратегії розвитку банку”.

Місцеві вибори Тігіпку не надто цікаві, наразі він заряджає свої батарейки, щоб “вистрілити” наступного разу.

Яким вийде “наступний раз”, в якому таборі і за яких обставин — покаже тільки час.

Роман КРАВЕЦЬ