Сімейні цінності. Шампанське Януковичів

На початку свого правління Віктор Янукович напрацював такий собі баланс “стримувань і противаг” серед груп у Партії регіонів.

Однак у 2011 році ця система почала руйнуватися. При чому, руйнує її сам автор — Віктор Янукович, посилюючи неофіційний вплив свого старшого сина Олександра.

Близькі до президентського сина люди отримали ключові державні посади — голови Нацбанку, Податкової служби, МВС, міністра фінансів і тощо.

Одночасно у пресі почала з'являтися інформація про “віджимання” успішного бізнесу руками силових відомств. Зокрема, Податковою службою. Дійшло до того, що податківці завели кримінальні справи, які “зачіпали” Юру Єнакіївського та компанії, які брали участь у реконструкції НСК “Олімпійський”.

Але що ж належить родині Віктора Януковича офіційно? Відомо, що Олександр Янукович напряму володіє будівельною корпорацією “МАКО” та Всеукраїнським банком розвитку.

Через структури, пов’язані з Януковичем-молодшим, проводилося відчуження та облаштування резиденції “Межигір’я”.

Але, за чутками, Януковичі мають набагато більше активів. “Українська правда” знайшла докази володіння Олександром Януковичем успішними підприємствами та недешевими об’єктами у різних регіонах.

Більше того, виявилося, що у президентського сина є спільний бізнес з найбагатшою людиною України Рінатом Ахметовим. Про цей бізнес і піде мова нижче.

Шампанське з Донбасу

Почнемо з історії. У 1950 році Йосип Сталін наказав побудувати у Артемівську завод шампанських вин, продукція якого не мала б поступатися вину з французької провінції Шампань.

Це місто у Донецькій області було обрано не випадково — у Артемівську є гіпсові штольні, температура та вологість у яких найкраще підходять для виробництва ігристого вина, максимально подібного до французького. Саме тому Артемівське шампанське з самого початку виготовляють за класичною французькою методикою, яка передбачає витримку від 9 місяців до кількох років.

Першу партію “Советского шампанского” Артемівський завод випустив лише через рік після смерті диктатора — у 1954 році.

Зараз вина цього підприємства навіть потрапляють на президентські столи. Так у жовтні минулого року ЗМІ писали про намір Артемівського заводу піднести до зустрічі Віктора Януковича з уже колишнім президентом Росії Дмитром Медвєдєвим елітне рожеве шампанське.

Вже за незалежної України Артемівський завод отримав право виробляти шампанське під власними марками. Зараз це “KrimArt”, “Крим” та “Артемівське”.

Форма власності заводу зазнала змін також вже у 90-х роках. У 1996 орендне підприємство стало закритим акціонерним товариством, а перша емісія акцій була проведена у 1997.

А 5 квітня 2011 було прийнято рішення зміну назви товариства. “Артемівський завод шампанських вин” став приватним акціонерним товариством “Артемівськ Вайнерi”. Очевидно, назву змінили задля уникнення проблем у Європі через присутність слова “шампанське”.

Як свідчить звіт про діяльність товариства, опублікований у системі розкриття інформації SMIDA, результатам господарювання “Артемівськ Вайнері” за роки правління Партії регіонів можна позаздрити.

Зокрема, у звіті зазначається, що “Артемівськ Вайнерi” у 2011 році став лідером з продажу iгристих вин в Україні — 24 % ринку. Реалізація продукції заводу, у порівнянні до 2010 року, збільшилася на 111 %, а обсяг виробництва — на 109 %.

Вартість чистих активів “Артемівськ Вайнері”, згідно зі звітом за 2011 рік, складає 227 мільйонів. Загалом у 2011 році “Артемівськ Вайнері” отримало чистий прибуток у 17 мільйонів 704 тисячі гривень.

Дуже пристойні результати, яких підприємство досягло у часи тотального “пресування” бізнесу з боку податкової, митниці та всіх інших державних органів. То хто ж власник цього “економічного дива”?

“Едельвейс” Олександра Януковича

Артемівський завод шампанських вин прийнято відносити до активів групи СКМ найбагатшої людини України — Ріната Ахметова.

Однак у системі SMIDA наведені дані про власників великих пакетів акцій товариства, які свідчать, що Ахметов має в цьому бізнесі партнерів.

Так, згідно з відкритою інформацією, 15% акцій “Артемівськ вайнері” має ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент”, яке належить Ахметову.

Ще 15% має ТОВ “Деметра Компані”. Цю фірму також можна вважати представником інтересів Ахметова. Серед її засновників, зокрема, були брат Ахметова Ігор та його близький соратник, депутат від Партії регіонів Сергій Кий.

Крім того, 30% акцій “Артемівськ Вайнері” належить ТОВ “Фірма “Юг”. Ця компанія належить віце-прем'єру Борису Колеснікову. Однак і в ній також є інтерес Ріната Леонідовича.

Адже співвласником “Фірми “Юг”, разом з Колесніковим, є ТОВ “Укрінком”, яке, принаймні минулого року, контролювалося Ігорем Ахметовим, Серієм Києм та родиною покійного віце-президента ФК “Шахтар” Жигана Такташева.

Спільним бізнесом Колеснікова та Ахметова когось здивувати важко. Але до цього часу широкому загалу не було відомо про партнерські стосунки цих панів зі старшим сином президента.

Адже ще 15% акцій “Артемівськ Вайнері” належить донецькому ПрАТ “Едельвейс”. 99,9% цього товариства, у свою чергу, належить ПрАТ “МАКО Холдінг” Олександра Януковича.

“Едельвейс” був акціонером Артемівського заводу ще у 2002 році. Однак тоді це була фірма колись близького до Януковича Едуарда Прутніка. Як відомо, на початку 2000-х років всі активи Прутніка неофіційно були поділені навпіл з Януковичем. Пізніше Прутнік вийшов з цього бінесу, продавши всі активи “сім'ї”.

У 2007 році, у часи другого прем’єрства Віктора Януковича, серед власників “Едельвейсу” офіційно з'явилися компанія “Кепітал Білдінг Корпорейшен” та “сімейний юрист” Павло Литовченко, який курує питання “Межигір’я”.

Сьогодні ж і “Кепітал Білдінг Корпорейшн”, і сам “Едельвейс” контролює особисто старший президентський син Олександр Янукович.

“Алкогольні” плани

19 квітня цього року відбулись загальні збори акціонерів “Артемівськ Вайнері”.

Власники підприємства ухвалили рішення направити весь чистий прибуток за 2011 рік (більше 17 мільйонів гривень) на модернiзацiю та технічне забезпечення заводу. А нарахування та виплату дивідендів за останній рік не здійснювати.

Згідно з опублікованим звітом, на Артемівському заводі триває реконструкція, яку планується закінчити у 2014-2015 роках. І якщо у 2011 році завод виробив більше 17 мільйонів пляшок, то у 2014 планується виготовити вже 25 мільйонів.

Тобто Ахметов, Колесніков та Олександр Янукович активно розвивають свій алкогольний бізнес, не “виймаючи” з нього гроші вже сьогодні.

У опублікованому звіті також прописані основні ризики діяльності “Артемівськ Вайнері”.

До таких завод відносить інфляцію, яка може призвести до збільшення собiвартостi продукції, коливання валютних курсів та кліматичні умови, які можуть згубити виноград.

Як зазначають експерти, багато інших акціонерних товариств у розділі “Основні ризики” пишуть про нестабільність податкового законодавства в Україні. Як бачимо, компанія Ахметова-Колеснікова-Януковича цим питанням особливо не переймається.

“Українська правда” звернулася до керівництва ПрАТ “Артемівськ Вайнері” та ПрАТ “МАКО Холдінг” з проханням підтвердити чи спростувати інформацію про володіння акціями Артемівського заводу.

Директор “МАКО” Сергій Єрмольчук підтвердив, що “Едельвейс” дійсно володіє 15%-ним пакетом акцій “Артемівськ Вайнері”. Водночас, за його словами, інші підприємства, які контролюються “МАКО”, не володіють акціями Артемівського заводу.

Втім основним питанням залишається походження коштів на придбання частки величезного заводу у родини “вічного чиновника” Віктора Януковича, який ніколи не займався бізнесом.

Втім Артемівський завод — це далеко не єдиний спільний інтерес найвпливовіших людей країни. Про бізнес президентської родини та Ахметова, який приносить їм мільярди, читайте незабаром на “Українській правді”.

Як відомо, з конфузів президента Віктора Януковича, які ставалися протягом всього його політичного життя, журналісти вже складають хіт-паради. Здається, що він вже нічим не може здивувати. Але, тим не менш, “кожен раз, як перший”.

Гідне місце у такому рейтингу посідає феєрична помилка Януковича, коли український письменник Гулак-Артемовський був названий Гулаком-Артьомовським.

Мало хто задумався про те, що ця обмовка сталася не внаслідок дефіциту освіченості, а може бути підтвердженням теорії Зиґмунда Фрейда про те, що незначні і безглузді помилкові дії служать реалізації несвідомих бажань.

Сергій ЩЕРБИНА